№2а-517/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 серпня 2009 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, як місцевий адміністративний суд у складі:
Головуючого Багбая Є.Д.
при секретарі Бойко Н.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Винниці молодшого сержанта міліції Варцаба Віталія Васильовича про визнання неправомірними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1. звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, як місцевого адміністративного суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Винниці молодшого сержанта міліції Варцаба Віталія Васильовича про визнання неправомірними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 4 червня 2009 року близько 17.00 годин ОСОБА_1. рухався на автомобілі марки «ДЕУ-Сенс» держ.НОМЕР_1 транзитом через м. Винниця по вул. Соборній направляючись в с. Дунаївці Хмельницької області. Позивач рухався по крайній правій смузі, вулицю розділяє трамвайна колія, над якою було встановлено дорожній знак 3.1 «Рух заборонено». Позивач був зупинений працівником ДАІ який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення оскільки як вказав інспектор ДАІ позивач порушив вимоги знаку. Свідків на підтвердження порушення в інспектора не було про, що позивач зазначив в протоколі. Копію протоколу інспектор позивачу вручити відмовився. Після складання протоколу інспектором ДАІ Варцаба В.В. виніс постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 340 гривень за ст. 122 ч.1 КУпАП. Копія постанови була вручена позивачу. Оскільки позивач оскаржував вказану постанову в прокуратуру м. Винниці та начальнику ВДАІ м. Винниці позивач звернувся до суду 9 липня 2009 року після отримання 2 липня 2009 року відповіді від вищезазначених органів влади. Позивач просить скасувати вищезазначену постанову як незаконну та закрити провадження по справі.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги згідно обставин викладених в позовній заяві та наполягав на їх задоволені у повному обсязі. Пояснив також, що має великий водійський стаж, оскільки їхав в незнайомому місті був дуже уважним та не міг порушити заначені вимоги ПДР, вважає порушення надуманим зі сторони інспекторів ДАІ. На підтвердження своїх пояснень просив допитати свідка ОСОБА_2., яка знаходилася з ним в автомобілі.
Відповідача в судове засідання не з ’ явився, викликався в судове засідання, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надавав. Надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив що проти задоволення позову заперечує в повному обсязі, вважає вимоги позивача безпідставними, надуманими, необґрунтованими. Підтвердив, що дійсно 4 червня 2009 року ОСОБА_1. о 17.00 годин порушив вимоги дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» ПДР та був зупинений відповідачем по справі інспектором ДАІ, який склав протокол по факту порушення та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. Підтвердив що позивач ОСОБА_1. своєї вини не визнав, про що зазначив в протоколі. Відповідач вважає свої дії законними та обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону.
Оскільки ст. 122 КАС України передбачено що справа повинна бути розглянута в розумні строки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача по справі на підставі наявних доказів по справі. Крім того, в ідповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_2., яка пояснила, що 4 червня 2009 року о 17.00 годин вона їхала разом зі своїм чоловікомОСОБА_1. на автомобілі марки «ДЕУ-Сенс» держ.НОМЕР_1 транзитом через м. Винниця по вул. Соборній направляючись в с. Дунаївці Хмельницької області, за кермом знаходився її чоловік, на вул. Соборній автомобіль був зупинений інспектором ДАІ, після ОСОБА_1. пояснив, що його зупинили за нібито порушення вимог дорожнього знаку «Рух заборонений». Свідок будучі попереджена про кримінальну відповідальність, також підтвердила, що ОСОБА_1. виконав вимоги ПДР, дуже уважно їхав по вищезазначеному місту, вона сама слідкувала за діями чоловіка, оскільки переймалася щодо можливості якихось пригод на дорозі, підтвердила, що позивач не порушував ПДР.
Судом також досліджені письмові докази по справі:
- відповідь начальника ВДАІ м. Винниці /а.с. 2/, згідно якої позивачу відмовлено в задоволенні його скарги на дії відповідача;
- копії поштових конвертів /а.с. 2 оберт/, згідно яких підтверджується дата отримання відповіді зазначеної вище особи;
- постанова про адміністративне правопорушення /а.с. 4/, згідно якої підтверджується винесення постанови за правопорушення відносно позивача по справі;
- дислокацією несення служби робітниками ВДАІ м. Винниці на 04.06.2009 року /а.с. 10/, згідно якої підтверджується несення служби відповідачем на вищезазначеному відрізку дороги де був зупинений позивач;
- функціональні обов’язки інспектора ДАІ /а.с. 11/, згідно яких підтверджуються права і обов’язки інспектора ДАІ;
Суд вислухавши пояснення позивача, свідчення свідка, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню зі слідуючих підстав.
