Справа № 1003/17695/12
1-п/1003/918/12
П О С Т А Н О В А
09.11.2012 Білоцерківський міськрайонний суд у складі:
головуючий – суддя Федорова Т. П. ,
при секретарі – Амеліна А. В.,
за участю прокурора – Прокопенко Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 площа, 4/27 кв. 17, в силу ст. 89 КК України не судимого,
за поданням про закриття у зв’язку із закінченням строків давності,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звинувачено у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України, за таких обставин.
22 вересня 1987 року близько 20 години до ОСОБА_1 по телефону звернувся ОСОБА_2 з проханням надати йому дозвіл для виготовлення та вживання наркотичного засобу за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: м. Біла Церква Київської області Торгова площа, 4/27 кв. 17, на що ОСОБА_1 відповів згодою. Після чого ОСОБА_2 прийшов за місцем проживання ОСОБА_1, де останній надав йому медичний шприц, кухонне приладдя необхідне для виготовлення наркотичних засобів та залишив його наодинці в кухонній кімнаті своєї квартири, чим надав можливість ОСОБА_2 виготовити наркотичний засіб – екстракт з макової соломи для власного вживання останнім, який вживання наркотичного засобу не здійснив з причин, що не залежали від його волі, оскільки його дії були виявлені співробітниками міліції, які вилучили в присутності понятих шприц, ємністю 10 мл з екстрактом макової соломи об’ємом 8 мл, електром’ясорубку, 5 медичних голок, склянку з нашаруванням речовини бурого кольору, чашку з залишками рідини бурого кольору та шматок тканини, за допомогою яких ОСОБА_2 виготовив наркотичний засіб.
Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст. 317 КК України надійшла до суду з поданням старшого слідчого Білоцерківського МВМ-2 ОСОБА_3, погодженим з прокурором, для вирішення питання про її закриття у зв’язку із закінченням строку давності.
Заслухавши ОСОБА_1, думку прокурора, суд приходить до такого висновку.
26.10.1987 року відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 на підставі п.2 ст.6 КПК України (а.с. 1).
Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 скасовано 01.12.1987 року та порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 229-4 КК України (в редакції 1960 року) – а.с. 28.
22.12.1987 року провадження по справі зупинено та оголошено розшук ОСОБА_1 (а.с. 35).
13.09.2012 року провадження по справі поновлено (а.с. 37), 24.09.2012 року ОСОБА_1 пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 229-4 КК України в редакції 1960 року (а.с. 44-59).
24.10.2012 року дії ОСОБА_1 перекваліфіковано з ст. 229-4 КК України в редакції 1960 року на ч.1 ст. 317 КК України (а.с. 71) та пред’явлено обвинувачення за цією статтею (а.с. 78-82). Свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину ОСОБА_1 визнав у повному обсязі.
Злочин, у вчиненні якого звинувачено ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Частина 1 статті 49 КК України передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості минуло п’ять років. Частина 2 цієї статті передбачає, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з’явлення особи з зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п’ятнадцять років.
З часу вчинення злочину, тобто з 22 вересня 1987 року, минуло більше 15 років. Отже у суду є всі підстави для закриття кримінальної справи.
Речові докази по справі знищено 26.10.1987 року (а.с. 25).
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 ч.1, ч.1 ст. 11-1 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст. 317 КК України – закрити, у зв’язку із закінченням строків давності.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд – скасувати.
Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 7 діб з моменту її винесення.
Суддя ОСОБА_4