КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р.                     Справа № 51/385

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рєпіної Л.О.

суддів:           Суліма В.В.

          ОСОБА_1

розглянув заяву ПАТ «АК «Київводоканал» про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. за нововиявленими обставинами у справі № 51/385 (судді Яковлєв М.Л., Авдеєв П.В., Тарасенко К.В.)

за позовом Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів

держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції у м. Києві

до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна

компанія «Київводоканал»

третя особа Закрите акціонерне товариство «Гідроінжбуд»

про стягнення 1 192 822,69 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 51/385 від 05.06.2012 задоволена апеляційна скарга Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві, скасовано рішення господарського суду м. Києва № 51/385 від 15.02.2012р. та прийнято нове рішення про задоволення позову про стягнення з ПАТ «АК «Київводоканал» заподіяні державі порушенням природоохоронного законодавства збитки в сумі 1 192 822,68грн.

Відповідач, звернувся з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. за нововиявленими обставинами.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 15.02.2012р. рішенням Господарського суду м. Києва у задоволенні позову Київського прокурора з захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві до ПАТ «АК «Київводоканал» про стягнення 1 192 822,69грн. відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 05/309а від 15.03.2011 року - 31.03.2011 року відсутній висновок про завдання відповідачем шкоди державі внаслідок забруднення земельних ділянок; відсутні проби та докази проведення досліджень на предмет виявлення в ґрунті на засмічених земельних ділянках негативних якісних та кількісних змін; відсутні докази повідомлення відповідача про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Бортницької станції аерації Департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПАТ «АК «Київводоканал»; відсутні докази на підтвердження наявності у осіб, які підписали акт перевірки, представляти інтереси відповідача при проведенні перевірки у відповідності до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. рішення Господарського суду м. Києва № 51/385 від 15.02.2012р. скасовано, задоволений позов Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері, з відповідача на користь державного бюджету стягнуто 1 192 822,68грн.

Постанова апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що факт засмічення восьми земельних ділянок встановлено в акті перевірки Державної екологічної інспекції в м. Києві, яка діяла в межах повноважень, визначених законом, який підписано представниками Бортницької станції аерації Департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПАТ «АК «Київводоканал» без зауважень, що вказує на їх згоду з висновками перевірки, то колегія суддів приходить до висновку, що інспектором вірно застосовано Методику визначення розмірів шкоди, а тому нарахування та відшкодування збитків є правомірним та обов’язковим;як вбачається з протоколу № 003596 від 25.03.2011 року (а.с. 22, т. 1) ОСОБА_2 як директор погодився з виявленим засміченням та повідомив, що порушення буде усунуто; відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування висновків акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 05/309а 15.03.2011 року по 31.03.2011 року, а також не надано доказів відшкодування в добровільному порядку збитків в розмірі 1 192 822,69 грн. у зв’язку з порушенням вимог природоохоронного законодавства. Крім того, колегія суддів звернула увагу, що зазначений акт перевірки та припис у судовому порядку не оскаржені та є чинними.

Постановою Вищого господарського суду від 31.07.2012р. постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. залишена без змін, касаційна скарга відповідача – без задоволення.

ПАТ «Київводоканал» звернувся з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що у користуванні Інспекції відсутній засіб вимірювання, якій використовувався під час перевірки, тобто вказана у акті перевірки рулетка не могла бути засобом вимірювання, оскільки не повірена в установленому порядку та на балансі Інспекції не перебуває, що призвело до неможливості визначення дійсного розміру засмічення території та визначення реальних збитків та розрахунків шкоди. За його зверненням до Прокуратури було проведено перевірку, за результатами якої було встановлено, що розрахунок розміри шкоди здійснено Інспекцією всупереч вимогам Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Дані обставини не булі відомі на час розгляду справи, але вони спростовують факти покладені в основу постанови апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Відповідно до ст. 112 ГПК України до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у праві, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені судом.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

З матеріалів справи вбачається, що за зверненням відповідача прокуратурою була проведена перевірки, за результатами якої було принесено протести про скасування розрахунків розміру заподіяної шкоди на загальну суму 1 192 822,68грн., новий розмір шкоди склав 646 111,75грн.

Скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатись нововиявленою обставиною (в розумінні пункту 1 статті 112 ГПК) лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили.

Між тим, Пленум Вищого господарського апеляційного суду України у постанові № 17 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» вказав на те, що Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення. Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.97 N 171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 N 149).

Об'єм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням. У випадках складних ситуацій, коли обсяг забруднення не може бути визначеним за підпунктом 3.4 цієї Методики, спеціалізовані організації виконують еколого-геологічні роботи.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва № 2а-13902/12/2670 від 20.11.2012р. визнано протиправними дії та бездіяльність Держаної екологічної інспекції вчинені під час проведення планової перевірки ПАТ «Київводоканал» з 15.03.2011 по 08.04.2011р., щодо порушення процедури порядку проведення перевірки, перевищення строків проведення перевірки, не проведення інструментально-лабораторних обстежень ґрунтів засмічених земельних ділянок, скасовано Припис Державної екологічної інспекції № 05/144п від 31.03.2012р.

За таких обставин, колегія суддів вважає заяву відповідача про перегляд постанови такою, що підлягає частковому задоволенню, а постанова Київського апеляційного господарського суду зміненню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 – 105, 112-114 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву ПАТ «АК «Київводоканал» про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. за нововиявленими обставинами задовольнити частково.

Змінити пункт 3 постанови Київського апеляційного господарського суду № 51/385 від 05.06.2012р. викласти його у наступній редакції: Стягнути з публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А) на користь державного бюджету України та Київського міського бюджету (р/р 33114331700003, МФО 820019, код 26077885, код бюджетної класифікації 24062100, одержувач платежу –УДК у Дарницькому районі м. Києва) заподіяні державі порушенням природоохоронного законодавства збитки в сумі 646 111,75грн.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду № 51/385 від 05.06.2012 року - залишити без змін.

2.Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя                                                            Рєпіна Л.О.

Судді                                                                                Сулім В.В.

                                                                                ОСОБА_1