Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-6803/10

Провадження № -

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2010 р. м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючої - судді Куліченко М.В.

розглянувши в м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради неправомірними та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради недовиплачені кошти, які передбачені ст. 39 ЗУ “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ за період з 01.07.2006 року по 01.01.2010 року, мотивуючи це тим, що вона являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення. Позивачка вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, а не в розмірах визначених ЗУ “ Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ порушує її права.

В судове засідання позивачка надала заяву, в якій просить розглянути справу в письмовому провадженні у її відсутність, вимоги позову підтримує в повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача УПСЗН Коростенської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заперечення проти позову, в якому позовні вимоги не визнають, просять справу слухати без них.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав. Судом встановлено, що позивачка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, яким є м Коростень. В даний час працює на підприємстві «Коростеньліфт», отримує кошти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, яким встановлені компенсації та доплати громадянам, що проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення.

Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення, зоні гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат.

Суд погоджується з доводами позову про те, що ці вимоги Закону “Про статус...” відповідачем порушувались, позивачка не отримувала зазначених кошт в відповідних розмірах , тому вимоги її позову є обгрунтованими , в межах строку позовної давності, визначеного ст. 99 КАС України, річний термін звернення до суду, а позов підлягає частковому задоволенню.

При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а

саме:

-з 1.12.2008 р. - 605 грн.;

-з 1.04.2009 р. - 625 грн.;

-з 1.07.2009 р. - 630 грн.;

-з 1.10.2009 р. - 650 грн.

-з 1.11.2009 р. - 744 грн.

В зв’язку з викладеним, розмір недовиплачених позивачці коштів, передбачених ст. 39 Закону у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат щомісяця, за мінусом одержаних коштів по 10,50 грн. щомісяця, - ( 12 міс. X 10,50 = 126 грн.). виходячи з розрахунку становить - 15310,00 грн., а саме:

-з 1.01.2009 р. по 01.04.2009 р. - (605 грн. х 2) х 3 міс. = 3630 грн.

-з 1.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - (625 грн. х 2) х 3 міс. = 3750 грн.

-з 1.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - (630 грн. х 2) х 3 міс. = 3780 грн.

-з 1.10.2009 р. по 01.11.2009 р. - (650 грн. х 2) х 1 міс. = 1300 грн.

-з 1.11.2009 р. по 01.01.2010 р. - (744 грн. х 2) х 2 міс. = 2976 грн.

а всього - 15436,00 грн.

Таким чином : 15436,00 - 126,00 = 15310,00 грн.

Посилання позивачки на ст. 233 ,238 КЗпП України, якими встановлено, що при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові виплати, крім вимог про виплату працівникові середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком та те, що зазначені виплати відповідно до Закону України від 28.02.1991 року № 796 -XII громадянам проводились за місцем роботи та входять в структуру заробітної плати не є обгрунтованими, бо дійсно, відповідно до ст.2 Закону України “Про оплату праці” до структури заробітної плати окрім основної входять додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати. Згідно ст.39 Закону “Про статус...” , така доплата провадиться працюючим особам, однак,- суд визнає, що Закон України "Про оплату праці" визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають в трудових відносинах , відповідно до ст. 1,2,4,21,22 якого, заробітна плата є гарантованою винагородою працівнику за роботу ,яку роботодавець виплачує на підставі трудового договору і джерелом оплати якої є дохід та інші кошти підприємства або бюджетні кошти, виділені на ці цілі. Однак, передбачені ст. 39 ЗУ “Про статус. “

іплати до структури заробітної плати не входять , а відповідно до Закону України "Про формування, ірядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків орнобильської катастрофи та соціального захисту населення" від 10 лютого 2000 року № 1445-Ш (далі -Закон 1445-ІП) фінансуються за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків орнобильської катастрофи та соціального захисту населення (далі - Фонд) та інших джерел, визначених конодавством України.

Фонд утворюється у складі Державного бюджету України, кошти Фонду зараховуються на окремий іхунок Державного бюджету України, а розпорядником коштів Фонду є Міністерство України з питань щзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ( далі - МНС країни) — ст. ст. 1-3 Закону № 1445-ІП .

Порядок використання коштів Фонду визначався постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня )00 року № 987 "Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо квідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення", яка втратила чинність у і'язку з прийняттям постанови від 16 вересня 2005 року № 931 "Про затвердження Порядку використання >штів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської ітастрофи" та від 20 вересня 2005 року № 936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного оджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок орнобильської катастрофи"

Міністрів України від 20 вересня 2005 року № Порядку використання коштів державного бюджету пов'язаних із соціальним захистом громадян, які

через управління соціального захисту населення населення місцевих органів виконавчої влади, врахуванням наведеного, зазначені доплати не є частиною заробітної плати . а є самостійними соціальними іплатами, УПСЗН не є роботодавцем для позивачки, тому ці виплати позивачці слід провести відповідно до жону України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік “ та Порядку використання коштів Державного оджету України на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок орнобильської катастрофи.

При цьому, відповідно до ст.2 та 159 КАС України, суд дослідив правосуб»єктність відповідача, його права і іов»язки , в сфері публічних правовідносин, та визначив, що він є належним відповідачем по заявлених вимогах, аме відповідач має обов»язок провадити нарахування конкретних сум соціальних виплат, передбачених ст.39 ЗУ Про статус....» - позивачці. Фінансування таких виплат, здійснюється за рахунок державного бюджету, ідповідач не надав суду доказів тому, що відповідні перерахування бюджетних кошт на їх рахунки для виплати озивачці не було здійснено. Аналізуючи розмір видатків, що направляються органам Мінпраці і соціальної олітики з державного бюджету, для соціальних виплат потерпілим від аварії на ЧАЕС, суд встановив,що жерело фінансування таких виплат було недостатнім, однак, невизначення відповідних бюджетних видатків, в аконі «Про державний бюджет України », не може приводити до обмеження витрат на загальносуспільні отреби, порушення прав людини і громадянина, встановлених Конституцією України. Згідно наказу № 147 від 2.04.2004 року Міністерства праці та соціальної політики України — , за якими головним розпорядником юджетних коштів, призначених для видатків на соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок орнобильської катастрофи є Міністерство Праці та соціальної політики України, а на місцях відповідні Управління раці та соціального захисту населення та Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені, тому суд, стягує ізначені кошти з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради

Керуючись ст. ст. 99,100, 159 - 163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст. 39 ЗУ “ Про статус і оціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, Постановою Кабінету Ііністрів України № 987 від 20.06.2000 року “Про затвердження порядку використання коштів фонду для дійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення”, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково .

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради юдо виплати ОСОБА_1 в неповному обсязі кошт, передбачених ст.39 ЗУ “Про статус і соціальний іхист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_2 кошти, передбачені ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які остраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 15310,00 грн., за період з 01.01.2009 року по 1.01.2010 року. В решті позову - відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження ротягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після одання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає чинності: 1/ якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано - після закінчення строку одання заяви; 2\якщо заяву було подано, але не подано після цього протягом 20 днів апеляційної скарги - після закінчення гроку подання апеляційної скарги; 3\ в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо ішення не було скасовано.

Суддя