№2а-326/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 липня 2009 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, як місцевий адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Багбая Є.Д.
при секретарі Чорній О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська про визнання відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги неправомірною та зобов’язання нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, як місцевого адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська про визнання відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги неправомірною та зобов’язання нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що вона відповідно до Закону має статус «дитини війни» та користується всіма правами та пільгами передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб ін. апідставі ст. 6 цього Закону має право на щомісячну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач всупереч вимогам Конституції України, Закону та Рішень Конституційного суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року не здійснював виплату щомісячної допомоги дітям війни у відповідному розмірі. Позивач вважає дії відповідача такими що не відповідають законодавству, оскільки суперечать Конституції України та рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року, просить визнати відмову у перерахунку щомісячної соціальної допомоги неправомірною та зобов’язати нарахувати допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та стягнути з відповідача недоплачену щомісячну допомогу до пенсії за 2006-2008 роки в сумі 4471 гривня 20 копійок.
В судове засідання позивач не з’явилася, надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача по справі – Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки, причини неявки суду не повідомив клопотань про відкладення розгляду справи суду не надавав. В попередньому судовому засіданні позов не визнав повністю, надав письмові заперечення проти позову, згідно яких просить відмовити повністю в задоволенні позову. На обґрунтування заперечень вказує, що згідно ч. 17 ст. 77 ЗУ «Про Державний бюджет на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. В 2007 році ч. 12. ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 встановлено, що виплата цього підвищення провадиться лише особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Таким чином особам які не визнані інвалідами, але мають статус «дітей війни» правових підстав для підвищення виплат в 2006 2007 роках не було. Дійсно в 2007 році було винесено рішення Конституційного суду від 09.07.2007 року - про визнання п. 12 ст. 71 та ст. 111 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік» неконституційними. Але Верховною Радою України рішення про відновлення дії ст. 6 ЗУ «Про соціальний статус дітей війни» не приймалося. Крім того представник відповідача в запереченнях зазначає, що в самому ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не було визначено величини мінімальної пенсії за віком для обчислення підвищення дітям війни. З 1 січня 2008 року згідно вимог закону «діти війни» отримують щомісячно, з 1 січня 2008 року 47 гривень, щомісяця з 1 квітня 2008 року 48,10 гривень щомісяця, а з 1 липня 2008 року 48,20 гривень, що передбачено діючим законодавством і відповідає вимогам закону. Таким чином виходячі з вищенаведеного відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, відповідно до положень, зазначених в абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», отримує пенсію за віком та має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення 11 липня 2006 року та відповідною відміткою в ньому, (а.с.6). В 2007 році відповідачем підвищення до пенсії позивачці згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не нараховувалось і не виплачувалось, оскільки вона не була визнана інвалідом, що сторонами не заперечувалось (а.с.19-20)
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року №3235-ІУ, дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-ІУ на 2006 рік зупинено. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року №3367-IV, п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-ІУ, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в зазначеній частині не реалізовані.
Таким чином, у 2006 році позивач не мала правових підстав для нарахування і підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитина війни, відповідно відповідач по справі не зобов'язаний був здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була також призупинена п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.
Згідно до п.2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністерства праці та соціальної політики.
Приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік втратила чинність з 09.07.2007 року, відповідач повинен був здійснити нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії позивачу відповідно до чинного законодавства.
Сторонами визнано, що Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області будь-яких дій, пов'язаних з нарахуванням підвищення до пенсії позивачки з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснювало, відповідних виплат - не проводило.
Частиною 3 статті 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 %, що складає відповідно: 410.06 гривни - з 01 квітня 2007 року та 415.11 гривни - з 1 жовтня 2007 року. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі Дніпропетровської області, в строк з січня по 8 липня 2007 року, не зобов'язане було виплачувати позивачу пільгу, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити. З 9 липня по 31 грудня 2007 року позивач мав правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 "Про соціальний захист дітей війни", і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно пп.2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-VI, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-ІУ, викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, пп.2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-VI, визнано неконституційним.
Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 28.12.2007 року). З 22 травня 2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 18.11.2004 року) позивачу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі Дніпропетровської області не проводилось.
З вище зазначеного, суд дійшов висновку, що з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року позивачу правомірно Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі Дніпропетровської області нараховано підвищення пенсії на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в цій частині у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
З 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії. На підставі зазначеного, Управлінню Пенсійного фонду України в Новоукраінському районі Кіровоградської області належить здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, згідно вище вказаного законодавства України, і тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.
Як вже зазначалося, згідно з частиною 4 статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Керуючись зазначеними принципами права, суд встановлює, що вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача здійснити виплату недоотриманої допомоги у відповідній сумі також не підлягає задоволенню оскільки в даному випадку судом фактично буде самостійно здійснено перерахунок розміру соціальної допомоги, що стане підміною функцій органів соціального населення, що неприпустимо відповідно до принципу поділу державної влади, закріпленому статтею 6 Конституції України.
Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Право позивача в такому випадку має бути захищене шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплачених сум допомоги за відповідні періоди, а саме з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Керуючись ст. ст. 11,14,70,71,72,86,159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська про визнання відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги неправомірною та зобов’язання нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни – задовольнити частково .
Визнати неправомірними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська щодо нарахування, призначення та виплати щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_1 з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська здійснити здійснити щомісячне нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з урахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31 грудня 2009 року включно.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету м. Дніпродзержинська на користь ОСОБА_1 3,40 гривень сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дати виготовлення повного тексту постанови та шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області через суд першої інстанції та безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 4 серпня 2009 року
Суддя Є.Д. Багбая