ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2011 року < Текст > Справа № 2а-0870/3811/11
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс», м. Запоріжжя
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м.
Запоріжжя
про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.04.2011 № 0000662305/5935, -
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М
при секретарі судового засідання Бриль А.В.
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність №7 від 24.06.2010)
від відповідачів – ОСОБА_2 (довіреність № 27957/10-014 від 05.11.2010)
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімсервіс” до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.04.2011 № 0000662305/5935, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість.
24.05.2011 судом, на підставі ст.ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-0870/3811/11 та призначення справи до судового розгляду на 08.06.2011. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.06.2011.
У судовому засіданні 23.06.2011, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
Позивач підтримав позовні вимоги та з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що по-перше, перевірка проведена з порушенням вимог ст.ст. 20, 77-79 Податкового кодексу України.
По-друге, посилання відповідача на недоведення факту транспортування товару від ТОВ «Агроімпорт ЛТД» не відповідає дійсності, оскільки транспортування товару, придбаного у ТОВ «Агроімпорт ЛТД», підтверджується залізничними накладними №42810846, 42810966, 42810953, 42810954, 42810985, 42810772, 42810773, 42810801, 42810747, 42810795, 52874952, 48098083, 48126074, 48111877, залізничною накладною на групу вагонів №48112031. Всі зазначені залізничні накладні оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, представлені до перевірки.
Отже, позивач вважає, що ним правомірно сформовано податковий кредит грудня 2010 року.
Представник відповідача проти позову заперечив, свої заперечення обґрунтував тим, що Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України передбачена можливість проведення документальних позапланових невиїзних перевірок, тож перевірку проведено у відповідності до приписів чинного законодавства.
Перевіркою встановлено, що в порушення 1.7 ст. 1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), підприємством ТОВ «Агрохімсервіс» неправомірно завищено суму податкового кредиту за грудень 2010 року на 476092 грн., оскільки в ході проведення перевірки не надані документи які б підтверджували транспортування товару придбаного у ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД». Відсутність документів, які б підтверджували транспортування товару свідчить про відсутність факту перевезення товару, що у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції.
Зважаючи на викладене вважає податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає фактичним обставинами та винесене у відповідності до приписів чиненого законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, зважаючи на наступне:
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підстав Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно – правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємств чи організації – позивача у справі.
Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Орджонікідзевському р-ні м. Запоріжжя була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Агрохімсервіс» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період грудень 2010р. За результатами перевірки складено акт №113/23-509/31522332 від 29.03.2011р.
Перевіркою встановлено, що в порушення 1.7 ст. 1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), підприємством ТОВ «Агрохімсервіс» неправомірно завищено суму податкового кредиту за грудень 2010 року на 476092 грн.
На підставі акту №113/23-509/31522332 від 29.03.2011р. Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000662305/5935 від 14.04.2011р., яким позивачу нараховано суму грошового зобов’язання 476092,00 грн. з податку на додану вартість та 119023,00 грн. штрафних санкцій.
Так, в ході перевірки встановлені взаємовідносини ТОВ "Агрохімсервіс" з ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД» (іпн. 359171226555). У вищезазначеного контрагента-постачальника ТОВ "Агрохімсервіс" придбавало аміачну селітру та карбамід на загальну суму 2856550,00 грн., що підтверджено податковими накладними: № 2989 від 24.11.10, № 3072 від 08.12.10, № 3081 від 09.12.10. Розрахунки проводились в безготівковій формі, заборгованість між підприємствами відсутня.
До перевірки були надані накладні на перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до яких здійснювалось перевезення товару транспортом (селітра аміачна), але в яких зазначено в рядках вантажовідправник Черкаське ВАТ ''Азот", а не ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД».
Відповідно до абз.2 п.44.7 ст.44 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) ТОВ "Агрохімсервіс" листом від 31.03.2011р. №147-юр до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя разом з запереченням надана копія накладної на перевезення карбаміду залізничним транспортом у кількості 60т., але в якій зазначено в строках вантажовідправник ЗАТ СД "Дзот" а не ТОВ«ТД Агроімпорт ЛТД».
Тобто, в ході проведення перевірки не надані документи які б підтверджували транспортування товару придбаного у ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД». Відсутність документів, які б підтверджували транспортування товару свідчить про відсутність факту перевезення товару, що у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції.
Однак, суд не може погодитись із такими висновками податкового органу, з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПКУ, 79.1. Документальна невиїзна перевірка здійснюється … за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється лише за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених ст. 78.1 ПКУ. Перелік обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Наказ №902 від 24.03.2011р. про проведення перевірки та повідомлення №4302/23-506 від 24.03.2011р. про проведення перевірки ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя взагалі не містять посилання на підстави або обставини для проведення перевірки, передбачені ст.ст. 77, 78 ПКУ.
Отже, перевірка проведена за відсутності підстав для її проведення, передбачених законом.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, ОСОБА_3 України “Про податок на додану вартість” визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений ОСОБА_3 України не передбачає.
Як встановлено в ході судового розгляду, закупівля аміачної селітри та карбаміду від постачальника ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД» підтверджена договорами постачання, прибутковими накладними з ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД». Товар оплачений на умовах передоплати та постачальником надані податкові накладні. Зазнпачені документи, оформлені належним чином, були представлені до перевірки, будь-яких зауважень щодо них у контролюючого органу не було та в акті перевірки не вказано.
Між ТОВ «Агрохімсервіс» та ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД» укладений річний договір постачання №01/510-09 від 05.01.2010р. Згідно умов п. 4.1. цього договору, постачання товару здійснюється партіями на умовах FCA на станціях заводів-виробників мінеральних добрив або CPT до станцій призначень. На окремі партії товару укладаються додатки (додаткові угоди) до договору. Аміачна селітра та карбамід за податковими накладними №2989 від 24.11.10, №3072 від 08.12.10, №3081 від 09.12.10, поставлялися за додатковими угодами до договору постачання №20-11 від 23.11.2010 та №22-12 від 07.12.2010р. Базис поставки за цими додатковими угодами – FCA станція заводів-виробників, тобто товар завантажується безпосередньо на заводах-виробниках та прямує покупцю залізницею.
Весь товар оплачувався постачальнику на умовах 100% попередньої оплати, за датою оплати (правило першої події) постачальник виписав податкові накладні №2989 від 24.11.10, №3072 від 08.12.10, №3081 від 09.12.10, оформлені відповідно до чинного законодавства. Перехід права власності на товар підтверджений товарними (прибутковими) накладними від ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД», оформленими відповідно до чинного законодавства, які і є первинними документами, що підтверджують придбання (перехід права власності) товару від постачальника.
Товарно-транспортні (залізничні) накладні не підтверджують і не повинні підтверджувати придбання товару, вони підтверджують перевезення товару, є єдиною формою договору перевезення та підтверджують лише факт перевезення та суму тарифу (фрахту) за перевезення.
Відповідно до ст. 6 «Статуту залізниць України», затвердженого Постановою КМУ №457 від 06.04.1998р.,
залізнична накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
вантажовідправник - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.
Отже, залізнична накладна є письмовою формою договору перевезення між вантажовідправником та залізницею, причому вантажовідправник не завжди і не обов’язково є власником або постачальником товару.
У залізничних накладних вантажовідправниками є заводи-виробники Черкаське ВАТ «Азот» та ЗАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот», що повністю відповідає базису поставки FCA в договорах поставки між ТОВ «Агрохімсервіс» та ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД» , при цьому практика, коли вантажовідправник та вантажоодержувач не є постачальником та покупцем товару відповідно, є звичайною при здійсненні перевезень.
Згідно пп. 7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: А) порядковий номер податкової накладної; Б) дату виписування податкової накладної; В) повну або скорочену назву, зазначеному у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; Г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); Д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; Е) опис (номенклатура) товару (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об`єм); Є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах; Ж) ціну поставки без врахування податку; З) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; И) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Самі по собі недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою в результаті перевірки позивача, не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.
Окрім того, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Жодним нормативним актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
На суб'єктів підприємницької діяльності не покладено обов'язок контролювати звітність контрагента або своєчасність сплати ним податків
Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням пп. 1.7. ст. 1, пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7, пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97 «Про податок на додану вартість» щодо умов виникнення права на податковий кредит. ОСОБА_3 жодним чином не ставить виникнення права на податковий кредит від придбання товарів в залежність від оформлення транспортних документів на перевезення такого товару.
Податковий кредит визначається виключно з договірної (контрактної) вартості придбаних товарів, та належним чином підтверджений ТОВ «Агрохімсервіс» прибутковими накладними, податковими накладними. Залізничні накладні підтверджують лише перевезення товару та вартість тарифу на перевезення, та не мають до підтвердження придбання товару та його контрактної вартості жодного відношення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинними документами, що підтверджують факт придбання аміачної селітри та карбаміду від ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД» є договір постачання №01/510-09 від 05.01.2010р. з додатками №20-11 від 23.11.2010 та №22-12 від 07.12.2010р. та товарні (прибуткові) накладні від ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД». Оплата за товар підтверджується платіжними дорученнями на оплату №№1214, 8655, 53 від 24.11.2010р., №1308 від 08.12.2010р., №1322 від 09.12.2020р. Підставою для нарахування податкового кредиту є податкові накладні №2989 від 24.11.10, №3072 від 08.12.10, №3081 від 09.12.10 від ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД». Перевезення товару на умовах FCA станція заводів-виробників підтверджені залізничними накладними. Всі вищевказані документи оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, були наявні у ТОВ «Агрохімсервіс» на момент перевірки, зауважень Відповідача щодо них в акті перевірки немає (окрім зазначених вище помилкових зауважень до залізничних накладних).
Таким чином, видані позивачу належно оформлені податкові накладні контрагентом, що був зареєстрований платником податку на додану вартість на час здійснення вказаних операцій, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 94, 157, 158, 160, 162,163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» до Державної
податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя про
скасування податкового повідомлення-рішення від 14.04.2011 № 0000662305/5935, яким
позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 14.04.2011 № 0000662305/5935, яким
товариству з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» визначено податкове
зобов'язання з податку на додану вартість.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 28.07.2011.
Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко