Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа № 2-а-1340/2010 р.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року Бориспільський мічуфайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Саган В.М.

при секретарі Моргушко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі про стягнення щомісячної державної допомоги дітям війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду., -

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2010 року позивач звернувся з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Бориспіль Київської області про визнання дій відповідача щодо виплати йому щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, з порушенням вимог ЗУ „ Про соціальний статус дітей війни” неправомірними, зобов”язати відповідача нарахувати та сплатити на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну допомогу за період з 01.09..2007 р. по 30.09.2010 р. та виплачувати її в подальшому, зобов”язати відповідача призначити йому державну соціальну допомогу до пенсії, як дитині війни, відповідно до положення ст.6 ЗУ „ Про соціальний захист Дітей війни”, забезпечивши її виплату з вересня 2009 року щомісяця, а також просив відновити пропущений строк для звернення до суду, та стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Позивачу така допомога не сплачувалась. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині зупинення дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Також в позовній заяві зазначає, що про порушення своїх прав він дізнався лише із засобів масової інформації.

Позивач в судове засідання не з»явився, але надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримує та просить слухати справу в його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, також надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, та надав заперечення проти позову, у якому він посилається на те, що на виплату даного підвищення до пенсії не визначено видатки держави, та не виділено відповідні кошти, і кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, а виплата зазначених надбавок здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того, ч. З ст. 28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч.І цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій не застосовується. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд залишити позов без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено, ОСОБА_1, має правовий статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням серія АГ № 111000 від 13.08.1993 р. .(а.с. 6).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з неналежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року №6-рп2007 положення ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано такими, що не відповідають Конституції.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конститу ційного Суду України №10-рп2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II. «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актіз України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, шо не відповідають Конституції України.

Крім того, Законами України Про Державний бюджет на 2009 рік», «Про державний бюджет за 2010 рік» не передбачено ніяких обмежень у застосуванні ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За чинним законодавств:м розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд не бере до уваги полспгенні частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої вбачається, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацем 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначенні гозмтгз пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розмір;- пенс:7 за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримали —іі аомкашп дід—ення на 30 % від мінімальної пенсії за віком, як це встановлено встатті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бкзджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Реалізація особою права, що пов"язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин норматщшо-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань, судом не приймається до уваги.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Вимоги позивача про призначення щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» задоволенню не підлягають як безпідставні, оскільки право позивача на дану соціальну виплату встановлено та гарантовано законом і здійснюється у встановленому законом порядку, а відповідно до ст.ст.1, 6 КАС України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб”єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, що виключає її захист на майбутнє.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обгрунтування правомірності своєї бездіяльності.

Згідно ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тому нарахування недоплаченої допомоги позивачеві ОСОБА_1 . як дитині війни, повинно здійснюватися у межах даного строку, тобто 6 місяців, а тому інші вимоги, які виходять за межі встановленого строку, задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд дійшов висновку, що необхідно визнати неправомірними дії відповідача, зокрема щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для часткового задоволення вимог, а саме щодо перерахування та виплати позивачу щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням проведених виплат за період з 17 травня 2010 року по 17 листопада 2010 року,( на момент звернення до суду). В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Задовольняючи частково позовні вимоги, на підставі ст.94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений ним при подачі позовної заяви судовий збір.

На підставі наведеного, ст.ст.8, 22, 46, 152 Конституції України , ст.ст. З, 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни", ЗУ „Про Державний бюджет України на 2010 рік» та « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", керуючись ст.ст.11,94,158-164,167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль Київської області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії, як дитині війни, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати управління пенсійного фонду України в м. Бориспіль Київської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 17 травня 2010 року по 17 листопада 201 Ороку, з урахуванням здійснених виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в Київському апеляційному адміністративному суді шляхом подання протягом десяти днів апеляційної скарги з дня її проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Суддя

ОСОБА_2