Судове рішення #5997981
28/64/09

У к р а ї н а


ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

Іменем України

15.09.09                                                                                       Справа №28/64/09


Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:


Головуючий суддя Яценко О.М. судді  Яценко О.М.    , Коробка Н.Д.  , Кричмаржевський В.А.


при секретарі: Лолі Н.О.


за участю:

представників позивача: не з’явився;

представників відповідача: не з’явився;

                                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрСпецТрейдКорпорейшн», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 22.06.2009р. у справі № 28/64/09

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ», м.Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрСпецТрейдКорпорейшн», м. Запоріжжя

про стягнення боргу


     Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1791 від 15.09.2009 року справа № 28/64/09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Яценко О.М.; суддів: Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А..

     Колегія судів прийняла справу до провадження.

     Судове засідання закінчилось прийняттям постанови.


     22.06.2009 року господарським судом Запорізької області прийнято рішення у справі № 28/64/09 (суддя Яцун О.В.), яким позовні вимоги задоволені повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ «УкрСпецТрейдКорпорейшн», м. Запоріжжя на користь ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ», м.Запоріжжя 100 000 грн. заборгованості. При прийнятті рішення господарський суд послався на положення ЦК України та ГК України, зазначив, що на момент розгляду справи у суді, відповідачем не надано доказів виконання прийнятих на себе за договором позики зобов’язань.

     Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням господарського суду Запорізької області від 22.06.2009 року, ТОВ «УкрСпецТрейдКорпорейшн», м. Запоріжжя (відповідач у справі) оскаржує його до апеляційної інстанції, звернувшись із апеляційною скаргою. Зазначає, що при прийнятті рішення господарським судом не досліджено всі обставини справи, а саме повністю проігноровано скрутне, внаслідок світової фінансової кризи, фінансове становище відповідача. Не прийнято до уваги переговори сторін по справі, переписка та досягнення домовленості про відстрочення оплати заборгованості за договором позики до вересня 2009 року. Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області.

     Заявник апеляційної скарги повноважного представника до судового засідання не направив, про причини не явки не повідомив, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

     ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ», м.Запоріжжя відзиву на апеляційну скаргу не надало, повноважного представника в судовому засідання не направило. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлено належним чином.

     Колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами.

     Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

     Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

     Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, суд


                                                             В С Т А Н О В И В :


     04.09.2008р. між ВАТ “СК “Оранта-Січ” (позикодавець) та ТОВ “УкрСпецТрейдКоорпорейшн”(позичальник) укладено договір позики №28, за умовами якого позивач передає відповідачу грошові кошти –суму займу у розмірі встановленому цим договором для цільового призначення –поповнення оборотних коштів та забезпечення поточної діяльності підприємства у розмірі 890 000 грн. 00 коп. Стягнення суми заборгованості за договором було предметом розгляду у суді першої інстанції.

     Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню на підставі наступного:

     Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2008 року між сторонами за даною справою укладено договір про співпрацю. В процесі співпраці, на підставі договору позики платіжними дорученнями:

-№2082 від 05.09.2008р. на суму 200 000 грн. 00 коп.,

-№326 від 08.09.2008р. на суму 195 000 грн. 00 коп.,

- №2083 від 08.09.2008р. на суму 105 000 грн. 00 коп. відповідачу у відповідності до умов договору надана позика у сумі 500 000 грн.

     У відповідності до п.3.2 договору відповідач повернув 500 000 грн., про що свідчить платіжна вимога-доручення №1 від 30.09.2008р.

     В наступному, ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ», м.Запоріжжя перерахувало ТОВ «УкрСпецТрейдКорпорейшн», м. Запоріжжя згідно платіжних доручень:

- №360 від 01.10.2008р. на суму 500 000 грн. 00 коп.,

- №2317 від 08.10.2008р. на суму 100 000 грн. 00 коп.,

- №51 від 08.10.2008р. на суму 150 000 грн. 00 коп.,

- №2356 від 13.10.2008р. на суму 140 000 грн., а всього 890 000 грн..

     Колегія суддів наголошує, що у зв’язку з наявністю скрутного фінансового становища та неможливістю сплатити судові витрати у встановленому законом розмірі, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення лише 100 000 грн., зазначені позовні вимоги розглядались судом першої інстанції.

     У відповідності до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

     Пунктом 3.2 договору встановлено, що відповідач повертає позику шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача у строки:

- за ІІІ квартал 2008р. –до 29 вересня 2008р.;

- за ІV квартал 2008р. –до 29 грудня 2008р.;

- за І квартал 2009р. – з 30 березня 2009р.;

- за ІІ квартал 2009р. –з 29 червня 2009р.;

- за ІІІ квартал 2009р. –з 29 вересня 2009р.;

Повернення позики за 4 квартал у встановлений договором строк, в повному обсязі відповідач не здійснив, чим порушив умови договору.

     Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином і в установлений строк відповідно до закону, інших правових актів та договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

     Факт наявності заборгованості у розмірі 100 000 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, доказів повернення суми позики в повному обсязі відповідач не надав, а відтак суд першої інстанції цілком правомірно присудив до стягнення суму заборгованості за договором позики в розмірі заявленому в позовній заяві.

     Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а також наступним:

     В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження пояснень заявника апеляційної скарги щодо досягнення домовленості між сторонами щодо відстрочення оплати заборгованості за договором позики, не надані такі документи і до апеляційної скарги.

     Стосовно посилань заявника апеляційної скарги на власний тяжкий фінансовий стан, що спричинений світовою фінансовою кризою, колегія суддів зазначає, що фінансова криза є явищем, що розповсюджується не лише на відповідача, а і на інших суб’єктів господарювання, в тому числі, позивача. Договір про співпрацю та договір надання позики укладені сторонами вже під час тривання світової фінансової кризи, сторони були вільні в обранні шляхів здійснення власної підприємницької діяльності та обранні контрагентів за договорами. Крім того, згідно умов договору позики, у користування відповідача позивачем надавались крупні грошові кошти, а згідно пункту 1.2., проценти за договором не нараховувались.

     За таких обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд


ПОСТАНОВИВ:


     Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрСпецТрейдКорпорейшн», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 22.06.2009р. у справі № 28/64/09 залишити без задоволення.

     Рішення господарського суду Запорізької області від 22.06.2009р. у справі № 28/64/09 залишити без змін.


  

Головуючий суддя Яценко О.М.

 судді  Яценко О.М.  


 Коробка Н.Д.  Кричмаржевський В.А.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація