Справа №2-52/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року Ковельський міськрайонний суд
Волинської області
в складі головуючого-судді Шаруновича В.В.
при секретарі Спасюк К.В.
з участю представників ОСОБА_3,ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1р. близько 17 год. 30хв. на 467 км автодороги Київ-Ковель-держкордон, в районі смт. Луків Турійського району Волинської області, під час переходу ним проїзної частини дороги , на нього було вчинено наїзд автомобілем «Форд-Кореро» д.н.НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1., в результаті чого він отримав тілесні ушкодження.
В порушенні кримінальної справи по даному факту працівниками Турійського РВМ УМВС України у Волинській області було відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України.
Зазначив також, що тривалий час лікується і на лікування витратив 1510,53грн., а також вказує, що в зв»язку з отриманими травмами та тривалим лікуванням змушений терпіти сильний фізичний біль та страждання, завдані травми порушили його нормальні життєві стосунки, звичайний спосіб життя і завдали значних душевних страждань, так як він став інвалідом другої групи , а тому оцінив завдану йому моральну шкоду в розмірі 20 000грн.
З урахуванням вищенаведеного, вважає, що саме ОСОБА_1. повинен відшкодувати йому завдану шкоду оскільки шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених в позовній заяві, просить їх задоволити , не заперечуючи того факту, що відповідач дійсно в період його лікування придбавав за власні кошти медичні препарати для нього.
Відповідач ОСОБА_1. в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив суду, що після вищезазначеної пригоди він придбав ліків на лікування потерпілого на суму 1086,49грн. Крім того визнає позов в частині вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1510,53грн., однак моральну шкоду зазначену в позові вважає завищеною і в цій частині позов визнає на суму 500,00грн. і яку згоден відшкодувати з посиланням на те, що у пригоді винен сам позивач.
Суд, заслухавши показання сторін, їх представників, свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Судом встановлено, що підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, близько 17 год. 30 хв. на 467км автодороги
Київ-Ковель-держкордон в районі смт.Луків Турійського району Волинської області, під час переходу ОСОБА_5 проїзної частини дороги на останнього було вчинено наїзд автомобілем «Форд - Кореро» р НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1., внаслідок чого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та став інвалідом 2-ї групи.
Не заперечується також сторонами, що позивачем, за власні кошти були придбані лікуючі засоби на суму 1510,53грн., а постановою інспектора дізнання відділу ДАІ Турійського РВ УМВС України у Волинській області в порушення кримінальної справи по факту ДТП за ст.286 КК України відносно ОСОБА_1. відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину.
Згідно з ч.4 ст. 1166 ЦК України , шкода завдана правомірними діями , відшкодовується у випадках встановлених цим Кодексом та іншим законом, а згідно п.1 ч.2 ст. 1167 цього ж кодексу, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
У відповідності до 4.4.1,2 ст. 1187 ЦК України , джерелом підвищеної небезпеки є діяльність , пов»язана з використанням , зберіганням або утриманням транспортних засобів..., що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом...
У зв»язку з вищенаведеним вище, суд приходить до висновку про те, що шкода позивачу завдана джерелом підвищеної небезпеки(транспортним засобом-автомобілем) під керуванням ОСОБА_1. який і повинен відшкодувати завдану позивачу шкоду,що не заперечує і сам відповідач.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення матеріальної шкоди та витрат пов»язаних з розглядом справи оскільки такі витрати підтверджені документально та не заперечуються відповідачем, а тому позов в цій частині слід задовільнити.
Відповідно до ч.ч.2,4 ст. 1193 ЦК України , якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Як вбачається з постанови інспектора відділу ДАІ Турійського РВ УМВС України у Волинській області відІНФОРМАЦІЯ_3р. в порушенні кримінальної справи по факту вищезазначеної ДТП за ст.286 КК України відносно ОСОБА_1. відновлено за відсутністю в діях останнього складу злочину, а отже відсутня вина заподіювача шкоди.
Крім того, як вбачається з цієї ж постанови потерпілим ОСОБА_2 були порушені правила дорожнього руху України які є в причинному зв»язку з наступившими наслідками, тим більше , що як вбачається з довідки Ковельського МТМО НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_4р. ОСОБА_2 знаходився в стані алкогольного сп»яніння(кров забиралася ІНФОРМАЦІЯ_1р. о 19 год. 15 хв.)
За даних обставин , зважаючи на характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступеня вини обох осіб, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне позов в частині стягнення моральної шкоди задовільнити частково, на суму 1200,00грн.
Керую4ись ст.ст. 10,1,209,212,214-215, 218 ЦПК України, ст.ст.23,1166-1168,1187,1193,1195 ЦК України,суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 1510,53грн, у відшкодування моральної шкоди 1200,00грн. та у відшкодування витрат пов»язаних з розглядом справи 81,00грн., а всього 2791 (Дві тисячі сімсот дев»яносто одну)грн.53коп. та в дохід держави 8,50грн. держмита.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.