Судом встановлено, що 4 червня 2009 року близько 17.00 годин ОСОБА_1. рухався на автомобілі марки «ДЕУ-Сенс» держ.НОМЕР_1 транзитом через м. Винниця по вул. Соборній направляючись в с. Дунаївці Хмельницької області. Позивач рухався по крайній правій смузі, вулицю розділяє трамвайна колія, над якою було встановлено дорожній знак 3.1 «Рух заборонено». Позивач був зупинений працівником ДАІ який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення оскільки як вказав інспектор ДАІ позивач порушив вимоги знаку. Свідків на підтвердження порушення в інспектора не було про, що позивач зазначив в протоколі. Копію протоколу інспектор позивачу вручити відмовився. Після складання протоколу інспектором ДАІ Варцаба В.В. виніс постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 340 гривень за ст. 122 ч.1 КУпАП. Копія постанови була вручена позивачу. Оскільки позивач оскаржував вказану постанову в прокуратуру м. Винниці та начальнику ВДАІ м. Винниці позивач звернувся до суду 9 липня 2009 року після отримання 2 липня 2009 року відповіді від вищезазначених органів влади.
Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи , вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.252 КУпАП, Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 288 КУАП прямо передбачає оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в районний у місті суд в порядку визначеному КАС України.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно до п.12.7 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої Наказом МВС 13.11.2006 N 1111 (далі Інструкція), Основними методами несення служби є: Спостереження за дорожнім рухом, втручання при правопорушеннях...
Згідно ст.69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.2,3,4 ст.70 КАСУ,Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову..
Згідно ч.3 ст.143 КАС України, якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа доказів і
вирішувати справу на підставі інших доказів...
З огляду на викладене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд не може прийняти до уваги як докази по справі вищезазначені постанову про адміністративне правопорушення та дислокацію несення служби, оскільки відповідачем не була надана позивачу копія протоколу в порушення вимог ст. 254 КУпАП, чого не заперечує сам відповідач. Крім того суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача по справі, оскільки всупереч його запереченням згідно вимог закону саме відповідач згідно вимог ст. 71 КАС України повинен доводити правомірність своїх дій, а не позивач доказувати свою невинність у вчиненні правопорушення як вказує відповідач в запереченнях. Також відповідач не навів та не надав суду жодних доказів щодо правомірності своїх дій. На підтвердження своїх заперечень, надані відповідачем дислокація підтверджує лише правомірність його знаходження на місці патрулювання, функціональні обов’язки також лише підтверджують обов’язок інспектора ДАІ щодо здійснення ним своїх владних повноважень. Формальне посилання відповідача на Закон України «Про міліцію», згідно якого діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, суд також не прийняти до уваги, оскільки саме дотримання цих принципів при винесенні постанови і повинен був довести належними доказами відповідач. Суду також на надані на його вимогу матеріали адміністративної справи, згідно якої суд міг би по іншому оцінити обставини справи та винести інше рішення. Суд повинен зазначити що інспектор ДАІ повинен доводити правомірність своїх рішень правопорушникам належними доказами (показаннями свідків, технічних приладів тощо), а не лише тим, що він як працівник ДАІ не може приймати незаконні рішення як вказує відповідач, саме тому інспектор ДАІ повинен приймати всі заходи щодо обґрунтування своїх рішень, а не підходити до винесення рішень за спрощеним підходом тільки з суб’єктивної оцінки правопорушення ним самим без належної доказової бази, яка могла б довести правомірність дій інспектора у разі оскарження його дій.
Суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення законодавства при складанні протоколу та винесенні постанови про адміністративне правопорушення, оскільки він не в повному обсязі виконав вимоги закону щодо з’ясування обставин правопорушення та не виконав всіх вимог щодо здійснення дій щодо доведеності вини позивача у скоєнні правопорушення. В матеріалах справи достатніх доказів суд не знайшов, постанова про адміністративне правопорушення не можуть бути прийнята судом як беззаперечний доказ вини правопорушника оскільки спростований в судовому засіданні іншими доказами по справі, крім того відповідач суду не надав додаткових доказів на підтвердження правомірності своїх дій. З увагою на встановленні в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, з урахуванням вимог чинного законодавства України та встановленого порядку в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості які б спростовували надані позивачем докази у суду відсутні та надані не були, з оглядом на відсутність доказів на обґрунтування заперечень відповідача проти позову, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушає права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11,14,70,71,72,86,159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Винниці молодшого сержанта міліції Варцаба Віталія Васильовича про визнання неправомірними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити повністю .
Скасувати постанову АВ №125686 від 4 червня 2009 року інспектора взводу інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Винниці молодшого сержанта міліції Варцаба Віталія Васильовича за скоєння адміністративного правопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 у вигляді штрафу на користь держави в розмірі триста сорок гривень.
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП від 4 червня 2009 року – закрити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дати виготовлення повного тексту постанови та шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області через суд першої інстанції та безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Є.Д. Багбая