ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
-------------------------------------------------------------------------------------------------------
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" вересня 2009 р. м.Черкаси Справа № 17/2152
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Вініченко О.Б. за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_1 –особисто,
відповідача –Грищенко Л.М. –за посадою,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/2152
за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
доКанівського районного комунального підприємства «Райтеплоенергія»
простягнення 19 050,35 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась в суд з позовом про стягнення з комунального підприємства «Райтеплоенергія»(далі-відповідач) 19 050,35 грн. заборгованості.
Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно накладних: № 147 від 30.11.2006 року, № 148 від 30.11.2006 року, № 149 від 30.11.2006 року, № 23 від 20.02.2007 року, № 22 від 20.02.2007 року, № 26 від 20.02.2007 року, № 24 від 20.02.2007 року, № 27 від 20.02.2007 року, № 28 від 20.02.2007 року, № 29 від 20.02.2007 року, № 30 від 20.02.2007 року, № 31 від 20.02.2007 року, № 32 від 20.02.2007 року, № 34 від 20.02.2007 року, № 33 від 20.02.2007 року.
В судовому засіданні 10.09.2009 року позивач позов з підстав, викладених в позовній заяві підтримав, подав заяву від 10.09.2009 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 9 991,73 грн.
У зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання 10.09.2009 року суд зобов’язав позивача надати довідку з управління статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій на момент розгляду справи.
На вимогу суду позивач надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 10.09.2009 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська область, Канівський район, село Степанці).
На зазначену адресу відповідача направлялась ухвала суду від 10.09.2009 року про відкладення розгляду справи, якою відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, його представник в судове засідання 21.09.2009 року з’явився, подав заяву про визнання позову.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог від 10.09.2009 року, задовольняє позов повністю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та заяви про зменшення розміру позовних вимог від 10.09.2009 року, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9 991,75 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 22 від 20.02.2007 року, № 23 від 20.02.2007 року, № 24 від 20.02.2007 року, № 26 від 20.02.2007 року, № 27 від 20.02.2007 року, № 28 від 20.02.2007 року, № 147 від 30.11.2006 року, № 148 від 30.11.2006 року, № 149 від 30.11.2006 року.
За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).
Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки ФОП ОСОБА_1 поставила товар, а КП «Райтеплоенергія»прийняло його, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов’язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобов’язання виконав, поставивши відповідачу товар на загальну суму 9 991,75 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 22 від 20.02.2007 року, № 23 від 20.02.2007 року, № 24 від 20.02.2007 року, № 26 від 20.02.2007 року, № 27 від 20.02.2007 року, № 28 від 20.02.2007 року, № 147 від 30.11.2006 року, № 148 від 30.11.2006 року, № 149 від 30.11.2006 року.
Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобов’язання по оплаті за отриманий товар не виконав, що підтверджується Актом звірки розрахунків від 10.09.2009 року (а.с.30), згідно з яким заборгованість відповідача складає 9 991,75 грн.
10.09.2009 року позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій у зв’язку з несплатою відповідачем заборгованості в сумі 9 991,75 грн. по накладним: № 22 від 20.02.2007 року, № 23 від 20.02.2007 року, № 24 від 20.02.2007 року, № 26 від 20.02.2007 року, № 27 від 20.02.2007 року, № 28 від 20.02.2007 року, № 147 від 30.11.2006 року, № 148 від 30.11.2006 року, № 149 від 30.11.2006 року, він просить стягнути з відповідача 9 991,73 грн. з огляду на дотримання вимог статті 530 Цивільного кодексу України в межах цієї суми (претензія № 20 від 01.12.2008 року).
Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений і виконувався договір, який за своєю правовою природою є договором поставки. Оскільки сторонами не було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті за поставлений товар.
Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача в особі директора Хоменка В.П. була направлена претензія № 20 від 01.12.2008 року з вимогою сплатити заборгованість в сумі 9 991,73 грн.
Враховуючи отримання відповідачем цієї претензії (вимоги) 16.12.2008 року, що підтверджується штемпелем повідомлення почтового відправлення про вручення рекомендованим листом, суд вважає, що у позивача з 16.12.2008 року виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті за поставлений товар.
З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 9 991,73 грн. за невиконання зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 99,92 грн. та 123,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Канівського районного комунального підприємства «Райтеплоенергія»(Черкаська область, Канівський район, с. Степанці, код ЄДРПОУ 32342749) на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 9 991,73 грн. заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 99,92 грн. та 123,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Суддя С.С.Боровик
Повний текст рішення оформлений та підписаний 21.09.2009 року.