ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2009 року Справа № Б15/365-08-2
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)
суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.
за участю представників сторін:
від кредитора: Тверська І.В., представник, довіреність № 1144 від 22.06.09;
від боржника: Набоков А.М, представник, довіреність №б/н від 06.02.09; Шуменко Н.Ю., представник, довіреність № 24 від 21.05.09;
розпорядник майна: Дикий І.А., паспорт серії АН № 484149 від 07.04.99
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної інноваційної фінансово –кредитної установи в особі Дніпропетровського регіонального відділення, м. Дніпропетровськ
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2009 року у справі № Б15/365-08-2
за заявою державної інноваційної фінансово –кредитної установи в особі Дніпропетровського регіонального відділення, м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства „Завод”Дніпропрес”,м. Дніпропетровськ
про визнання грошових вимог,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2009 року (суддя Петренко Н.Е.) визнані грошові вимоги державної інноваційної фінансово –кредитної установи в особі Дніпропетровського регіонального відділення до відкритого акціонерного товариства „Завод”Дніпропрес” в сумі 4 680 000 грн., що відносяться до IV черги задоволення.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, кредитор її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права та фактичним обставинам справи. Вважає, що його вимоги мають бути віднесені до І черги задоволення, оскільки виконання зобов’язань боржника за інноваційним договором № 99-01 від 25 червня 1999 року забезпечено договором застави рухомого майна № 4589 від 08 липня 1999 року.
Скаржник просить залишити ухвалу господарського суду від 16 червня 2009 року замінивши черговість задоволення з IV на І чергу.
Розпорядник майна доводи апеляційної скарги заперечує. Зазначає що з метою врегулювання спірних відносин щодо виконання умов інноваційного договору № 99-01 від 25 червня 1999 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 12/100 від 14 червня 2002 року між кредитором і боржником ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2006 року була затверджена мирова угода. Розпорядник майна вважає, що в даному випадку здійснена заміна первісного зобов’язання новим (новація). Згідно ст. 28 Закону України „Про заставу” застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов’язання. Отже, в зв’язку з припиненням зобов’язань за інноваційним договором № 99-01 від 25 червня 1999 року припинилось і право застави.
Розпорядник майна просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Боржник підтримав доводи розпорядника майна.
В судовому засіданні 25 серпня 2009 року оголошувалась перерва до 17 вересня 2009 року.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Завод”Дніпропрес” порушено 30 грудня 2008 року на підставі ст.53 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство).
13 лютого 2009 року введена процедура розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дикого І.А.
В газеті „Голос України” від 21 лютого 2009 року № 32(4532) опубліковано оголошення про порушення відносно боржника справи про банкрутство.
05 березня 2009 року до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання грошових вимог до боржника звернувся кредитор державна інноваційна фінансово –кредитна установа в особі Дніпропетровського регіонального відділення.
Кредитор вважає, що його грошові вимоги в розмірі 4680 000 грн. повинні бути включені в реєстрі до І черги задоволення, оскільки вони забезпечені заставою рухомого майна.
Матеріали справи свідчать, що на підставі інноваційного договору № 99-01 від 25 червня 1999 року (а.с.7) кредитор надав боржнику грошові кошти у розмірі 5 000 000 грн. для виконання інноваційного проекту „Освоєння та виробництво гами конкурентноспроможних, імпортозамінюючих насосів”.
Виконання боржником зобов”язань за інноваційним договором забезпечено заставою рухомого майна, про що сторонами укладено договір застави рухомого майна № 4589 від 08 липня 1999 року (а.с.12), про що були внесені відомості в Державний реєстр обтяжень рухомого майна.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2003 року у справі № Д 10/115 (а.с.71) в позові відкритого акціонерного товариства „Завод”Дніпропрес” до державної інноваційної фінансово –кредитної установи в особі Дніпропетровського регіонального відділення про визнання недійсним договору застави від 08 липня 1999 року відмовлено.
Мотивуючи вказане рішення господарський суд вказав, що договір застави не був укладений між сторонами, оскільки не було досягнуто згоди по однієї із істотних умов -предмету застави.
Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, не можна вважати, що зобов’язання боржника по інноваційному договору № 99-01 від 25 червня 1999 року забезпечено заставою.
Отже, кредитор державна інноваційна фінансово –кредитна установа в особі Дніпропетровського регіонального відділення не є заставним.
Таким чином підстави для віднесення грошових вимог кредитора в розмірі 4680 000 грн. до І черги задоволення відсутні.
Твердження скаржника, що відомості про заставу рухомого майна боржника, внесені до Державного реєстру обтяжень не може бути прийнято до уваги, оскільки згідно Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” реєстрація обтяжень здійснюється за правочином, на підставі якого виникло обтяження.
Оскільки договір застави від 08 липня 1999 року, є неукладеним, то відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого майна є такими, що не відповідають дійсності.
З огляду на викладене, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2009 року відповідає діючому законодавству, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2009 року у справі № Б15/365-08-2 залишити без змін.
Апеляційну скаргу державної інноваційної фінансово –кредитної установи в особі Дніпропетровського регіонального відділення, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя О.М.Лисенко