Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2009 р. справа № 2а-12828/09/0570
час прийняття постанови: 11 г. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Буряк І. В.
при секретарі Могілевському А.А.
за участю представників сторін:
позивача: не з’явився
відповідача: Ярошевич І.С. (дов. № юр-16/030 від 04.09.09р.)
третьої особи: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Відкритого акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод»
третя особа без самостійних вимог
на предмет спору Маріупольський міський центр зайнятості
про стягнення адміністративно-господарських санкцій
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі – позивач, Донецьке обласне ФСЗІ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» (надалі – відповідач, ВАТ «Красноармійський динасовий завод») про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 року у сумі 18426,72 грн. та пені у сумі 633,82 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення нормативного припису ст.ст. 18-19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не виконав нормативу по створенню кількості робочих місць, виходячи із розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників ВАТ «Красноармійський динасовий завод» за 2008р. Таким чином, на думку позивача, відповідач на підставі ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70, зобов’язаний сплатити адміністративно-господарську санкцію за не працевлаштування інвалідів згідно встановленого нормативу та пеню за порушення термінів сплати такої санкції.
Позивач в судове засідання від 18.09.2009р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із відпусткою працівника позивача.
Відповідач надав заперечення на вказану позовну заяву, за змістом яких проти доводів Донецького обласного ФСЗІ заперечував, з мотивів їх безпідставності та необґрунтованості та зазначив, що у наданому звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів була допущена арифметична помилка а фактично, середньооблікова кількість працевлаштованих інвалідів ВАТ «Красноармійський динасовий завод» за 2008 рік складає 30 осіб.
Представник третьої особи у судове засідання від 18.09.2009р. не з’явився, пояснень щодо обставин справи суду не надавав.
У судовому засіданні від 10.09.2009р. оголошувалась перерва до 18.09.2009 р. на підставі ч.2 ст. 150 КАС України.
Суд, заслухавши пояснення, відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-
ВСТАНОВИВ:
23 січня 2009 року ВАТ «Красноармійський динасовий завод» подало до Донецького обласного ФСЗІ звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, у якому зазначило фактичну кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність – 26 осіб. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становить 685 осіб.
22 червня 2009 року ВАТ «Красноармійський динасовий завод» подало до Донецького обласного ФСЗІ лист з проханням прийняти змінений звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік з доданням відповідного звіту, переліку не внесених інвалідів та довідок МСЕК. Відповідно до зміненого звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, у якому зазначило фактичну кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність – 28 осіб
Листом № 06-4/2000 від 10.07.2009 року Донецьке обласне ФСЗІ відмовило відповідачу у прийнятті зміненого звіту, посилаючись на невірно заповнені рядки звіту. (перелічені документи наявні у матеріалах справи).
Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст. 19 вказаного Закону України передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 зазначеного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Таким чином, ст. 20 коментованого закону передбачає відповідальність роботодавця у вигляді адміністративно-господарських санкцій саме за непрацевлаштування інвалідів, у кількості, відповідно нормативу робочих місць.
Відповідно до ч. 1 п. 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 р. за № 1442/11722, середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.
Таким чином, інвалід, який працював у роботодавця не менш ніж півріччя, враховується до середньооблікової кількості штатних працівників на підприємстві, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, що узгоджується з позицією Фонду соціального захисту інвалідів викладеної у його листі від 26.03.2007 г. № 1/6-172.
Виходячи з заявленої відповідачем у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, відповідач зобов’язаний працевлаштувати 27 інвалідів.
Відповідно до переліку інвалідів, що працюють на ВАТ «Красноармійський динасовий завод», середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 30 осіб, в тому числі не внесені до наданого 23 січня 2009 року звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, ОСОБА_2, який прийнятий на роботу 01.10.2004 р. – звільнений 30.09.2008 р., ОСОБА_3, який прийнятий на роботу 13.09.2004 р. – звільнений 30.09.2008 р., ОСОБА_4, який прийнятий на роботу 01.12.2006 р. – звільнений 18.08.2008 р. Зазначене підтверджують особові картки, розпорядження (накази) та довідки МСЕК, які надані всім зазначеним працівникам (зазначені документи наявні у матеріалах справи).
Як вбачається з наведених вище документів та зміненого звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, ВАТ «Красноармійський динасовий завод» виконало вимоги ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що відповідачем дотримано передбачені Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» нормативи робочих місць для працевлаштування інвалідів, з огляду на що, підстави для застосування щодо нього санкцій визначених ст. 20 вказаного закону – відсутні.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. У позові Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 18 вересня 2009 року, повний текст виготовлено 22 вересня 2009р.
4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Буряк І. В.