КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2011 № 53/409
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів: Суліма В.В.
ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнє підпиємство "Ютем-Кран"
на рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2011
у справі № 53/409 (ОСОБА_2
за позовом Приватне акціонерне товариство"Інвестхолдинг"
до Дочірнє підприємство "Печерське монтажне управління" ВАТ "Південтеплоенергомонтаж"
про стягнення заборгованності 1443983,57 грн.
дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва № 53/409 від 07.11.2011 р. задоволений позов ПАТ «Інвестхолдінг» до ДП «Печерське монтажне управління» (ДП «Ютем Кран») про стягнення 1 443 983,57 грн.
Відповідач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, просить його скасувати та прийняті нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Представник позивача, в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду без змін.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 25.06.2008 між ЗАТ «Інвестиційна група «Імперія» правонаступником якої є позивач ПАТ «Інвестхолдінг» та відповідачем ДП «Печерське монтажне управління», що змінив назву на ДП «Ютем Кран» укладено договір № 90, за умовами якого позивач як субпідрядник зобов’язався виконати наступні роботи: монтаж електричної частини, проведення пуско-налагоджувальних робіт, випробування обладнання та здачу по актам здачі-приймання в технологічну експлуатацію п’яти козлових кранів в установлені графіком робіт строки.
Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що на виконання укладеного договору виконав необхідний обсяг робіт, що підтверджується актами виконаних робіт, але відповідачем вони оплачені не були.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що відповідачем на надано доказів в спростування заявлених позовних вимог, тому повинен оплатити вартість робіт з урахуванням інфляційних втрат та річних.
Відповідач, заперечуючи проти рішення зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги того факту, що у відповідача відсутня інформація щодо приймання-здачі робіт позивачем у лютому 2009 року що в свою чергу виключає підставність для стягнення 244 200грн. Поданий позивачем акт за лютий 2009р. про виконання робіт з підписом директора відповідача не може слугувати належним доказом, оскільки у зазначений період директор був звільнений, а тому не міг підписувати акти. Згідно графіку роботи повинні бути виконані до жовтня 2008року, а акти датовані 2009роком. Помилковими є висновки суду що оплата проводитися відповідно до умов договору та неважлива наявність первинних документів. Позивач самостійно на власних примирниках поставив дату їх складання, тому необґрунтованим є розмір інфляційної складової та річних.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання це є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З пояснень сторін вбачається, що акти виконаних робіт підписувались, але відповідач з посилання на відсутність у його примирниках дати складання вважає, що строк виконання зобов’язань не настав.
Пункт 99 Загальних умов укладення та виконання договорів у капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року N 668 визначає, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі .
Так, п.2.8 укладеного договору свідчить про те, що сторонами узгоджений порядок складання актів та направлення їх на підписання відповідачу у строк до 25 числа звітного місяця., а п.2.6 зобов’язує протягом 15 днів з моменту підписання актів провести оплату.
Таким чином, твердження відповідача не заслуговують на увагу та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідачем не надано доказів, що б спростовували факти, викладені в рішенні суду, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ДП «Ютем Кран» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 53/409 від 07.11.2011 – без змін.
2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
Головуючий суддя Рєпіна Л.О.
Судді Сулім В.В.
ОСОБА_1
14.12.11 (відправлено)