ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2009 р. Справа № 16/4917
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іоннікової І.А.
суддів: Веденяпіна О.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Бугирі Ю.Г. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явився,
від відповідача: Лукіянчук О.С. - сільський голова,
відповідно до ст. 30 ГПК України брала участь в судовому засіданні секретар Кузьминської сільської ради - Трофанюк М.Т.
розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "04" листопада 2008 р. у справі № 16/4917 (суддя Магера В.В.)
за позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області (м.Хмельницький)
до Кузьминської сільської ради (с.Кузьмин Красилівського району Хмельницької області)
про стягнення 2131,20грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.11.2008р. у справі №16/4917 в позові Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до Кузьминської сільської ради про стягнення 2131,20грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області звернулась до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповністю встановлені всі обставини, що мають значення для справи, а при винесенні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального права.
Скаржник вказав, що несанкціоноване місце складування твердих побутових відходів на урочищі "Камінці" на території Кузьминської сільської ради загальною площею 888 кв.м підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №002107 від 05.05.2008р.
Зазначив, що постановою №001577 від 08.05.2008. по факту влаштування несанкціонованого сміттєзвалища на території урочища "Камінці" та порушення експлуатації полігону голову Кузьминської сільської ради притягнено до адміністративної відповідальності, дана постанова відповідачем не оскаржувалась.
Крім того, рішенням Кузьминської сільської ради під сміттєзвалище виділено земельну ділянку площею 0,6 га, однак відходи складуються мешканцями за межами земельної ділянки, виділеної під сміттєзвалище.
Представник позивача в засідання суду не з"явився.
На адресу Житомирського апеляційного господарського суду факсимільним зв"язком від Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв"язку з хворобою представника.
Розгляд апеляційної скарги здійснюється за відсутності представника позивача, оскільки його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Кузьминська сільська рада у відзиві на апеляційну скаргу та її представник в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, вважають рішення господарського суду Хмельницької області законним та обгрунтованим, просять його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні відповідно до ст. 30 ГПК України брала участь секретар Кузьминської сільської ради Трофанюк М.Т., яка надала письмові пояснення по справі та вказала, що на підставі проведеної Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області перевірки складування побутових відходів на території урочища "Камінці" складено акт. У зв"язку з відсутністю під час перевірки голови сільської ради даний акт був підписаний нею особисто.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням 3 сесії Кузьминської сільської ради 24 скликання від 24.09.2002р. „Про затвердження площі і схеми під сміттєзвалище" затверджено схему сміттєзвалища в с.Кузьмин площею 0,60 га в урочищі „Камінці".
27.02.2006р. відповідачу виготовлено паспорт місця видалення відходів (МВВ), а саме звалища твердих побутових відходів, площею 0,60 га на території Кузьминської сільської ради. Даний паспорт погоджено всіма відповідними службами та відділами, в тому числі і Держінспекцією екоресурсів в Красилівському районі.
05.05.2008 р. Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Кузьминської сільської ради. В ході перевірки встановлено несанкціоноване місце складування твердих побутових відходів в урочищі „Камінці" на території Кузьминської сільської ради загальною площею 888 кв.м.
За наслідками перевірки складено відповідний акт за № 002107 від 05.05.2008р.
Постановою про накладення адміністративного стягнення №001577 від 08.05.2008р. на сільського голову Лук'янчука О.С. за порушення вимог природоохоронного законодавства накладено штраф у розмірі 170 грн.
Відповідно до розрахунку розміру шкоди від засмічення земель твердими побутовими відходами, її розмір визначено в сумі 2131,20 грн.
На адресу відповідача надіслано претензію за №3649/03 від 08.07.2008р. з вимогою добровільно відшкодувати збитки, завдані в наслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, однак вказана претензія залишена відповідачем без розгляду.
У вересні 2008 року Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області звернулась до суду з позовом до Кузьминської сільської ради про стягнення 2131,20 грн. шкоди, завдані в наслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.11.2008р., як вже зазначалось, в позові відмовлено.
Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. "б" ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
Пунктом 5.5 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1520 від 17.11.2001р., Державна екологічна інспекція має право складати акти перевірки, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до п. п. „б" п. 1 ст. 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо:
- здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів;
- визначення території для складування, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів відповідно до законодавства.
Згідно з п. п. „є" ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Статтею 83 ЗК України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст є комунальною, власністю.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Згідно ст.ст. 91, 96 ЗК України, власники (користувачі) земельних ділянок зобов'язані додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля та зберігати корисливі властивості землі.
Відповідного до п. „в" ч. 1 ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами та стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Пунктом „й" ч. 2 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи винні у порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів.
Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Пунктом "и" ст. 21 Закону України „Про відходи" визначено, що органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.
Пунктом "а" ст. 42 Закону України "Про відходи" встановлено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за, зокрема, порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що складування твердих побутових відходів в урочищі „Камінці" на території Кузьминської сільської Ради здійснювалось на законних підставах, про що свідчать рішення 3-ї сесії Кузьминської сільської ради від 24.09.2002р., схема відведення площі під сміттєзвалище та паспорт місця видалення відходів №9/25 від 15.01.2007р.
Крім того, позивачем не доведено та не подано жодних доказів того, що складування побутових відходів відповідачем здійснюється безпідставно, без законних на те підстав.
Апеляційною інстанцією прийнято до уваги і пояснення секретаря Кузьминської сільської ради Трофанюк М.Т., яка брала участь у судовому засіданні відповідно до ст. 30 ГПК України. Трофанюк М.Т. пояснила, що була присутня при здійсненні позивачем перевірки та складання акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №002107 від 05.05.2008р. Перевірка складування твердих відходів проводилась позивачем в урочищі "Камінці", в установленому для цього місці, що знаходиться на території Кузьминської сільської ради.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України регулює загальні підстави відповідальності за завдання шкоди. Підставою деліктної відповідальності є протиправне (дія чи бездіяльність), шкідливе (причинний зв"язок між протиправною поведінкою та шкодою), винне діяння особи, яка завдала шкоду.
За правилами господарського процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України). Тобто за загальним правилом, відповідно до статті 1166 ЦК України, позивач повинен довести факт протиправної поведінки особи, що завдала шкоди, настання шкоди (її розмір) та причинний зв"язок між ними.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Протиправність поведінки особи, на яку покладається цивільно-правова відповідальність, завжди є обов"язковою умовою для настання такої відповідальності.
Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв"язок між протиправною поведінкою особи і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення того факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що спричинила шкоду (збитки) іншій особі.
Вина особи, на яку покладається цивільно-правова відповідальність, за загальним правилом, є також обов"язковою умовою для покладення на особу обов"язку відшкодувати шкоду.
В матеріалах справи відсутні достатні докази для притягнення відповідача до деліктної відповідальності.
Всупереч вимогам ухвали Житомирського апеляційного господарського суду від 21.07.2009р. Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області не надано суду копію припису прокуратури Красилівського району №885 від 14.04.2008 року, письмових пояснень державних інспекторів ОНПС Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Саєнка О.А. та Кобилянського О.О. з приводу проведення перевірки, доказів про наявність вини відповідача у заподіянні шкоди.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області.
Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 04.11.2008 року у справі №16/4917 є законним та обгрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 04 листопада 2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області - без задоволення.
2. Справу №16/4917 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Іоннікова І. А.
судді:
Веденяпін О.А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу;
3 - відповідачу,
4 - в наряд.