Справа № 2-800/2009 рік
РІШЕННЯ
Ім'ям України
31 липня 2009 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
У складі: головуючого – судді Дунай Л.В.
при секретарі – Зубачевській О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську
цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської територіальної громади та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -
Встановив:
До суду звернулася позивачка з позовом про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, посилаючись на наступне:
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 лютого 2009 року вона є власником житлового будинку садибного типу, який, розташований за адресою: АДРЕСА_1
З метою створення більш комфортних умов проживання на території свого житлового будинку вона та її покійний чоловік самочинно без погодження у відповідних установах побудували: сараї В-1, Г-1, Ж-1, И-1, загальною вартістю 8015 гривень, тамбур а’-1 вартістю 3 315 грн., гараж Б’-1 вартістю 5 757 грн.
Зараз у неї виникла необхідність оформити право власності на цей будинок в зв’язку з чим вона 20.01.2009 року звернулася до органу БТІ із заявою про проведення реєстрації права власності, та видачі Витягу з реєстру прав власності, але рішенням реєстратора КП «Верхньодніпровське БТІ» від 24 лютого 2009 року їй було відмовлено у реєстрації, у зв’язку з тим, що техніком при обстеженні домоволодіння було виявлено самовільно збудовані будівлі.
Позивачка в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повній мірі та просить їх задовольнити.
Відповідачі по справі до судового засідання не з’явилися, надавши суду заяву про розгляд справи у їх відсутності та про визнання позовних вимог.
Третя особа – представник КП «Верхньодніпровське БТІ» до судового засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності та про визнання позовних вимог.
Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, суд прийшов до висновку, що вимоги позивачки підлягають задоволенню з таких підстав:
З наданої суду копії свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори 27 лютого 2009 року за реєстром під № 705, судом встановлено, що ОСОБА_1. є власником жилого будинку з господарчими та побутовими спорудами, розташованого у АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 600 кв.м. по фактичному користуванні.
З наданої суду копії технічного паспорту на жилий будинок індивідуального житлового фонду, оформленого КП «Верхньодніпровське БТІ», судом встановлено, що на території домоволодіння є господарські побудови: сараї В-1, Г-1, Ж-1, И-1, загальною вартістю 8015 гривень, тамбур а’-1 вартістю 3 315 грн., гараж Б’-1 вартістю 5 757 грн., самовільно збудовані.
Згідно повідомлення КП «Верхньодніпровське БТІ» № 7 від 28.01.2009 року – власником було самовільно збудовано: сарай В-1, сарай Г-1, сарай Ж-1, тамбур а’-1, гараж – Б-1.
Виходячи з рішення реєстратора про відмову у реєстрації права власності від 24 лютого 2009 року – техніком при обстеженні садиби було виявлено самовільно збільшена жила площа на 8,6 кв.м.
Тому вказані забудови можна визнати самочинними.
Згідно статті 376 частини 2 ЦК України - особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно частини 3 цієї статті закону, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно пункту 5 вказаної статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Як встановлено у судовому засіданні, на земельній ділянці, площею 600 кв.м., було побудовано: сараї В-1, Г-1, Ж-1, загальною вартістю 8015 гривень, тамбур а’-1 вартістю 3 315 грн., гараж Б’-1 вартістю 5 757 грн., без оформлення у встановленому законом порядку.
Вказані споруди згідно акту обстеження самовільної забудови з метою визначення відповідності будівельним нормам від 20 березня 2009 року, виданого Верхньодніпровським архітектурно-проектувальним бюро – сарай, розміром 1,00х3,74м., сарай, розміром 1,80х2,90м., сарай розміром 2,85х5,00м., тамбур розміром 1,50х2,37м., гараж, розміром 3,74х4,00м. – відповідають ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення.
У відповідності з вище наведеними вимогами Закону, суд має право визнати за ОСОБА_1. право власності на самовільне будівництво.
На підставі статті 376 ЦК України, керуючись статтями 10, 88, 137, 179 ЦПК України, суд -
Вирішив:
Визнати за ОСОБА_1, право власності на самовільно збудоване нерухоме майно, а саме: сараї В-1, Г-1, Ж-1, загальною вартістю 8015 гривень, тамбур а’-1 вартістю 3 315 грн., гараж Б’-1 вартістю 5 757 грн., побудовані на території житлового будинку садибного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці розміром 600 кв.м. по фактичному користуванні.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення . Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: