ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.2009 року Справа № 9/186-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шуби І.К. (доповідач),
суддів: Сизько І.А., Кузнецова І.Л.
при секретарі судового засідання: Резніченко С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз”, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2009р. у справі №9/186-09
за позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 263 108грн. 34коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Нестерчук А.П., головний юрисконсульт, довіреність №196/10 від 26.12.2008р.;
від відповідача: Дудка Д.В., в.о. начальника відділу, довіреність №8 юр від 31.12.2008р.;
ВСТАНОВИВ:
В травні 2009 року Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ (далі - позивач) звернулася з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз”, м.Дніпропетровськ (далі - відповідач) про стягнення 220 468грн. 74коп. основного боргу, 18 801грн. 57коп. пені, 20 176грн. 72коп. втрат від інфляції, 3 661грн. 31коп. три відсотки річних, 2 632грн. державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312грн. 50коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2009р. по справі №9/186-09 (суддя Подобєд І.М.), яке оформлене відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25.06.2009р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 0грн. 01коп. основного боргу, 18 801грн. 57коп. пені, 20 176грн. 72коп., збитків від інфляції, 3661грн. 31коп. три відсотки річних, 2632грн. витрат на державне мито та 312грн. 50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що у відповідача перед позивачем з’явилась заборгованість згідно укладеного договору між сторонами про надання природного газу у 2008р. Після пред’явлення позову, відповідач розрахувався частково в частині основного боргу. Згідно вимог статті 230 Господарського кодексу України, статті 625 Цивільного кодексу України та на підставі пункту 6.2 договору укладеного між сторонами по справі за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідач зобов’язаний сплатити штрафні санкції: пеню; збитки від інфляції та три відсотка річних.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду відповідач по справі подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення є необґрунтованим, через порушення судом норм матеріального та процесуального права, з причин неврахування судом обставин неможливості погашення боргу в наслідок наявності заборгованості перед відповідачем по іншим договорам, просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2009р. у справі №9/186-09 і прийняти нове рішення яким в позові відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважав рішення місцевого господарського суду таким, що винесено з додержанням норм матеріального та процесуального законодавства, зокрема статтей 625 Цивільного кодексу України та статтей 218, 229 Господарського кодексу України, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2009р. без змін.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2009р., прийнято до розгляду апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз”, м.Дніпропетровськ розгляд справи призначено на 23.09.2009 року.
Розпорядженням заступника голови суду від 18.09.2009р. в зв’язку з зайнятістю судді Чохи Л.В. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий Шуба І.К (доповідач), судді Сизько І.А., Кузнецова І.Л.
В судовому засіданні 23 вересня 2009 року за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, яка складена в повному обсязі 25 вересня 2009 року.
Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз”, м.Дніпропетровськ, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що на виконання умов договору поставки природного газу, укладеного сторонами 14 травня 2008р. за №06/08-603 та додаткових угод до нього від 13.06, 28.08, 26.11.2008р. /а.с. 16-19, 20-24/ позивач поставив відповідачу, а останній прийняв з ресурсів січня, лютого, жовтня –грудня природний газ на загальну суму 409 648грн. 88коп., про що сторонами складено акти прийому-передачі 30.04, 31.10, 30.11, 31.12.2008р. /а.с. 11-15/.
Відповідач порушив вимоги пункту 5.1 вище наведеного договору щодо порядку та строків проведення розрахунків за газ, в наслідок чого станом на 01.04.2009р. мав заборгованість перед позивачем за отриманий газ у сумі 220 468грн. 74коп. яку сплатив у сумі 220 468грн. 73коп. по платіжному дорученню за №2 від 27.05.2009р. /а.с. 40/, після пред’явлення позовної заяви позивачем /а.с. 2-8/, що визнав у відзиві на цю заяву /а.с. 38-39/, посилаючись на причини затримки розрахунку за газ: скрутне фінансове становище, наявність боргів дебіторів.
Залишок боргу відповідача перед позивачем за отриманий газ становить 0,01грн.
Пунктом 6.1, 6.2 вище наведеного договору /а.с. 18/ передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України; покупець зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно з вимогами ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Вимогами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Враховуючи встановлені по справі обставини та вимоги вище наведених норм права суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо обов’язку відповідача сплатити позивачу залишок боргу за отриманий газ у сумі 0,01грн., 18 801грн. 57коп. пені, 20 176грн. 72коп. збитків від інфляції, 3661грн. 31коп. –три відсотки річних, припинивши провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 220 468грн. 73коп. на підставі вимог п.11 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області в зв’язку з тим, що не було враховано причини неможливості погашення боргу відповідачем в результаті відсутності коштів суперечать вимогам ч. 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 статті 625 Цивільного кодексу України.
Передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування або зміни оскарженого по справі судового рішення місцевого господарського суду не має.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз”, м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2009р. у справі №9/186-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: І.К. Шуба
Суддя І.А.Сизько
Суддя І.Л.Кузнецова