Апеляційний суд Черкаської області

м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83

Справа № 11/2390/268/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія:ч.1 ст.125 ОСОБА_1

КК України Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА IMEHEM УКРАЇНИ

«10 » квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області у складі:

головуючого Мунька Б.П.

суддів Неділька M.I., Єльцова В.О.

захисника ОСОБА_3

розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 30.11.2011 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 та житель ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючий завідуючим фермою Тальянівського коледжу Уманського національного університету садівництва, раніше не судимий,

засуджений за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в pозмipi 510 грн.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 грошові кошти в poзмipi 1 539 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди.

Згідно вироку суду 04.06.2010 року, близько 07 год., в с. Тальянки Тальнівського району потерпілий ОСОБА_6 разом зi своєю дружиною ОСОБА_7 гнали з дому власних корів на прививку. Йому назустріч в районі автостанції с. Тальянки, гнав свою корову ОСОБА_5, порівнявшись з належною потерпілому коровою, ОСОБА_5 безпричинно наніс удар ногою, на який був чобіт, по вимені корови. 3 метою зупинити напад ОСОБА_4 на інших корів потерпілий махнув в його сторону дерев'яним прутом i попав йому по спині. ОСОБА_5 зупинився, а потім дерев'яною палицею наніс удар потерпілому по голові, після чого продовжив наносити удари потерпілому по голові руками. Коли ОСОБА_5 припинив бити потерпілого, він погнав свою корову далі. Згідно висновку експерта № 332/86 від 18.02.2010 року у потерпілого ОСОБА_6 виявлено глибоке садно тім'яної ділянки голови зліва. Дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.

По справі потерпілим заявлений цивільний позов на загальну суму 5 039,76 грн., який складається з завданої потерпілому матеріальної шкоди в poзмipi 39,76 грн. та моральної шкоди в poзмipi 5 000 грн.

Не погодившись з вироком суду, подані апеляції:

- засудженим ОСОБА_5, який просить вирок суду скасувати як незаконний i не обгрунтований, постановлений з порушенням норм матеріального i процесуального права та постановити виправдувальний вирок, яким визнати його невинним в інкримінованому злочині, передбаченому ч.1 ст.125 КК України, посилаючись на те, що описані у вироку події не відповідають фактичним обставинам справи та доказам по справі, висновки суду та докази містять icтотні суперечності, судом не доведено у встановленому законом порядку наявність в його діях складу злочину, апелянт вважає, що у вироку не вказано форми вини та мотиви злочину, встановлені судом події не узгоджуються з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.06.2010 року та відмовними матеріалами Тальнівського РВ УМВС № 409 від 09.06.2010 року, суд упереджено та вибірково підійшов до оцінки показів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які допитані в суді за його клопотанням, відсутні об'єктивні дані про нанесения ударів корові, потерпілий першим наніс йому удар прутом по спині, а тому він діяв в стані необхідної оборони, даний склад злочину вчинюється лише умисно, в той час як він діяв не навмисно;

На апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 представник потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_11 подав свої заперечення, в яких просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого та його захисника про задоволення апеляції, потерпілого та його представника, які підтримали заперечення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.334 КПК України, обвинувальний вирок повинен містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, iз зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини i мотивів злочину. Суд 1 інстанції при постановленні вироку допустив порушення вимог цього закону i у вироку не чітко зазначив місце вчинення злочину, не вказав форми вини та не зазначив мотиви злочину.

Суд визнав ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч1 ст. 125 КК України. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом щодо легкого тілесного ушкодження.

Фабула обвинувачення, яка визнана судом 1 інстанції доведеною та викладена у вироку, з огляду на встановлені судом 1 інстанції фактичні обставини справи, зокрема, на нанесения ОСОБА_4 ударів руками по голові ОСОБА_6, внаслідок чого останній отримав легкі тілесні ушкодження, не містить висновків суду щодо форми вини ОСОБА_4

Kpiм цього, в апеляційному провадженні було встановлено, що:

*факт нападу на корову потерпілого не було підтверджено об'єктивними даними -документами наданими ветлікарем до якого ОСОБА_6 взагалі не звертався, хоча в суді пояснив, що через три місяця після події злочину свою корову він дорізав, оскільки вим'я його корови «рознесло», тобто значно збільшилось у розмірах;

*наведені судом докази містять суперечливий характер щодо обставин i фактів, які суд вважав встановленими, що має icтотні значения для висновків суду. Так, у відмовному матеріалі зазначено, що суперечка між сторонами виникла на грунті неприязних стосунків, а у фабулі обвинувачення - через напад ОСОБА_4 на корову. Потерпілий та його представник в суді пояснили, що сторони конфлікту являються кумами i вже на протязі більше 20-ти років між ними існують неприязні стосунки;

*за даними відмовного матеріалу органами дізнання було встановлено учасників конфлікту та очевидців даної події, якими є ОСОБА_6, ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_7 Проведеними заходами інших свідків встановити не представилось можливим, однак суд 1 інстанції вважає головним свідком по справі ОСОБА_12, хоча не вказано походження даного свідка, що суперечить вимогам ст.65 КПК України. Це стосується i свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_13, які були допитані в суді за клопотанням засудженого;

- слід також зазначити, що у вироку суду невірно вказано місяць та рік

народження засудженого ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4, в той час як

за даними ксерокопії паспорта засудженого він народився 30 листопада 1957 року (а.с.15).

Доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_5 та його захисника про icтотне порушення кримінально-процесуального закону при розгляді справи є слушними i підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що постановляючи вирок щодо ОСОБА_4, суд 1 інстанції допустив порушення вимог ст.334 КПК України, не виклав у вироку належним чином формулювання обвинувачення, за яким його визнано винним, а також поверхово й однобічно підійшов до перевірки доказів у справі, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону i є підставою для скасування вироку з направлениям справи на новий судовий розгляд.

У зв'язку з тим, що вирок суду 1 інстанції скасовується, а справа направляється на новий судовий розгляд, доводи апеляції засудженого ОСОБА_4 та його захисника підлягають перевірці при новому судовому розгляді справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.362, 366, 382 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 30.11.2011 року відносно ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Головуючий

Судді