УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

22 вересня 2009 р.                                         Справа № 2а-15545/09/0570

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Генерального прокурора України про визнання бездіяльності протиправною і зобов”язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Генерального прокурора України про визнання бездіяльності протиправною і зобов”язання вчинити певні дії.

В своїй позовній заяві позивач ставить питання про визнання протиправною бездіяльності відповідача при проведенні ним перевірок за її заявами від 12.08.2009р. про злочини, скоєні заступником начальника управління організації представництва Генеральної прокуратури України Бояном В.В., суддями Донецького окружного адміністративного суду Папазовою Г.П. та Смагар С.В.; зобов”язання відповідача надати повні відповіді з доданими до них належним чином завірених копій постанов, які винесені в порядку ст. 97 КПК України, про результати вирішення заяв від 12.08.2009р. про злочини, скоєні заступником начальника управління організації представництва Генеральної прокуратури України Бояном В.В., суддями Донецького окружного адміністративного суду Папазовою Г.П. та Смагар С.В.; інформування Президента України про протиправну бездіяльність відповідача шляхом направлення окремої ухвали суду. 

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 12.08.2009р. нею були направлені на адресу Генерального прокурора України заяви про злочини, скоєні заступником начальника управління організації представництва Генеральної прокуратури України Бояном В.В., суддями Донецького окружного адміністративного суду Папазовою Г.П. та Смагар С.В., з вимогою проведення відносно вказаних осіб перевірок в порядку ст.97 КПК України. Зазначає, що на дату написання позовної заяви, тобто на 18.09.2009р. відповіді від Генерального прокурора України про результати розгляду її заяв про злочини нею не отримані.

Як вбачається з позовних вимог позивача і з доданих до позовної заяви документів в їх обгрунтування, позивачем складено три заяви, датовані 12.08.2009р., про злочини, скоєні заступником начальника управління організації представництва Генеральної прокуратури України Бояном В.В., суддями Донецького окружного адміністративного суду Папазовою Г.П. та Смагар С.В.. В даних заявах позивач попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос згідно вимог ст. 383 КК України і просить Генерального прокурора України провести перевірку відносно вказаних осіб в порядку, передбаченому ст. 97 КПК України.

У своїх позовних вимогах позивач ставить питання про визнання протиправною бездіяльності відповідача при проведенні ним перевірок за її заявами про злочини від 12.08.2009р. і зобов”язання надати відповіді на ці заяви про злочини з додаванням відповідних постанов, винесених в порядку передбаченому ст.97 КПК України, тобто фактично зазначає, що відповідач не прийняв процесуальне рішення за її заявами відповідно до вимог ст. ст. 94, 97 Кримінально-процесуального кодексу України і просить через прийняття рішення судом зобов”язати його повідомити про результати перевірок з додаванням процесуальних документів, складених відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку, що оскільки позивач вважає, що Генеральний прокурор України при вирішенні її заяв про злочини проявив бездіяльність, тобто не провів перевірки, передбачені вимогами ст. 97 КПК України, то вимогою зобов”язати відповідача надати відповіді за результатами проведених перевірок за цими заявами з додаванням відповідних процесуальних документів, вимагає суд зобов”язати відповідача провести такі перевірки і повідомити її про їх результати.

Відповідно до ст. 94 Кримінально-процесуального кодексу України однією з підстав для порушення кримінальної справи є заяви окремих громадян.

Статею 97 вказаного Кодексу передбачено, що прокурор зобов”язаний приймати заяви про скоєні злочини або про злочини, що готуються. За заявою про злочин прокурор зобов”язаний прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву за належністю. У разі необхідності перевірити заяву до порушення справи, така перевірка проводиться прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів.

Вимогами ст. 98-2 КПК України передбачено, що у разі порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя повинні вручити копію відповідної постанови особі, відносно якої порушено кримінальну справу, і потерпілому.

Згідно до ст. 99 КПК України у разі відсутності підстав для порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи, про що повідомляють зацікавлених осіб.

Таким чином, як вбачається з позовних вимог, матеріалів, доданих до позовної заяви, вимог законодавства, даний спір належить розглядати в порядку кримінального судочинства місцевим загальним судом.

Критерієм, який дозволяє визначити, які дії чи бездіяльність органу дізнання, слідчого, прокурора і які рішення цих органів можуть бути оскаржені до місцевого загального суду, є обмеження конституційних прав і свобод громадян або створення перепон для доступу до правосуддя, що саме і вказано в позовній заяві позивача та про що саме вона і просить суд.

Пунктом 2 частини 2 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Оскільки спірні правовідносини витікають з кримінального та кримінально-процесуального законодавства, тому цей спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. 

Відповідно до вимог ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.  Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що дана адміністративна справа не підсудна Донецькому окружному адміністративному суду і не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку про необхідність відмови позивачеві у відкритті провадження в адміністративній справі.

          На підставі викладеного, ст. ст. 17, 18 КАС України, керуючись ст. 109 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Генерального прокурора України про визнання бездіяльності протиправною і зобов”язання вчинити певні дії. 

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати ОСОБА_1 разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз”яснити ОСОБА_1, що така справа відноситься до юрисдикції кримінального суду, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвалу постановлено в нарадчій кімнаті.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                          Ушенко С. В.