Справа № 19022016 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 11-кп/783/139/16 Доповідач: Марітчак Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючогоМарітчака Т.М.,

суддів апеляційного судуГалапаца І.І. та Березюка О.Г,

при секретаріМельниченко І.С.

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140200000746 від 09 червня 2014 року, про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 289 КК України, за участі

прокурорівЗінчука Р.В. і Пандяка М.І.,

обвинуваченогоОСОБА_8,

його захисникаОСОБА_9

та потерпілогоОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Ростислава Гвоздюка на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 листопада 2015 року,

встановила:

вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 листопада 2015 року обвинуваченого

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого,

визнано винним за ч. 1 ст. 289 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_5 залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Вироком суду також стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_5 судові витрати за проведення експертизи у розмірі 737,10 грн. в дохід держави та на користь потерпілого ОСОБА_10 заподіяну майнову шкоду у розмірі 58 395,51 грн. і моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

Зазначеним вироком обвинувачений ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що він 08 червня 2014 року близько 04:00 год., умисно, таємно, з метою отримання можливості керування транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, незаконно заволодів транспортним засобом марки «Мерседес Бенц 124» н.з. НОМЕР_1, який знаходився у АДРЕСА_1 та належить потерпілому ОСОБА_10, заподіявши останньому майнову шкоду, шляхом пошкодження його майна, на загальну суму 58 395,51 грн.

Не погоджуючись із вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 листопада 2015 року захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат Ростислав Гвоздюк подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржуваний вирок в частині призначення обвинуваченому покарання, призначивши ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 3 (три) роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Апелянт вважає оскаржуваний вирок в частині призначеного обвинуваченому покарання незаконним та необґрунтованим. В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що обвинувачений ОСОБА_5 не притягався раніше до кримінальної відповідальності, визнав свою вину у скоєному злочині повністю та активно сприяв його розкриттю, а також давав аналогічні наданим під час досудового розслідування покази під час судового розгляду справи, щиро розкаявся у вчиненому, вчинив злочин у стані обмеженої осудності, що підтверджується висновком судово-психіатричного експерта № 103 від 03.06.2015 року (т. 2, а.с. 65-69), позитивно характеризується за місцем проживання, що підтверджується характеристикою, виданою Винниківською сільською радою Пустомитівського району Львівської області (т. 1, а.с. 41), а автомобіль, який був об'єктом злочину, повернутий потерпілому і обвинувачений неодноразово заявляв, що готовий відшкодувати завдані ним збитки. Окрім того, суд першої інстанції жодним чином не мотивував в оскаржуваному вироку, в чому полягає неповага обвинуваченого до суду, та враховує вказане вище, як обтяжуючу його вину обставину, як і його не працевлаштування протягом року, що може об'єктивно не залежати від волі обвинуваченого.

Заслухавши доповідача, прокурора та потерпілого ОСОБА_10 про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення оскаржуваного вироку без змін, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката Ростислава Гвоздюка про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок місцевого суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 289 КК України, за який його засуджено судом першої інстанції, обґрунтовано наявними у кримінальному провадженні доказами, що в апеляційному порядку учасниками кримінального провадження не оскаржується.

Порушень вимог кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність засудженого ОСОБА_5 та на кваліфікацію його дій, не виявлено.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини КК України із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_5, який на час вчинення злочину працював і посередньо характеризується за місцем роботи та проживання, обставини, які пом'якшують покарання: повне визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, його щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину і вчинення злочину в стані обмеженої осудності; відсутність обтяжуючих покарання обставин та обґрунтовано, на думку колегії суддів, прийшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі, обравши обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 289 КК України, у виді обмеження волі.

Окрім того, на думку колегії суддів, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат Ростислав Гвоздюк безпідставно покликається на те, що суд першої інстанції жодним чином не мотивував в оскаржуваному вироку, в чому полягає неповага обвинуваченого ОСОБА_5 до суду, та враховує вказане вище, як обтяжуючу покарання обставину, як і його не працевлаштування протягом року, що може об'єктивно не залежати від волі обвинуваченого, оскільки призначаючи покарання обвинуваченому суд першої інстанції покликався на те, що обставин які обтяжують покарання судом не встановлено.

Разом з тим, як убачається з оскаржуваного вироку суду, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, суд першої інстанції, констатуючи відсутність обтяжуючих покарання обставин, послався на дані, що характеризують обвинуваченого як особу, зокрема на те, що обвинувачений ОСОБА_5, будучи працівником Державної прикордонної служби України дискредитував таку своїми діями, які становлять суспільний резонанс, на протязі 1 (одного) року не працевлаштувався, зловживав під час судового розгляду своїми процесуальними правами та обов'язками, зневажливо відносився до суду, що змусило обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту. На думку колегії суддів, наведене судом першої інстанції виходить за межі вимог ст. 65-67 КК України, суперечить встановленим судом першої інстанції пом'якшуючим покарання обставинам, а тому ці дані необхідно виключити з переліку даних що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5, оскільки їх не слід брати до уваги при призначенні покарання обвинуваченому.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 з 08 червня 2014 року, тобто з часу вчинення інкримінованого йому злочину не приймав жодних заходів з метою відшкодування заподіяної потерпілому ОСОБА_10 майнової шкоди у розмірі 58 395,51 грн., а лише під час апеляційного розгляду, з метою звільнення його від кримінальної відповідальності з випробуванням, відшкодував потерпілому 2 000 грн.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат Ростислав Гвоздюк покликається на те, що суд першої інстанції, із врахуванням пом'якшуючих покарання обставин - щирого каяття та сприяння у розкритті злочину, безпідставно не звільнив обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, згідно ст. 75 КК України.

На думку колегії суддів таке твердження захисника не ґрунтується на вимогах закону. Щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася. Даних про таку оцінку обвинуваченим ОСОБА_5 своїх дій у матеріалах справи не має.

Активне сприяння розкриттю злочину означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів по справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб. Воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним. Дані про активне сприяння обвинуваченого ОСОБА_5 у розкритті інкримінованого йому злочину відсутні.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що покликання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Ростислава Гвоздюка на те, що оскаржуваний вирок в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 покарання є незаконним та необґрунтованим, а обвинувачений підлягає звільненню від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, не ґрунтуються на вимогах закону.

Колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Ростислава Гвоздюка і залишення оскаржуваного вироку без змін.

Керуючись ст. 376, 404-405, 407, 419 КПК України колегія суддів,

ухвалила:

вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 листопада 2015 року стосовно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Ростислава Гвоздюка без задоволення.

Запобіжний захід обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у виді домашнього арешту скасувати.

Ухвала вступає в законну силу після її проголошення і її можна оскаржити в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3 місяців з дня її проголошення.

Судді:

підпис підпис підпис

Марітчак Т.М. Галапац І.І. Березюк О.Г.

Копія відповідно до оригіналу.

Суддя апеляційного суду Т. Марітчак.

Ухвала вступила в законну силу «19» лютого 2016 року.

Копію виготовлено «_____» ___________ 2016 року

Помічник судді В. Юрочко