УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення заяви

23.09.09р.

Справа № П26/3037-09

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Камша Н.М.

без участі представників сторін

розглянувши справу

за заявою     Лівобережної МДПІ, м. Дніпропетровськ        

до боржника дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Ось", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

   Кредитор - Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська  звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення  провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Ось», м. Дніпропетровськ (далі –боржник) за процедурою, передбаченою ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закон).

   Грошові вимоги кредитора до боржника становлять 188 грн. 97 коп. і  повністю складаються із штрафних санкцій.

   В підтвердження безспірності вимог до боржника кредитором подано податкове повідомлення-рішення  від 28.08.2008 р. на   суму 170 грн. та податкові вимоги від 22.09.2008 р. № 1/114 та від 03.11.2008 р. № 2/1245 на суму 168 грн.50 коп.

   Докази в підтвердження обставин неплатоспроможності боржника в заяві не наведені.

   Вивчивши подані матеріали, господарський суд прийшов до висновку про необхідність повернення заяви без розгляду з огляду на наступне.

   Відповідно до вимог ч.3 ст.6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом.

   Стаття 52 Закону, що визначає особливості банкрутства відсутнього боржника, передбачає  саме ці «інші випадки» і встановлює, що у разі, якщо громадянин-підприємець-боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за  місцезнаходженням, або не надають протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак відсутності підприємницької діяльності боржника, заяву про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подано кредитором незалежно від розміру його вимог та строку виконання зобов’язань.

   Таким чином, ч.3 ст.6 Закону містить загальні норми, а ст.52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють процедуру банкрутства відсутнього боржника.

   Разом з тим, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає випадків, коли провадження у справі про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою, можна порушити  за  відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.  

   За приписами частини 8 статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів –вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими  чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

   Одночасно з доведенням безспірності вимог, кредитор має довести і обставини неплатоспроможності боржника, що передбачено ст.7 Закону.

   Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження»встановлений перелік документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою. До цього переліку не входить податкове повідомлення-рішення та податкова вимога органу державної виконавчої служби, тобто на їх підставі державний виконавець не може відкрити виконавче провадження, здійснити заходи щодо стягнення  податкового боргу. Не передбачено чинним законодавством України і можливості  безспірного примусового списання коштів органами державної податкової служби з рахунків боржника у банківських установах, таке списання має проводитись лише за рішенням суду.

   Кредитор у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство не вказав, що звертався до органів ДВС з виконавчим документом про стягнення боргу та  результатів виконавчого провадження.

   Таким чином, ініціюючим кредитором при зверненні до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі відсутнього боржника не надано доказів безспірності вимог та неплатоспроможності боржника.  

   Необхідність доведення ознак безспірності вимог та неплатоспроможності боржника при подачі заяв при порушення провадження у справах відсутніх боржників підтверджується практикою Вищого господарського суду України (постанова ВГСУ від 26.08.2009 р. у справі Б29/276-08,  від 01.09.2009 р. у справі № 45/65-б ).

   Крім того, вимоги кредитора повністю складаються із штрафних санкцій, а згідно із визначенням грошового зобов’язання, що міститься у ст.1 Закону, до складу грошових зобов’язань боржника не зараховується недоїмка (штраф, пеня), визначена на дату подання заяви до господарського суду. Закон України «Про систему оподаткування»(ст.ст.1,2,13) також не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджету за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов’язкових платежів). Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема у постанові від 18.11.2008 р. у справі № 4-05/27-42-8б.

   Враховуючи вище означене, керуючись п.3 ст.63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.1,6,7,9,52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд, -

УХВАЛИВ:

   Заяву і додані до неї документи на 36 аркушах  повернути без розгляду.

Суддя                                                                      Н.М.Камша