1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Н.І. Слободянюк, розглянувши матеріали позовної заяви  ОСОБА_1  до  Військової частини А 0215 , Головного управління  Державного казначейства України у Полтавській області  про зобов"язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2009 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до  Військової частини А 0215 , Головного управління  Державного казначейства України у Полтавській області  про зобов"язання вчинити дії (поновити на займаній до засудження посаді; зарахувати термін, протягом якого мало місце відсторонення від посади, до загального трудового стажу, стажу роботи за спеціальністю, безперервного стажу; надати грошове та інше забезпечення за період вимушеного прогулу; відшкодувати суму юридичної допомоги; визнати недійсним запис у трудовій книжці про звільнення з посади; відшкодувати моральну шкоду) у зв'язку з винесенням військовим місцевим судом Черкаського гарнізону виправдувального вироку від 24 січня 2009 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно -правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі статтею 17 зазначеного Кодексу до компетенції адміністративних судів відносяться, зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Авотномної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування /пункт 15 статті 3 цього Кодексу/.

За змісту позову вбачається, що позивач був звільнений з військової служби у запас у зв'язку з постановленням обвинувального вироку суду, який набрав законної сили. Вироком суду від 24 січня 2009 року позивача  виправдано у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину, передбаченого статтею 410 Кримінального кодексу України.

Отже, позивач має право на відшкодування шкоди, завданої йому незаконними діями органів дізнання, досудового слідства і суду.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" поновлення службових, пенсійних, житлових, інших особистих і майнових прав та відшкодування іншої шкоди, завданої військовослужбовцю Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, інших військових формувань, створюваних відповідно до законодавства України, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам начальницького і рядового складу внутрішніх справ України та Державної кримінально-виконавчої служби України, проводиться за правилами, встановленими цим Законом.

Відповідно до пункту першого статті 1 названого Закону відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянину внаслідок: незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду /пункт 1 статті 2 цього Закону/.

Відповідно до статті 3 цього ж Закону  громадянинові відшкодовуються (повертаються):

1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода.

Відповідно ж до статей 6, 7, 10  Закону громадянин, звільнений з роботи у зв'язку з незаконим засудженням, має бути поновлений на колишній роботі; запис про звільнення з роботи (посади), зроблений у трудовій книжці, визнається недійсним; термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого  громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу  роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу; якщо громадянин у зв'язку з незаконним засудженням був позбавлений військових або інших звань, а також державних нагород, йому поновлюються звання і повертаються нагороди.  

Статтями 12,13 вказаного Закону встановлено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо справу закрито судом при розгляді її в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. Питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12 Закону.

 Враховуючи зміст спірних правовідносин, а саме: відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, суду, суд приходить до висновку про відсутність у цьому спорі ознак публічного -правового спору, а відтак ця справа не є справою адміністративної юрисдикції в розумінні статті 3 КАС України.

Позов, з яким звернувся позивач, підлягає розгляду судом, який вініс виправдувальний вирок.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті  109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтею 109 Кодексу адміністративного судочинства України,  -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у  справі за позовом  ОСОБА_1  до  Військової частини А 0215 , Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області  про зобов"язання вчинити дії.

 Копію ухвали направити позивачеві.

 Ухвала відповідно до частин 1,2,3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не буде подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або в порядку, встановленому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

    Суддя                                 Н.І. Слободянюк