Судове рішення #5999901

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2009 року                                    Справа №  В35/1929-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Кузнецової І.Л.,

секретар судового засідання Пруднікова Г.В.

представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 підприємець, свідоцтво НОМЕР_1;

від позивача: ОСОБА_2 представник, довіреність №б/н  від 02.06.09;

від відповідача: Зайченко Є.А. представник, довіреність №420  від 06.10.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області  від  10.07.09р. у справі №В35/1929-09

за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м.Новомосковськ Дніпропетровської області

до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Новомосковського району електричних мереж, м.Новомосковськ Дніпропетровської області

про визнання недійсними протоколу та рішення

В С Т А Н О В И В:

У липні 2009р. фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Новомосковського району електричних мереж (далі ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” в особі Новомосковського РЕМ) про визнання недійсними протоколу №246 від 13.05.09р. засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем правил користування електричною енергією Новомосковського РЕМ ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” та рішення комісії Новомосковського РЕМ про стягнення оплати за недовраховану електроенергію в розмірі 22 726, 94 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.09р. у справі №В35/1929-09 (суддя Широбокова Л.П.) на підставі п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України у прийнятті позовної заяви відмовлено.

В ухвалі господарський суд зазначив, що спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України, оскільки оскаржувані протокол засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем правил користування електричною енергією №246 від 13.05.09р. та рішення комісії не є обов'язковими до виконання ненормативними актами, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлене при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.09р. по справі №В35/1929-09, справу повернути на розгляд господарському суду Дніпропетровської області.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на невідповідність ухвали суду вимогам ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 12 Господарського процесуального кодексу України; на отримання від Новомосковського РЕМ попередження про відключення постачання електричної енергії; на обов’язковий характер рішення комісії Новомосковського РЕМ  для  споживача електричної енергії.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Згідно з пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією (затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96р. №28, у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р.) на підставі акта порушень, виявлених у споживача електричної енергії, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань з розгляду актів про порушення визначається обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків, рішення комісії оформлюється протоколом, який разом з іншими документами надається споживачу.

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст.16 Цивільного кодексу України. Одним із таких способів, як зазначено у п. 10 ч. 2 наведеної вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України серед актів, визнання незаконними яких передбачено ст.16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

Тобто, за змістом зазначених норм, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, зокрема, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Оскаржений протокол засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем правил користування електричною енергією №246 від 13.05.2009р. та рішення комісії за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не є обов'язковими до виконання ненормативними актами, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлене при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією. В самому  оскаржуваному протоколі зазначено, що нарахована сума може бути стягнена тільки на підставі рішення суду.

Таким чином, оскаржені акти можуть бути використані як доказ у разі звернення з позовом до суду відповідачем і підлягають оцінці судом відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Споживач електричної енергії в разі незгоди з рішенням названої комісії не позбавлений права та можливості доводити в суді ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти такого рішення.

За таких обставин спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України.

Висновки господарського суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 12.06.2007р. у справі №3/576н, та правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в пункті 10 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. №01-8/164 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році ” та в пункті 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року ”.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 “Про державне мито” державне мито справляється із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, а  також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами.     

Державне мито в сумі 114, 00 грн., яке було помилково сплачене позивачем за апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду, підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -                                     

                                                 ПОСТАНОВИВ :              

Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м.Новомосковськ Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2009р. у справі №В35/1929-09 залишити без змін.

Повернути фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1, м.Новомосковськ Дніпропетровської області з Державного бюджету України 114, 00грн. зайво сплаченого за подання апеляційної скарги по справі №В35/1929-09 державного мита, перерахованого за квитанцією №14424.108.1  від 20.07.2009р., яка знаходиться в матеріалах справи №В35/1929-09.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                           І.А. Сизько

Суддя                                                                                  І.Л. Кузнецова

         Суддя                                                                                  Т.А. Верхогляд  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація