П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 16 вересня 2009 р.                                                             Справа № 2а-12929/09/0570

          Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

суддів Аблукадирової К.Е., Буряк І.В.,

секретар судового засідання Кузнецова К.В.,

з участю представника позивачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання нечинним рішення,

в с т а н о в и в :

У серпні 2009 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області винесено постанову від 28 квітня 2009 року №078418, якою на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - за експлуатацію 24 березня 2009 року легкового автомобіля ЗАЗ-DAEWOO д/н НОМЕР_1, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, до неї застосовані фінансові санкції у розмірі 510 грн.

Вважала постанову такою, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки на час виявлення порушення зазначений автомобіль експлуатувався особою, з якою укладено договір оренди вказаного автомобіля. Крім того при складанні акту позивачка присутня не була, копія акту на її адресу не надсилалася.

Просила визнати нечинною та скасувати постанову про накладання фінансових санкцій.

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав у повному обсязі та пояснив, що постанову про застосування фінансових санкцій позивачка не отримувала, про її існування дізналася випадково при зверненні до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області. Просив задовольнити позов.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про час і місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином. Причин неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2008 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 як орендодавцем та ОСОБА_3 як орендарем укладено договір оренди легкового автомобіля ЗАЗ-DAEWOO д/н НОМЕР_1, який належить позивачці на праві приватної власності. Цільове використання предмету оренди - здійснення пасажирських перевезень під маркою «Служба «Форсаж».

В той же день автомобіль передано орендарю, що відображено в акті прийому-передачі від 17 жовтня 2008 року.

Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області проведено рейдову перевірку вказаного транспортного засобу, за результатами якої складено акт від 24 березня 2009 року, в якому вказувалося на порушення позивачкою вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки.

На підставі вказаного акту прийнято постанову від 28 квітня 2009 року №078418, якою на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до неї застосовані фінансові санкції у розмірі 510 грн.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 й 2 ч. 3 ст. 2 вказаного Кодексу, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до п. 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року №1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, тобто є суб'єктом владних повноважень у розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області згідно з п. 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 14 грудня  2005 року №888, є територіальним структурним підрозділом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті без права юридичної особи, має печатку зі своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України.

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567, територіальне управління є органом державного контролю на автомобільному транспорті.

Пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Відповідно до п. 15 Порядку під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно зі ст. 48 вказаного Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, законодавство зобов'язує автомобільного перевізника та водія під час здійснення своїх функцій мати при собі документи, на підставі яких виконують перевезення.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки позивачка не є ні автомобільним перевізником, ні водієм, на час проведення перевірки автомобіль використовувався іншою особою, тому до неї неправомірно застосовані фінансові санкції.

Порушені права та законні інтереси позивачки підлягають поновленню.

Керуючись статтями 24, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання нечинним рішення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області від 28 квітня 2009 року №078418.

Присудити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 здійснені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання вказаної заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі 18 вересня 2009 року.

Головуючий суддя                                                                       Логойда Т. В.          

Судді                                                                                          К.Е. Аблукадирова

                                                                                          І.В. Буряк