Справа №2-5030/10 23.11.2010 23.11.2010 23.11.2010

Справа N 22ц 8556 – 2010 року. Головуючий 1 інстанції Спінчевська Н.А.

Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_1

У Х В А Л А .

23 листопада 2010 року. м. Миколаїв.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Довжук Т.С. та Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання – Меріковою Д.В.,

без участі сторін

у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») переглянула ухвалу місцевого Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 серпня 2010 року, постановлену за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконною зміну умов кредитного договору та зобов’язання здійснити перерахунок заборгованості.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши докази, якими обґрунтована апеляційна скарга, -

у с т а н о в и л а:

16 серпня 2010 року ОСОБА_3 подав до місцевого Ленінського районного суду м. Миколаєва позовну заяву, в якій просив визнати неправомірним збільшення ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку відсоткової ставки за укладеним між ними 21 березня 2007 року кредитним договором № NKN0AE00000046 з 14,04 % на 27,48 % і зобов’язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за цим договором за відсотковою ставкою 14,04% річних.

Своєю ухвалою від 19 серпня 2010 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в попереднє судове засідання.

ПАТ КБ «ПриватБанк» подав на цю ухвалу апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і передати справу за підсудністю на розгляд до місцевого Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

В обґрунтування скарги посилалася на невідповідність процесуальної дії суду положенням чинного цивільного судочинства, якими врегульовано правила підсудності цивільних справ.

Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржену ухвалу суду І інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3, місцевий Ленінський районний суд м. Миколаєва виходив з того, що вона подана з дотриманням вимог ст. ст. 119-120 ЦПК України та пред’явлена за місцем проживання позивача, який має право на вибір підсудності.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з такими висновками.

За ст. 109 ЦПК України, яка носить загальний характер, позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Альтернатива цьому виписана ч. 5 ст. 110 ЦПК України.

За нею ж, позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Право вибору між кількома судами, яким підсудна справа, відповідно до ч. 14 названої статті, належить позивачеві.

Згідно преамбули Закону України “Про захист прав споживачів”, п. 6 ст. 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” і п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 12.04.96 року “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” – Закон України “Про захист прав споживачів” регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг, в тому числі і фінансових, та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності.

Надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту є видом фінансової послуги, а, тому, на спори, що виникають із кредитних правовідносин розповсюджується положення ч. 5 ст. 110 ЦПК України, щодо можливості пред’явлення споживачем позову за місцем свого проживання.

Із копії кредитного договору № NKN0AE00000046 від 21 березня 2007 року (а.с. – 4-7) вбачається, що місцем проживання позивача є будинок № 24, розташований у Ленінському району м. Миколаєва по вул.12-ій Продольній.

У зв’язку з цим, той мав право пред’явити позов як за місцем знаходження відповідача – юридичної особи або його філії, так і за своїм місцем проживання. Він зробив вибір на користь місця свого проживання, і така його воля була для місцевого Ленінського районного суду м. Миколаєва обов’язковою.

Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і місцевий суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» відхилити.

Ухвалу місцевого Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: