Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Нікополь, вул. Шевченко, 201, 53213, (05662) 3-43-15

Справа №2-720/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у

складі:

Головуючого - судді Троян Н.А.

при секретарі - Смиковій Ю.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту належності заповіту і визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася із позовом про встановлення факту належності заповіту і визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належало наступне майно: домоволодіння № 47 по вул. Ширшова в м. Нікополі, грошові вклади у філії № 7898/025 Нікопольського відділення № НОМЕР_1 « Державний Ощадний банк України » на рахунках №№ 5507, 3241, 057602, 91551-064; у філії № 7898/012 на рахунку № НОМЕР_2, № 69910, № 0573377; у Нікопольській філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» депозитний вклад 8АМБИ 01000009812 372.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт від 20.10.2006 року, яким заповів належне йому майно та грошові кошти позивачці.

16.12.2006 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило спірне спадкове майно. Спадкоємцем після його смерті за заповітом є позивачка. Спадкоємцем четвертої черги за законом є відповідачка. Інших спадкоємців за законом чи заповітом немає.

Позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що у заповіті, який склав спадкодавець його прізвище вказано як «Дьомін», а у свідоцтві про народження (на російській мові) - «Демин».

Позивачка прй цьому посилається на те, що спадщину прийняла фактично, шляхом вступу в управління спадковим майном, а невідповідність між собою прізвищ у заповіті та свідоцтві про народження спадкодавця пояснює результатом перекладу прізвища ОСОБА_3 на українську мову.

Враховуючи той факт, що позивачка має право на спадкове майно, однак іншим способом посвідчити своє право власності не має змоги з поважної причини, вона просить суд задовольнити позов.

Відповідачка, допитана у порядку ст. 132 ЦПК України, проти позову не заперечила, просила розглядати справу за її відсутності.

Заслухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить наступне майно: домоволодіння № 47 по вул. Ширшова в м. Нікополі, грошові вклади у філії № 7898/025 Нікопольського відділення № НОМЕР_1 «Державний Ощадний банк України » на рахунках №№ 5507, 3241, 057602, 915511064; у філії №„7898/012 на рахунку № НОМЕР_2, № 69910, № 0573377; у Нікопольській філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» депозитний вклад 8АМГЖ 01000009812 372.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт від 20.10.2006 року, яким заповів належне йому майно та грошові кошти позивачці (а.с.48).

16.12.2006 року ОСОБА_3 помер (а.с.6). Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило спірне спадкове майно. Спадкоємцем після його смерті за заповітом є позивачка. Спадкоємцем четвертої черги за законом є відповідачка. Інших спадкоємців за законом чи заповітом немає.

Позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що у заповіті, який склав спадкодавець йог прізвище вказано як «Дьомін», а у свідоцтві про народження (на російській мові) - «Демин» (а.с.5).

Позивачка при цьому посилається на те, що спадщину прийняла фактично, шляхом вступу в управління спадковим майном (а. с. 7 - 20).

Суд, даючи оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, вважає, що позивачка дійсно має право на спадкове майно за заповітом, від спадкування не усувалася, а тому вона в силу ч. 5 ст. 1268 і ч. 1 ст. 1235 ЦК України має право на спадщину за правом спадкування за заповітом.

Також на підставі ч. 2 ст. 256 ЦПК України підлягає встановленню факт належності позивачці заповіту від 20.10.2006 року, поскільки невідповідність між собою прізвищ у заповіті та свідоцтві про народження спадкодавця є результатом перекладу прізвища ОСОБА_3 на українську мову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1235,1268 ЦК України, ст.ст. 10,11,14,15,212,213-215,218,256 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 заповіту, складеного від імені ОСОБА_3 20 жовтня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий номер1404.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння № 47 по вул. Ширшова в м. Нікополі, грошові вклади у філії № 7898/025 Нікопольського відділення № НОМЕР_1 « Державний Ощадний банк України » на рахунках №№ 5507, 3241, 057602, 915511064; у філії № 7898/012 на рахунку № НОМЕР_2, № 69910, № 0573377; у Нікопольській філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» депозитний вклад 8А1УП!Ж 01000009812 372 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження, яка, у свою чергу, може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд, або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ: