ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 березня 2012 р.           Справа № 2а/0270/975/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жернакова Михайла Володимировича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги стосуються стягнення грошової суми, яка ґрунтується на рішенні суб'єкта владних повноважень, щодо якого завершився встановлений Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк оскарження. Відповідно до цього справу розглянуто в скороченому провадженні в порядку статті 183-2 КАС України.

Ухвалою суду від 06.03.2012р. відповідача повідомлено про можливість у 10-денний строк з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв’язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Відповідач у строк заперечень суду не надала, хоча ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі від 06.03.2012р. направлялася відповідачу за адресою, внесеною до державного реєстру, проте конверт з указаною ухвалою повернувся до суду з відміткою поштового відділення зв’язку: "за зазначеною адресою не проживає" (а. с. 10-11).

Положенням частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Беручи до уваги те, що відповідач своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористалася, справа розглянута судом в порядку скороченого провадження за наявними в ній доказами в межах строку, визначеного пунктом 2 частини 5 статті 183-2 КАС України.

Судом установлено, що ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області та до 01.01.2011р. була платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. – платник єдиного внеску (а. с. 4).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058-ІV) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно з законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 11 Закону № 1058-ІV визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно ст. 1 Закону № 1058-ІV мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

Протягом липня-грудня 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність, про що свідчить проведення нею сплати фіксованого податку (а. с. 7), проте, всупереч вимогам статті 20 Закону № 1058-ІV, не в повному обсязі сплачувала страхові внески. У зв’язку з чим за відповідачем виникла заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період жовтня – грудня 2010р. на суму 884,34 грн.

Позивачем вживалися заходи для погашення заборгованості зі сплати страхових внесків. Так, відповідачу направлялись вимога № Ф 292 від 24.11.2010р. про сплату боргу за 3 квартал 2010 року на суму 860,46 грн. (а. с. 6), яка була виконана в десятиденний термін (а. с. 7), та вимога № Ф 322 від 14.02.2011р. про сплату боргу за 4 квартал 2010р. на суму 884,34 грн. (а. с. 6), яку боржник протягом 10 робочих днів після отримання не виконала та не сплатила зазначену у вимозі суму боргу.

Отже, як встановлено судом, за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у м.Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період жовтня – грудня 2010р. на суму 884,34 грн., що підтверджується розрахунком ціни позову (а. с. 4), повідомленням-розрахунком (а. с. 6).

Беручи до уваги те, що заявлена до стягнення сума заборгованості у встановлені строки відповідачем не сплачена, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Баранова, 30, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області (вул. 3-тя Гвардійська, 19, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, р/р 25607323390103 в філії ВОУ АТ "Ощадбанк ", МФО 302076, код ЄДРПОУ 37865377) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на суму 884 (вісімсот вісімдесят чотири гривні) 34 копійки.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя           Жернаков Михайло Володимирович