Справа № 2-2387/09

                   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 липня 2009 року                                           м. Херсон

                            Комсомольський районний суд  м. Херсона  

       в складі головуючого судді  - Прохоренко В. В.,

при секретарі  - Красношапка О. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення суми вартості проданої квартири, яка була спільною власністю подружжя, -

встановив:

ОСОБА_1  звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що вона 27.11.1993 р. зареєструвала шлюб із відповідачем у Долматівській сільській раді Голопристанського району Херсонської області, актовий запис № 13. В період шлюбу, в червні 2004 року вони за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_1  шляхом оформлення кредиту в АКБ «Укрсиббанк». В січні 2006 року відповідач запропонував продати квартиру, а за виручені кошти  сплатити залишок боргу  та відповідні відсотки  по кредиту АКІБ «Укрсиббанк», а залишок виручених коштів поділити порівну між ними, у зв’язку із чим, за кошти своєї частини вона б могла придбати житло для подальшого проживання із своїми дітьми. 14.03.2006 року приватний нотаріус – ОСОБА_3  у присутності її чоловіка передав їй документ, на якому вона надала згоду на продаж квартири відповідачу на умовах та за ціну за його поглядом. Окрім вказаного документу, вона, хвилюючись, підписала заяву, у якій стверджувала, що у відчужуваній квартирі дітей, що мають право користуватися цією квартирою, чиї права та інтереси порушувались би  внаслідок укладення цього договору – немає. Після підписання вказаних документів, відповідач повідомив, що лише згодом вона зможе отримати свою частину коштів через банк. Однак, зазначені кошти від відповідача вона так і не отримала. Окрім того, при передачі грошей за продану квартиру вона не була присутня. Вважає, що відповідач навмисно привласнив собі належну їй половину коштів за продану квартиру, скористався її необізнаністю, грубо порушуючи її права та права її неповнолітніх дітей. Просить суд стягнути з ОСОБА_2  на її користь 50 % вартості квартири, що була  їхньою спільною сумісною власністю, а саме: 42 997 грн. 00 коп.; а також відступити від засади рівності часток подружжя, взявши до уваги інтереси дітей, збільшити частку майна, що є спільною сумісною власністю колишнього подружжя на користь співвласника – ОСОБА_1 ; 2000 грн. в рахунок відшкодування їй моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав;  стягнути з відповідача  449,97 грн.  сплаченого нею державного мита та 30 грн.  – на інформаційно-технічне забезпечення.

  ОСОБА_1  в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити по викладеним  в ньому обставинам.

             Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач надала згоду на продаж квартири. Тобто, вони з нею дійшли згоди щодо розподілу грошей. Після продажу він віддав їй 5000 доларів США. Зараз ОСОБА_1  займається вимаганням грошей. Просив суд відмовити в задоволенні позову

Заслухавши пояснення сторін по справі та свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

 27.11.1993 року між сторони уклали шлюб в Долматівській сільській раді Голопристанського району Херсонської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 13.

20.10.2004 року рішенням Комсомольського районного суду шлюб, зареєстрований 27.11.1993 року між ОСОБА_1  та ОСОБА_2  було розірвано.

Згідно договору купівлі-продажу від 16.06.2004 року, посвідченого приватним  нотаріусом Херсонського міського округу – ОСОБА_3  та зареєстрованим в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації від 16.06.2004 року ОСОБА_2  є власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 2495 від 04.12.2004 року з ТОВ «Україна» в квартирі АДРЕСА_1  зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що також підтверджується довідкою від 26.05.2009 року за вих. № 324 з ТОВ «Україна» та актом від 01.12.2004 року

Згідно договору купівлі-продажу від 14.03.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського округу – ОСОБА_6  та зареєстрованого в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації від 14.03.2006 року, ОСОБА_2  здійснив продаж квартири АДРЕСА_1   ОСОБА_7  за 85 994 грн.

 Відповідно до заяви від 14.03.2006 року, посвідченої приватним нотаріусом Херсонського міського округу – ОСОБА_6 , ОСОБА_1  дала свою згоду своєму чоловікові – ОСОБА_2  на продаж за ціну та на умовах за його поглядом квартири під АДРЕСА_1 .  

Згідно акту судово-медичного обстеження № 1303 від 18.08.2005 року, на підставі направлення чергового Суворовського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області було встановлено зі слів ОСОБА_1 , 25.06.2006 року по вул. Белінського в м. Херсоні, вона була побита своїм чоловіком – ОСОБА_2  В результаті обстеження було виявлено травматичні пошкодження, які відносяться до легкого ступеню тяжкості.

