№ 2-а-3828/ 2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2009 року м.Маріуполь
Іллічівський районний суд м. Маріуполя у складі головуючої судді Ткаченко Т.Б., при секретарі Чудіної Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м.Маріуполя і автомобільно-технічної інспекції при Управлінні ДАІ ГУМВС України у Донецькій області
про скасування постанови про адміністративне правопорушення та поновлення строку звернення до суду, -
В С Т А Н О В И В :
В серпні 2009 року до Іллічівського районного суду м.Маріуполя звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про адміністративне правопорушення, де зазначила, що 15.08.2009 року у відділі ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м.Маріуполя і автомобільно-технічної інспекції при Управлінні ДАІ ГУМВС України у Донецькій області при проходженні технічного огляду транспортного засобу вона отримала постанову АН № 303836 про адміністративне правопорушення від 18.05.2009 року, по справі про адміністративне правопорушення зафіксоване за допомогою приладу „Візир”. В цій постанові її було повідомлено про притягнення до адміністративної відповідальності шляхом накладання штрафу в розмірі 300 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. В постанові зазначено, що 17.05.2009 року водій автомобіля Митсубиси, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є вона, перевищив швидкість руху більш ніж на 20 км/г в межах міста, чим допустив правопорушення, передбачене п.12.4 ПДР України. До постанови було додано копії фотоматеріалів, зафіксованих приладом „Візир” № 0807183. З вказаною постановою вона не згодна, вважає, що постанова не відповідає вимогам закону, так як ст.14-1 КУпАП передбачена відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки. Як вбачається зі змісту постанови, правопорушення зафіксовано приладом „Візир” № 0807183, який не є автоматичним засобом фото-, кінозйомки, відеозапису, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ та його робота (коректування параметрів, режиму зйомки, фокусування об’єктів, напрямок куту зйомки тощо) залежить від особи, яка його використовує.
Крім того, позивачка вказала, що працівниками ДАІ було порушено строк направлення постанови правопорушникові, в зв’язку з чим нею пропущено строк оскарження постанови. Просить скасувати постанову АН 303836 від 18.05.2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності, провадження по справі закрити.
В судове засідання позивачка не з’явилась, направила до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу у її відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час слухання справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідив позовну заяву та додані до неї докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою АН 303836 по справі про адміністративне правопорушення від 18.05.2009 року на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 300 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за порушення п.12.4 ПДР України, так як 17.05.2009 року о 09:57 год. по вул.М.Мазая м.Маріуполя, водій автомобілю Митсубиси, держзнак НОМЕР_1, власником якого є позивачка, порушив швидкість руху більше ніж на 20 км/г в межах міста, рухаючись зі швидкістю 92 км/г.
Постанова винесена, за результатами застосування фіксації порушень ПДР України, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, засобом фото – та відео фіксації „Візир”, про що зазначено у постанові і вказаний серійний номер приладу 0807183.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Постанова від 18.05.2009 року винесена з порушенням ст.33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.
При винесенні постанови були порушені права позивачки, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Всіх наданих позивачці цим законом прав вона була позбавлена, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, Закону України „Про дорожній рух”, у разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складено на місці, у випадку незгоди с порушенням – повинен бути складеним протокол, у порядку передбаченому ст.256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз’ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови.
Ці дії інспектором ДПС УДАІ ГУМВС виконані не були, чим були порушені ч.2 ст.254, ст.256 КУпАП, відповідно до яких, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.258 ч.6 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису або засобів фото – і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.14-1 ч.1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху притягуються власники (співвласники) транспортних засобів, якщо порушення зафіксовано працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, які мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису, або засобами фото – і кінозйомки, відеозапису.
Прилад „Візир”, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото – кіно – або відео зйомки, яки працюють у автоматичному режимі.
За таких умов, фіксація, яка направлена позивачу разом з постановою, не відповідає вимогам закону.
Згідно розділу 2 Інструкції до вимірювачу швидкості „Візир” прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний але ніяк не автоматичний.
Крім того, вказаний у постанові прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобілю, який рухається поруч, а не того, який зазначено на фото. Прилад має регулювання поля зору і воно може спеціально звужено при використанні прибору, щоб в це поле не попав автомобіль, який рухався поруч.
Суд вважає, що відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що водій автомобіля, що належить позивачці, перевищив швидкість руху більш ніж на 20 км/г в межах міста.
Згідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Як вбачається з довідки від 20.08.2009 р., виданої відділом ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м.Маріуполя і автомобільно-технічної інспекції при Управлінні ДАІ ГУМВС України у Донецькій області, постанова по справі про адміністративне правопорушення була вручена позивачці тільки 15.08.2009 року, після чого, суд вважає вона мала можливість дізнатися про порушення свого права, і звернулась до суду з даним позовом.
Суд вважає, що позивачка дійсно була позбавлена можливості її оскаржити протягом 10 днів з дня її винесення, оскільки вона фактично нею була отримана тільки 15.08.2009 року, а працівники ДАІ порушили строк надіслання постанови.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.2 КУпАП, ст.ст.17 ч.1, 160-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до відділу Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню адміністративної території м.Маріуполя і автомобільно-технічної інспекції при Управлінні ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та поновлення строку звернення до суду – задовольнити.
Скасувати постанову АН № 303836, винесену інспектором ДПС ВДАІ м.Маріуполя Пилипенко А.О. 18.05.2009 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу у розмірі 300 гривень на ОСОБА_1.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 закрити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії особою, яка її надає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: