АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа 22-ц-9071/2011 року Головуючий 1-ї інст. - Скородєлова В.В.

Категорія: про відшкодування шкоди Суддя-доповідач - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Солодкова А.А.,

суддів колегії - ОСОБА_2, ОСОБА_3

при секретарі - Подпрядовій В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15 квітня 2011 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2010 року до суду звернулись позивачі з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 суму в розмірі 11 940 грн. 41 коп. та з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 суму в розмірі 11 941 грн. 41 коп.

Обгрунтовуючи позов зазначили, що 23 травня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 був укладений трудовий договір, згідно якого остання виконувала роботу продавця продовольчих товарів, з відповідною заробітною платою.

Також, 03 квітня 2009 року був укладений трудовий договір між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, згідно якого вона виконувала роботу продавця продовольчих товарів і отримувала за це заробітну плату.

Згідно інвентарних описів від 04 червня 2009 року та 22 червня 2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було допущено недостачу на суму 23 880 грн. 82 коп. Відповідно до умов договору про колективну матеріальну відповідальність, укладеного між ОСОБА_4 та відповідачами, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 взяли на себе колективну відповідальність за збереження майна.

Оскільки, відповідачі недостачу не повернули, позивачі були змушені звернутися до суду.

Рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 15 квітня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Обгрунтовуючи скаргу посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Зазначила, що недостача підтверджується актами інвентаризаційних описів, а також актом документальної ревізії проведеним ОСОБА_8

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в справі доказами, що 23 травня 2008 року між ОСОБА_4 Г М. та ОСОБА_6 було у кладено трудовий договір, відповідно до якого працівник зобов'язаний виконувати роботу продавця продовольчих товарів. Між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 03 квітня 2009 року також було укладено трудовий договір, відповідно до якого працівник зобов'язаний виконувати роботу продавця лікеро-горілчаних та продовольчих виробів.

З метою забезпечення збереження матеріальних цінностей, на підставі доручення, виданого ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_9 уклав типовий договір про колективну ( бригадну) матеріальну відповідальність з ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Згідно інвентарних описів від 04 червня 2009 року та 22 червня 2009 року було встановлено недостачу в сумі 23 880 грн. 82 коп.

Згідно вимог ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. З ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що позивачами не надано доказів того, що саме з вини відповідачів виникла недостача у розмірі 23 880 грн. 82 коп., якими саме неправомірними діями відповідачів її заподіяно, нестача якого саме товару і в якій кількості виникла.

У порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 було відмовлено, у зв’язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України.

Судова колегія не приймає до уваги посилання позивача на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. 130, 135-3, 137 КзпПу, оскільки судом вірно встановлено юридичну природу виниклих правовідносин та застосовано закон який їх регулює.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, повно з'ясував та підтвердив наявними в справі доказами всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 312, 313, п п. 1,4 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 15 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: