ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2007 р. | № 14/432 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Мележик Н.І. - головуючого,
Подоляк О.А.,
Ковтонюк Л.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Приватного виробничого комерційного підприємства "АСБО"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2005 р.
у справі №14/432
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус"
до Відділу Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції у Дніпропетровський області
про виключення майна з акту опису та арешту майна
за участю третьої особи,
яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору
на стороні відповідача Приватного підприємства "Статус"
та третьої особи із самостійними
вимогами Приватного виробничого комерційного підприємства "АСБО"
за участю представників:
позивача - не з"явились
відповідача – не з"явились
третьої особи без самостійних
вимог - не з"явиилсь
третьої особи із самостійними
вимогами - Бєлослудцевої М.І.
В С Т А Н О В И В:
У грудні місяці 2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про виключення майна з акту опису та арешту.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2005р. (суддя Панна С.П.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, а також відмовлено в задоволенні позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами –Приватного виробничого комерційного підприємства "АСБО" про виключення з акту опису переліченого ним майна та про зобов'язання відповідача передати це майно йому на відповідальне зберігання.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2005р. (судді: Павловський П.П., Чус О.В., Логвиненко А.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2005р. змінено, позов задоволено частково, виключено з акту опису та арешту майна від 01.12.2004 року майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Статус": стіл кутовий світло-коричневий з висувними шухлядами, б/у-1шт.; сейф металевий зеленого кольору, б/у-1шт.; лампа настільна сріблиста, б/у-1шт.; телефон "Panasonic KX 1005 RVW" сер.№1 АВLA 031862, б/у-1шт.; комп"ютер: системний блок, монітор LG 575, сер. № С003DIO1387, колонки SYEN SPS-606, клавіатура, миша-1 комплект; телефон "Panasonic KXTS 10MX-W" сер. №1 CCFA 274393. б/у-1шт., стіл двотумбовий світло-коричневий, б/у-1шт., стіл однотумбовий світло-коричневий, б/у-1шт., телефон "Panasonic KXTS 2360 RVW" сер. №1 IBF 8039498, б/у –1шт., принтер HP DESK JET 840 сер. № HV 1462 VIXZ, б/у –1шт., факс "Panasonic KX FT 22", сер. №ВА1 075075, б/у –1шт., плоттер LYNX, б/у –1шт., комп"ютер: системний блок, монітор SAMSUNG 750 B, сер. № DP1711GBK 8091687. клавіатура, миш-комплект; стільці офісні, темно-сірі-6шт.; телефон "Panasonic KXTS 2360 RVW" сер. №1 IBF 8052381, б/у-1шт.; лампа настільна срібного кольору, б/у-1шт., верстат точильний "KINZO", б/у-1шт., інструмент –фен "BOSH GHG GOO CE" б/у-1шт., лобзик "AGAIAMA" б/у-1шт., кутова шліфувальна машинка "KINZO", б/у-1шт., дриль "AGAIAMA" б/у-1шт., дриль акумулятор (шуруповерт), б/у-1шт.; дриль "BLACK DEKKER", б/у –1шт., ручний фрезер "SPARKY" б/у –1шт., ручний фрезер "KINZO" б/у –1шт., інструмент-фен "SKIL", б/у –1шт., драбини б/у –2шт., макетний станок, б/у –1шт., ручна електродриль "KINZO" б/у –1шт., шухляда для інструментів, б/у –1шт., зварювальний апарат, б/у –1шт., станок "SPARKY" б/у –1шт.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Приватне виробниче комерційне підприємство "АСБО" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2005р. скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2005р. залишити без змін, посилаючись при цьому на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника Приватного виробничого комерційного підприємства "АСБО", перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Статтею 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 01.12.2004р. Державним виконавцем ВДВС Жовтневого районного управління юстиції м.Дніпропетровська при примусовому виконанні наказів господарського суду Дніпропетровської області №10/183 від 23.07.2004р. та №25/116 від 15.06.2004р. про стягнення з ПП "Статус" на користь Приватного виробничого комерційного підприємства "АСБО" суми заборгованості, описано та арештовано майно, що належить ПП "Статус".
Не погодившись з переліком майна, вказаним у складеному державним виконавцем акті опису та арешту від 01.12.2004р., ТОВ "Статус" звернулось до суду з позовом про виключення з переліку майна, вказаного ним у позовній заяві, обґрунтувавши свої вимоги тим, що це майно внесено засновниками до його статутного фонду і тому знаходиться на балансі у ТОВ "Статус".
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно з нормами ч.1 ст.12 та ст.13 Закону України "Про господарські товариства", майно, передане господарському товариству, включається до його статутного фонду як вклад учасника чи засновника та стає власністю товариства, якщо не зазначено про передачу права користування цим майном. В ст.11 статуту ТОВ "Статус" передбачено, що кожен із учасників, яким згідно ст.ст.1,10 цього статуту є Калманова М.М. та Попруженко О.О., до моменту державної реєстрації товариства вносить до статутного фонду 100 % свого внеску шляхом передачі відповідного майна на відповідальне зберігання, а тому господарський суд першої інстанції прийшов до висновку, що до статутного фонду передано майно вказаними фізичними особами не у власність і товариство не є власником цього майна, а тому підстав для його виключення з акту опису та арешту немає.
Апеляційний господарський суд, змінюючи рішення господарського суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус" про виключення майна з опису, виходив з того, що спірне майно підлягає виключенню з акту опису та арешту, оскільки на момент опису та арешту воно було у власності ТОВ "Статус".
Проте, з вказаним висновком суду не можна погодитись, оскільки перелічене в ст.10 статуту ТОВ "Статус" майно не містить даних щодо ідентифікацій його, визначених технічними паспортами, іншою документацією на це майно, в зв"язку з чим внесене майно фізичними особами у статутний фонд не можна ідентифікувати з майном, описаним та арештованим державним виконавцем, власником якого є ПП "Статус".
Також судом апеляційної інстанції не враховано те, що майно, передане в якості внеску до статутного фонду ТОВ "Статус" фізичними особами Калмановою М.М. та Попруженко О.О., знаходиться на балансі ПП "Статус".
Крім цього, апеляційний суд допустився помилки, виключивши з акту опису та арешту майно, яке взагалі відсутнє у статутному фонді позивача.
Таким чином, вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд апеляційної інстанції не врахував вимог ст. 33 ГПК України щодо надання позивачем належних доказів про те, що діями відповідачів порушені його права як власника майна.
Водночас, матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції в порядку ст.ст.43 , 47, 43 ГПК України врахував наведене: всебічно, повно і об’єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, та керуючись законом, дійшов вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що при винесені постанови у даній справі, суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття необґрунтованого судового акту.
З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2005р. у справі №14/432 підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2005р. у даній справі – залишенню без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного виробничого комерційного підприємства "АСБО" задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 липня 2005р. у справі №14/432 скасувати.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2005р. у справі №14/432 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.І. Мележик
Судді О.А. Подоляк
Л.В.Ковтонюк