П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 31 липня 2009 р.                                                             Справа № 2а- 10136/09/0570

          місто Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17

15 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.

суддів: Абдукадирової К.Е., Буряк І.В.

при секретарі судового засідання Куранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Державного департаменту з питань банкрутства, м. Київ

про визнання протиправним і скасування наказу від 9 червня 2009 року № 76  

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1- особисто

від відповідача: Сарбей О.В. - за дов. від 10.07.2009р.

ВСТАНОВИВ:  

       Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Державного департаменту з питань банкрутства про визнання протиправним і скасування наказу від 9 червня 2009 року № 76 про анулювання ліцензії серії АБ                 НОМЕР_1 на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), виданої 21 листопада 2005 року (з урахуванням зміни позовних вимог). 

     Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність анулювання відповідачем його ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих.      

     Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірний наказ прийнятий у відповідності до вимог діючого законодавства.   

     Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне. 

     З 19 вересня 2002 року позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію.

     21 листопада 2005 року позивачу Міністерством економіки України була видана ліцензія серії АБ НОМЕР_1 на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). 

     9 червня 2009 року Державним департаментом з питань банкрутства (відповідачем у справі) був прийнятий спірний наказ про анулювання ліцензії серії АБ НОМЕР_1 на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), виданої позивачу 21 листопада 2005 року Міністерством економіки України.

    Підставою для прийняття наказу відповідач зазначив абзац третій частини першої статті 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та акт Донецького обласного управління з питань банкрутства від 25 травня 2009 року          № 7 «Про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов».

    Відповідно до статті 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року № 1775-ІІІ (надалі - Закон № 1775) підставами для анулювання ліцензії є: заява ліцензіата про анулювання ліцензії; акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов; рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності; акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених в документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії; акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності; акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. 

    Як вбачається зі спірного наказу, відповідачем у якості правової підстави для анулювання ліцензії позивача визначений акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов. 

    З 11 по 24 липня 2007 року Донецьким обласним управлінням з питань банкрутства була проведена планова перевірка діяльності позивача як арбітражного керуючого згідно з Планом перевірок додержання арбітражними керуючими ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на 2007 рік, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 6 лютого 2007 року № 30, по справі № 3/72б про банкрутство Державного підприємства «Петровське управління житлово-комунального господарства» Донецького ВО по видобутку вугілля «Донецьквугілля», за наслідками якої складений акт перевірки від 24 липня 2007 року № 80. За висновком проведеної перевірки встановлені певні порушення, допущені позивачем, зокрема, частини 11 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (надалі - Закон № 2343), а саме недодержання вимог щомісячного звітування ліквідатора комітету кредиторів банкрута, що є порушенням пункту 3.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 4 травня 2001 року № 72/49, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 травня 2001 року за № 436/5627 (надалі - Ліцензійні умови). 

   Відповідно до пункту 11 статті 30 Закону № 2343 ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

   Згідно з пунктом 3.1 Ліцензійних умов при здійсненні своїх повноважень арбітражний керуючий зобов'язаний діяти відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

   7 серпня 2007 року Донецьким обласним управлінням з питань банкрутства на підставі акту перевірки від 24 липня 2007 року № 80 прийняте розпорядження № 31 «Про усунення порушень ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), відповідно до якого позивач був попереджений про недопущення в подальшому подібних дій та анулювання його ліцензії у разі вчинення повторних порушень, аналогічних виявленим.

   З 12 по 25 травня 2009 року Донецьким обласним управлінням з питань банкрутства  проведена позапланова перевірка додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (позивача у справі) по справі                    № 5/229б про банкрутство КСП «Ясногорівський» на підставі звернення ДПІ у                            м. Краматорську від 23 березня 2009 року № 14536/10/24-013, за наслідками якої складений акт перевірки від 25 травня 2009 року № 64/2. За висновком даної перевірки встановлено порушення позивачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражного керуючого, а саме частини 11 статті 30 Закону № 2343 (недодержання вимог щомісячного звітування ліквідатора комітету кредиторів банкрута), що є порушенням пункту 3.1 Ліцензійних умов.  

    25 травня 2009 року Донецьким обласним управлінням з питань банкрутства складений акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов, а саме порушення вдруге частини 11 статті 30 Закону № 2343.

    Відповідно до абзацу 10 статті 20 Закону № 1775 позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

    Як вже зазначалося, підставою для проведення позапланової перевірки була заява одного з кредиторів підприємства-банкрута, ліквідатором якого був призначений позивач. Підстави проведення перевірки позивачем не оскаржуються.

   Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Донецької області від 8 квітня 2008 року позивач був призначений ліквідатором КСП «Ясногорівський» у справі                № 5/229Б.

   Судом досліджені оригінали письмових доказів, які посвідчують проведену позивачем роботу у якості ліквідатора КСП «Ясногорівський» з 8 квітня 2008 року, копії яких долучені до матеріалів справи. Суд зазначає, що єдине порушення, яке виявлено під час проведення позапланової перевірки позивача, є недодержання вимог щодо щомісячного звітування комітету кредиторів, а саме порушення частини 11 статті 30 Закону № 2343, про що зазначено в акті перевірки від 25 травня 2009 року.

   Як встановлено судом, ДПІ у м. Краматорську (який має більше 90% голосів в комітеті кредиторів по справі № 5/229Б) 16 квітня 2009 року надіслано клопотання про припинення повноважень ліквідатора КСП «Ясногорівський» (позивача у справі) до господарського суду Донецької області. Ухвалою господарського суду Донецької області у справі № 5/229Б від 10 червня 2009 року суд відмовив ДПІ у м. Краматорську у задоволенні клопотання про припинення повноважень ліквідатора ОСОБА_1 з огляду на недоведеність порушень Закону № 2343, допущених ліквідатором, при здійсненні ліквідаційної процедури КСП «Ясногорівський». Цією ж ухвалою господарський суд продовжив строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора ОСОБА_1 до 8 жовтня 2009 року. Факт відсутності щомісячних звітів позивача як ліквідатора комітету кредиторів не є спірним між сторонами в межах даної справи.

     Відповідно до статті 1 Закону № 1775 повторне порушення - вчинення ліцензіатом протягом строку дії ліцензії повторного порушення певних ліцензійних умов після застосування санкцій за аналогічне порушення; розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов - рішення органу ліцензування або спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про необхідність усунення ліцензіатом у встановлені строки порушень ліцензійних умов.

    Судом встановлено, що єдиною можливістю застосування санкцій за аналогічне порушення в розумінні норм Закону № 1775 є прийняття розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.

   Відповідно до пункту 6.1 Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 13 лютого 2002 року № 22/35, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2002 року за № 191/6479 орган контролю не пізніше десяти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень Ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії.

    У спірних правовідносинах таке розпорядження було прийнято Донецьким обласним управлінням з питань банкрутства 7 серпня 2007 року за наслідками акту перевірки від 24 липня 2007 року.

   Відповідно до абзацу 14 статті 20 Закону № 1775 ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати органу, який видав це розпорядження, інформацію про усунення порушень.

    Як встановлено судом, інформації про усунення виявлених порушень позивачем до обласного управління з питань банкрутства надіслано не було. Позапланова перевірка позивача з питання перевірки виконання позивачем розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов Донецьким обласним управлінням з питань банкрутства проведена не була. Суд дійшов висновку, що дані обставини виникли у зв'язку із тим, що розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов виконати неможливо, що підтверджено представником відповідача під час судового засідання. Власне, дане розпорядження взагалі не містить у собі будь-яких вказівок позивачу щодо усунення виявлених порушень, а за своїм змістом є попередженням про недопущення порушень в подальшому. Враховуючи зазначене, суд не приймає посилання позивача на розпорядження від 7 серпня 2007 року як на доказ застосування санкцій до позивача за виявлені порушення.

    Як вже зазначалося, стаття 21 Закону № 1775 містить у собі таку підставу для анулювання ліцензії як акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов. Однак, враховуючи, що стосовно позивача було прийнято розпорядження, яким не визначено, яким чином можливо усунути виявлені порушення, не перевірено виконання цього розпорядження, відповідно дана підстава не була визначена відповідачем у якості підстави для анулювання ліцензії позивача.

    Акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов, тобто підстава анулювання ліцензії позивача, зазначена відповідачем у спірному наказі, заснований на порушеннях, встановлених актом перевірки від 24 липня 2007 року, за наслідками якого було прийняте розпорядження № 31 від 7 серпня 2007 року про усунення порушень ліцензійних умов, та у якості виявлення повторного порушення акт перевірки від 25 травня 2009 року.          

    Суд зазначає, що виявлені порушення у 2007 та 2009 роках стосувалися різних справ про банкрутство і відповідно процедури ліквідації різних підприємств-банкрутів, що не може бути прийнято судом як повторне порушення (аналогічне порушення) в розумінні статті 1 Закону № 1775.  

   Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведені підстави для анулювання ліцензії позивача в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

   Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

      Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного департаменту з питань банкрутства про визнання протиправним і скасування наказу від 9 червня 2009 року № 76 про анулювання ліцензії серії АБ НОМЕР_1 на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), виданої 21 листопада 2005 року, задовольнити повністю. 

     Визнати протиправним та скасувати наказ Державного департаменту з питань банкрутства від 9 червня 2009 року № 76 про анулювання ліцензії серії АБ НОМЕР_1 на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), виданої 21 листопада 2005 року. 

     Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. 

     Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 31 липня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 5 серпня 2009 року.

     Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

     Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                                                                       Смагар С.В.