КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" січня 2013 р. Справа№ 5011-23/13415-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів: Суліма В.В.
ОСОБА_1
розглянув апеляційну скаргу КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на рішення господарського суду м. Києва від 13.11.2012 року № 5011-23/13415-2012 (суддя Т.Ю. Кирилюк)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів
Шевченківського району»
про стягнення 143 884,08 грн.
дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 13.11.2012р. у справі № 5011-23/13415-2012 частково задоволений позов ПАТ «Київенерго» до КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» про стягнення 143 884,08 грн.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставини, що мають значення для справи, просить його скасувати.
Представник позивача, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду – без змін.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 01.02.2008року сторонами укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8252074, за умовами якого позивач зобов’язався виробляти та постачати теплову енергію для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач сплачувати її вартість.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що за період з жовтня 2009 року по 01 вересня 2012 року несвоєчасно розрахувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 132 524, 75 грн., що підтверджується довідкою № 4153 від 23.10.2012 року. Крім того, за неналежне виконання зобов’язань за договором, відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.
Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що сума боргу є доведеною та підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, господарський суд зазначив, що позовна вимога про відшкодування інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 313, 17 грн. (за період з грудня 2009 року по березень 2012 року), оскільки позивачем не враховано від’ємний інфляційний показник при здійснення розрахунку, зокрема, за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року та серпень 2012 року.
Заперечуючи проти рішення, в повному обсязі, відповідач звертає увагу на те, що він є лише посередником між безпосередніми споживачами послуг-мешканцями будинку, оплата за постачання теплової енергії та гарячого водопостачання здійснюється через ГІОЦ КМДА, що розщепляються між виробниками послуг. Таким чином відсутні підстави для стягнення з нього коштів та санкцій.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до статей 509, 510, 513, 520, 521 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судова колегія не приймає доводи відповідача до уваги, оскільки вони є вибіркові, так в обов’язки відповідача входить: забезпечення своєчасного надходження коштів на транзитний рахунок КП ГІОЦ КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.
Разом з тим, п. 2.3.5 договору, містить обов’язок відповідача прийняти всіх заходів (в т.ч. примусових) для своєчасного надходження коштів на транзитний рахунок ГІОЦ від мешканців за спожиті послуги.
Відповідачем не надано доказів здійснення заходів щодо стягнення заборгованості з мешканців, що мають заборгованість за отримані комунальні послуги, як стороною, що укладає договори безпосередньо з споживачами послуг.
В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з статтею 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Враховуючи відсутність у позивача договірних взаємовідносин з безпосередніми споживачами послуг - фізичними особами, зобов’язання здійснити оплату послуг покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Зі змісту вказаної статті випливає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову є правомірними.
Щодо доводів відповідача про те, що трактуючи умови договору, позивач використовує їх лише на свою користь, що призводить до подвійного стягнення як з мешканців так і з відповідача, крім того, позивач ігнорує тарифи, строки та порядок розрахунків, затверджених розпорядженнями КМДА для споживачів, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки відповідач не позбавлений права ініціювати внесення змін до договору постачання послуг для захисту своїх прав.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 5011-23/13415-2012 від 13.11.2012 року –без змін.
2. Матеріали справи повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Рєпіна Л.О.
Судді Сулім В.В.
ОСОБА_1