Справа № 1-158\09 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2009 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,
при секретарі Чукановій О.А.,
за участю прокурора Устьянцева С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду міста Знам'янка Кіровоградської області кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця міста Знам'янка Кіровоградської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працює, зі неповною середньою освітою, на утриманні має одну неповнолітню дитину, судимості не має, проживає АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 1 лютого 2009 року приблизно о 19 годині 15 хвилин, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, що зазнала нападу і реалізуючи даний умисел, знаходячись на вулиці 1-ша Поперечна, що у місті Знам'янка Кіровоградської області, застосував до ОСОБА_2 силу. При цьому підсудний охопив останню руками за шию і, погрожуючи застосуванням предмету, що сприймався потерпілою як ніж, вимагав наявний у неї мобільний телефон. Подолавши таким чином можливий опір ОСОБА_2 підсудний заволодів її мобільним телефоном „Nokia 5200”, вартістю 761, 60 гривен, із сім картою „Джинс”, вартість якої становить 25 гривен. Після вчинення даного розбою ОСОБА_1 зник, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 786, 60 гривен і розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Крім того, 4 лютого 2009 року близько 14 години підсудний, знаходячись у селищі Знам'янка Кіровоградської області і продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна та реалізуючи його, діючи навмисно та цілеспрямовано, з метою власної наживи, вийшов із кафе „Сиріус” при цьому помітив біля входу у зазначений заклад велосипед марки „Україна”. Після чого ОСОБА_1 сів на даний велосипед зеленого кольору, належний ОСОБА_3 , та попрямував у напрямку вулиці Пушкіна. Виявивши крадіжку вказаного майна потерпілий вибіг із приміщення кафе, де знаходився, намагаючись наздогнати підсудного. При цьому ОСОБА_3 окликав ОСОБА_1 , вимагаючи зупинитись і повернути велосипед. Натомість підсудний, що обернувся та помітив потерпілого, збільшивши швидкість руху велосипеду, зник з місця вчинення злочину. Вказаними діями ОСОБА_1 завдав ОСОБА_3 . матеріальну шкоду на суму 364 гривні. Даний велосипед ним проданий у той же день за 45 гривен.
Підсудний ОСОБА_1 у судовому засіданні частково визнавши себе винним в інкримінованих йому діяннях, розкаявшись у вчиненому злочині, і при цьому пояснив, що дійсно 1 лютого 2009 року, перебуваючи на вулиці 1-ша Поперечна у місті Знам'янка, приблизно о 19 годині 20 хвилин побачив незнайому дівчину, що йшла попереду. При цьому помітив, що у вухах у неї знаходяться навушники від мобільного телефону. Саме тоді у нього виник намір заволодіти телефоном незнайомої, якою виявилась потерпіла ОСОБА_2 З цією метою він, підійшовши до неї впритул ззаду, охопив тулуб руками, таким чином зажавши руки останньої, і наказав кинути мобільний телефон на землю. На пітєлі рукава його куртки висів металевий брелок довжиною 5 см і завширшки 2 см., який потерпіла могла сприйняти як ніж. При цьому у руках будь-яких предметів він не мав. ОСОБА_2 , діставши із лівої кишені мобільний телефон типу слайдер, кинула його на землі, не чинивши ніякого опору. Після чого він відпустив потерпілу, наказавши уходити не обертаючись. Коли дівчина пішла, він підняв залишений нею телефон „Nokia 5200” і пішов до знайомого ОСОБА_4 , який звільнив мобільний телефон від сім карти. У подальшому телефон віддав своїй співмешканці
Також зауважив, що 4 лютого 2009 року близько 14 години, знаходячись у селищі Знам'янка, зайшов до кафе „Сиріус”, де крім працівника кафе знаходився раніше невідомий йому ОСОБА_3 . Спитавши у бармена про знайому дівчину, яка працює у даному закладі, вийшов на подвір'я і помітив біля вхідних дверей кафе велосипед марки „Україна”, що не був пристебнутий. Тоді у нього виник намір заволодіти зазначеним майном і він, сівши на нього, поїхав від кафе у напрямку вулиці Пушкіна. Власника даного механічного транспортного засобу він не бачив і не чув жодних окликів на свою адресу. Зазначений велосипед ним проданий у той же день працівнику автозаправної станції за 45 гривен.
Таким чином ОСОБА_1 не заперечував фактичні обставини справи, однак частково визнав свою вину, вважаючи що велосипед належний ОСОБА_3 ним викрадений таємно, оскільки у момент заволодіння даним майном, як і після того потерпілого він не бачив і окликів на свою адресу не чув.