В судовому засіданні свідок   ОСОБА_8  пояснила, що 15 березня 2006 року вона з позивачкою приїхала за попередньої їхньою з відповідачем домовленістю отримати частину грошей за продаж їхньої квартири, але ОСОБА_2  не приїхав на зустріч з нею і ніяких грошей їй не передавав. Крім того, вказала, що була свідком їхньої бійки.

Свідок ОСОБА_9  в судовому засіданні пояснила, що  відповідач вигнав позивача з квартири з дітьми на руках всю побиту. Кожного разу, коли позивачка приїжджала в Херсон, її зустрічав чоловік та бив її. Також вказала, що вони вирішили продати квартиру і поділити гроші. Але відповідач обманув позивачку і забрав всі гроші собі. Крім того, зазначила, що всю цю інформацію вона знає зі слів ОСОБА_1  При укладанні договору купівлі-продажу квартири вона не була присутня. Були присутні дві її сестри та позивачка, який отримавши їх, поспішив сісти в машину та уїхав.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10  пояснив, що він бачив ОСОБА_1  в побоях тільки один раз, коли приїжджав за нею. Також зазначив, що при укладанні договору купівлі-продажу квартири він не був присутній. Отримала позивачка гроші або ні він не знає.

Свідок ОСОБА_11  в судовому засіданні пояснила, що вона надала відповідачу у борг 4000 доларів США для того, щоб він погашав заборгованість по квартирі. Коли квартира була продана, він поверну їй вказану суму коштів. Також зазначила, що вона не знала про те, що позивачка не отримала гроші.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12  пояснила, що на момент продажу квартири вона працювала разом із відповідачем і знає за яку суму вона була продана – 18 000 доларів США. Квартира була виставлена на продаж, тому що на той момент накопичувалися борги і по кредиту і по квартирі. Позивачка нічого не платила за кредит.

Свідок ОСОБА_7  в судовому засіданні пояснив, що він являється покупцем квартири АДРЕСА_1 . При укладанні договору купівлі-продажу вказаної квартири у нотаріуса були присутні: відповідач, нотаріус і він. При передачі грошей за квартиру - 18 000 доларів США,  позивачка не була присутня. Зазначені кошти він віддав відповідачу, який отримавши їх поспіхом сів у машину та поїхав.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

 Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові  на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, об’єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

Згідно ст. 70 у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Відповідно до ст. 71 СК України, майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Оскільки, при укладенні договору купівлі-продажу вказаної квартири не була присутня позивачка, що було підтверджено покупцем даної квартири – ОСОБА_7 , та всі вилучені кошти за продаж квартири відповідач привласнив собі, а доказів передачі частини коштів позивачці за квартиру відповідач суду не надав, суд вважає, що в такому випадку були порушені права ОСОБА_1  як власника Ѕ частини квартири, що належала їй на праві спільної сусісної власності. Внаслідок чого, Ѕ частини грошових коштів з тих, які були отриманні ОСОБА_2  в результаті укладання вищевказаного договору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.  

Оскільки на теперешній час син   проживає із відповідачем, а донька з позивачкою, про що сторони дійшли згоди, тому суд вважає в частині позовних вимог щодо збільшення частки майна, що є спільною сумісною власністю  подружжя шляхом відступу від засади рівності часток подружжя, взявши до уваги інтереси дітей – відмовити.

Крім того, суд вважає, що немає підстав для задоволення моральної шкоди, оскільки в судовому засіданні встановлено, що між сторонами склалися неприязні стосунки з підстав яких шлюб між сторонами  у 2004році було розірвано. Таким чином при дачі згоди  відповідачеві на продаж квартири  позивачці слід було діяти більш уважніше при захисті своїх інтересів.  

             Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

Таким чином, з ОСОБА_2  необхідно стягнути судові витрати, які складаються із суми судового збору – 449,97 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи – 30 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, ст. ст. 60, 61, 63, 68, 70, 71, 72 СК України, суд, -

вирішив:

    Позов ОСОБА_1  задовольнити частково

    Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  50 % вартості квартири № 53 по вул. Піонерська, 3 в м. Херсоні, що була спільною власністю подружжя, а саме: 42 997, 00 грн.

    Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 449,97грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.

             В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви  про апеляційне оскарження і – подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

             Суддя:                             В. В. Прохоренко