Однак вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними по справі, перевіреними у судовому засіданні доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_3 , як на досудовому слідстві, так і під час розгляду справи показав, що 4 лютого 2009 року о 14 годині він знаходився у кафе „Сиріус”, що у селищі Знам'янка, куди приїхав на власному велосипеду марки „Україна” зеленого кольору. Даний велосипед він залишив не пристебнутим, обперши його об стіну кафе біля вікна, так що, знаходячись у середині він постійно спостерігав за велосипедом, тримаючи його у полі зору. У цей час до приміщення кафе зайшов раніше не відомий йому чоловік у чорній шапці та синьому бушлаті. Запитавши про дівчину, що ніби працює у кафе, вийшов із приміщення. Після чого він озирнувся і виявив зникнення велосипеда, відразу вибіг на подвір'я. При цьому бачив, як чоловік, що заходив до кафе, і яким виявився ОСОБА_1 , сівши на його на велосипед, від'їжджає у напрямку вулиці Пушкіна. На той час підсудний знаходився на відстані приблизно 30 метрів від кафе і він став наздоганяти чоловіка, голосно окликаючи його. При цьому підсудний озирнувся і, побачивши його, збільшив швидкість і поїхав далі, а він особисто, зрозумівши що не зможе затримати викрадача, пішов до сільради і викликав працівників міліції. Зазначеними діями підсудного йому завдано моральну і матеріальну шкоду, оскільки велосипед йому не повернутий
(а.с. 70).
Потерпіла ОСОБА_2 , як під час досудового слідства так і у суді пояснила, що 1 лютого 2009 робу близько 19 години 10 хвилин вона поверталась додому і прямуючи вулицею 1-ша Поперечна відчула як позаду підійшов невідомий чоловік , що охопив лівою рукою її за плече, а правою здавлював шию. Коли невідомий захоплював її, помітила предмет, що блиснув у його руці і сприйняла як небезпечний для себе, вважаючи що чоловік може застосувати його на її шкоду. На вимогу підсудного вона дістала із кишені мобільний телефон „Nokia 5200”, належний їй, і кинула на землю поруч. Після чого незнайомець наказав уходити не озираючись, що вона і зробила, остерігаючись за себе, оскільки сприймала його дій і предмет що він мав як погрозу для себе. Викрадений мобільний телефон їй у подальшому повернутий
(а.с. 15-16, 42).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав суду, що він працює на АЗС і 4 лютого 2009 року знаходився на своєму робочому місці. Приблизно о 16 годині 30 хвилин на АЗС під'їхав раніше незнайомий йому чоловік, яким являється підсудний ОСОБА_1 Він був одягнутий у спортивну шапку чорного кольору, темну куртку і запропонував придбати у нього за 60 гривен велосипед „Україна” зеленого кольору, на якому приїхав останній, але він відмовився. Пізніше підсудний знову під'їхав до нього і запропонував придбати той же велосипед за 50 гривен, при цьому він пояснив, що даний велосипед належить йому. Зазначений механічний транспортний засіб він придбав у ОСОБА_1 за 45 гривен, але наступного дня велосипед у нього також викрали
(а.с. 76).
Свідок ОСОБА_6 показала суду, що вона працює барменом кафе „Сиріус”, що знаходиться у селищі Знам'янка. 4 лютого 2009 року вона приймала зміну і до кафе зайшов потерпілий ОСОБА_3 , який замовив пиво і став біля барної стійки, при цьому він постійно озирався, дивлячись у вікно, оскільки на вулиці залишив велосипед. Через деякий час до кафе зайшов підсудний і запитавши чи є інша бармен, вийшов із приміщення. Через короткий проміжок часу ОСОБА_3 , побачивши, що його велосипед від'їжджає, вибіг за підсудним. За 5 хвилин потерпілий повернувся і повідомив, що велосипед вкрали, хоч він і намагався наздогнати крадія, окликав останнього
(а.с. 83).
Згідно показань свідка ОСОБА_1він 4 лютого 2009 року приблизно о 14 годині, керуючи своїм автомобілем, зупинився неподалік магазинів, що у селищі Знам'янка напроти кафе „Сиріус”. При цьому, він побачив як із даного кафе вийшов незнайомий йому чоловік, одягнутий у куртку темно-синього кольору та темну шапку. Зазначена особа сіла на велосипед „Україна” зеленого кольору, який знаходився біля входу у кафе і почала рухатись. Слідом за ним із даного кафе вибіг другий чоловік, що у подальшому виявився потерпілим, і наздоганяючи першого, щось йому кричав. Перший чоловік, який у подальшому виявився ОСОБА_1 , озирнувся і побачивши наздоганяючого його потерпілого ОСОБА_3 , що намагався його зупинити, лише збільшив швидкість
(а.с. 81).
Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується також :
- протоколом огляду місця події від 01.02.2009 року під час проведення якого оглянуто місце скоєння злочину стосовно потерпілої ОСОБА_2 , а саме перехрестя вулиці Фрунзе та провулку 1-го Поперечного, що у місті Знам'янка
( а.с. 4, 5);
- протоколом особистого огляду від 18 лютого 2009 року ОСОБА_7 , у якої виявлено та вилучено мобільний телефон „Nokia 5200” без сім-картки
( а.с. 25);
- протоколом огляду предметів від 9 березня 2009 року, у результаті чого оглянутий мобільний телефон „Nokia 5200” типу слайдер без флеш-карти та сім-карти
( а.с. 31);
- протоколом від 9 березня 2009 року, яким приєднано до даної кримінальної справи як речовий доказ мобільний телефон „Nokia 5200” та переданий на зберігання власнику ОСОБА_2 під розписку
( а.с. 32);
- висновком судової товарознавчої експертизи № 681\25, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону „Nokia 5200”, наданого на дослідження з урахуванням знижки на знос, станом на 1.01.2009 року складає 761, 60 гривен
( а.с. 39) ;
- довідкою керуючого магазином „Алло”, відповідно якої вартість сім-карти оператора „Джинс” становить 25 гривен
(а.с. 41);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 9 квітня 2009 року за участю потерпілої ОСОБА_2 , яка добровільно розказала та показала обставини вчиненого стосовно неї злочину
(а.с. 44-45);
- протоколом очної ставки від 17 квітня 2009 року між потерпілою ОСОБА_2 та підсудним ОСОБА_1 , під час якої вони дали узгоджені пояснення стосовно обставин вчиненого злочину
(а.с. 46);
- висновком судової товарознавчої експертизи № 1201\25 відповідно до якої вартість велосипеду „Україна” з урахуванням знижки на знос станом на 4 лютого 2009 року складає 364 гривні
(а.с. 68);
- протоколом пред'явлення потерпілому ОСОБА_3 фотознімків для впізнання від 11 квітня 2009 року, де зазначено, що останній впізнав у фотознімку ОСОБА_1 особу, яка відкрито викрала у нього велосипед марки „Україна”
(а.с. 71);
- протоколом очної ставки від 17 квітня 2009 року між потерпілим ОСОБА_3 та підсудним ОСОБА_1
(а.с. 75);
- протоколом пред'явлення свідку ОСОБА_5 фотознімків для впізнання, де останній впізнав у фотознімку підсудного ОСОБА_1 особу, що збула йому велосипед марки „Україна” зеленого кольору
(а.с. 77)
Оцінюючи зібрані по справі і перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд знаходить їх достовірними і допустимими, та вважає, що зібраними доказами вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 187 та ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки підсудний вчинив напад на потерпілу ОСОБА_2 з метою заволодіння її майном, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи яка зазнала нападу, а також відкрите викрадення майна ОСОБА_3 (грабіж), вчинене повторно. При цьому судом не встановлено будь-яких підстав недовіряти чи ставити під сумнів показання свідків, а також потерпілих, які протягом усього часу проведення досудового слідства та суду давали стабільні, логічні , підтверджені іншими об'єктивними доказами показання.
Суд критично оцінює доводи підсудного про таємність заволодіння велосипедом „Україна”, що належить ОСОБА_3 , оскільки про усвідомлення того, що його дії помічені потерпілим і оцінюються останнім як викрадення свідчать покази потерпілого та свідка ОСОБА_8
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд згідно зі ст. 65 КК України враховує ступінь і характер суспільної небезпеки скоєних ним злочинів, те що підсудний вчинив умисні закінчені злочини, які відповідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких. Раніше ОСОБА_1 притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину проти власності, хоч і являється особою, що не має судимості, оскільки судимість знята у встановленому законом порядку. Із характеристики наданої за місцем проживання підсудного видно, що характеризується він посередньо хоч зауважень з боку сусідів на нього не надходило.
Пом'якшуючою обставиною суд визнає щире каяття підсудного та часткове визнання своєї вини.
Обтяжуючих обставин по справі згідно ст. 67 КК України у судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи сукупність характеризуючих особу підсудного даних, наявність пом'якшуючих і відсутність обтяжуючих вину обставин, його матеріальне становище, тяжкість вчинених злочинів та майновий стан винного, який має на утримані неповнолітню дитину, крім того що потерпілі не наполягали на суворому покаранні підсудного, суд вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі. Разом з тим враховуючи повторність скоєних ним тяжких злочинів, а також раніше притягнення підсудного до кримінальної відповідальності, суд вважає що підстав для застосування вимог ст. 75 КК України у судовому засіданні не встановлено. Зазначене покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, оскільки з достовірністю встановлено, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 364 гривні, яка підлягає відшкодуванню. При цьому будь-яких обґрунтувань завданої останньому моральної шкоди ним не наведено.
Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України суд, -
З А С У Д И В:
Визнати винним і призначити покарання ОСОБА_1
- за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі;
- за ч.1 ст. 187 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити взяття під варту.
Строк покарання рахувати із часу його затримання 19 лютого 2009 року.
Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково, стягнувши із ОСОБА_1 завдану потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 364 гривні.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз у розмірі 438 гривен 20 копійок.
Речовий доказ - мобільний телефон „Nokia 5200”, переданий під розписку ОСОБА_2 , залишити потерпілій.
Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Кіровоградської області.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області І.А. Павловська