|
Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2009 р. справа № 2а-13085/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Логойди Т. В.
при секретарі Кузнецова К.В.
секретар судового засідання Кузнецова К.В.,
розглянувши у відкритомусудовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про стягнення частини заробітної плати, пов'язаної з утриманням податку з доходів фізичних осіб,
в с т а н о в и в :
У лютому 2007 року ОСОБА_1 та інші звернулися в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначали, що займають посади суддів Слов'янського міськрайонного суду Донецької області. З 01 січня 2004 року по 01 жовтня 2006 року з їх заробітної плати протиправно відраховується податок з доходів фізичних осіб, що порушує право на одержання заробітної плати в належному розмірі.
Після зміни позовних вимог ОСОБА_1 просив стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області утримані кошти - частину заробітної плати, пов'язаної з утриманням податку з доходів фізичних осіб за період з 01 січня 2004 року по 31 січня 2007 року в сумі 12 183,10 грн.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Постановою Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 березня 2007 року позов задоволено частково.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано та в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2009 року рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2009 року позовні вимоги роз'єднані в окремі провадження.
Позивач надіслав до суду заяву, в якій зазначав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив розглянути справу у його відсутності.
Представник Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області надіслав письмові заперечення проти позову, в яких зазначав, зокрема, що Закон України «Про статус суддів» визначає гарантії незалежності суддів, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, які передбачені цим Законом. Він не містить положень про те, що заробітна плата суддів не обкладається прибутковим податком. У період до 01 січня 2004 року підставою для звільнення заробітної плати суддів від обкладення податком з доходів фізичних осіб був Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», скасований Указом Президента України від 25 грудня 2003 року № 1497/2003 у зв'язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб». Зазначений Закон має пріоритет серед законів з питань оподаткування і не передбачає пільг при сплаті податку для суддів. Вичерпний перелік звільнених від оподаткування доходів передбачений у пункті 4.3 статті 4 зазначеного Закону, і він не містить доходів суддів у вигляді заробітної плати. Разом з тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 січня 2004 року №22-р «Деякі питання оплати праці суддів» передбачено порядок проведення компенсаційних виплат суддям втрати частини заробітку, пов'язаної із справлянням податку згідно із Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Але відповідно до пункту 1 цього розпорядження компенсаційні виплати суддям дозволялось робити тільки в разі, коли сума нарахованої заробітної плати за місяць після сплати податку на доходи фізичних осіб буде нижчою ніж розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої судді за IV квартал 2003 року. Позивач приступив до виконання обов'язків судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з вересня 2004 року, тобто на нього не поширювалася дія вказаного Розпорядження. Здійснення компенсаційних виплат за 2005-2006 роки законодавством не передбачено. Вважав, що відсутні підстави для сплати позивачу компенсаційних виплат. Просив в задоволенні позову відмовити, справу розглянути без участі представника.
Державна судова адміністрація України, Міністерство фінансів України та Державне казначейство України також повідомлені про розгляд справи належним чином. Причин неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не надсилали.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що Указом Президента України від 31 серпня 2004 року №1026/2004 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
З 01 вересня 2004 року по 31 січня 2007 року з його заробітної плати відраховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 12 183,10 грн., з них:
- з вересня по грудень 2004 року - в сумі 473,21 грн.;
- з січня по грудень 2005 року - 4130,02 грн.;
- з січня по вересень 2006 року - 5465,57 грн.;
- з жовтня по грудень 2006 року - 1522,05 грн.;
- за січень 2007 року - 592,25 грн.
Утримані суми податку з доходів фізичних осіб компенсовано не було.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до підпунктів 22.2, 22.7 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», статті 48, пункту 44 статті 80 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оплати праці суддів» від 20 січня 2004 року № 22-р головам судів загальної юрисдикції дозволено здійснювати у 2004 році компенсаційні виплати суддям у розмірі до 100 % посадового окладу в разі, коли сума нарахованої заробітної плати за місяць після сплати податку з доходів фізичних осіб буде нижчою, ніж розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої судді за IV квартал 2003 року.
Відповідно до підпункту «д» пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід із джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі дохід у вигляді заробітної плати, нарахований (виплачений, наданий) унаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України.
У пункті 2 розпорядження Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оплати праці суддів» від 20 січня 2004 року № 22-р зазначено, що компенсаційна виплата, передбачена пунктом 1 цього розпорядження, здійснюється в межах видатків на оплату праці, передбачених у Державному бюджеті України на 2004 рік на утримання органів судової влади.
Отже, приведені норми законодавства передбачали можливість сплати компенсаційних виплат лише у 2004 році в залежності від розміру середньомісячної заробітної плати, нарахованої судді за IV квартал 2003 року.
Оскільки позивач працює суддею з вересня 2004 року, тому виходячи зі змісту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оплати праці суддів» від 20 січня 2004 року № 22-р право на отримання такої компенсації за 2004 рік у нього не виникло.
Здійснення компенсаційних виплат суддям за період з січня 2005 року по 31 січня 2007 року законодавством передбачено не було, тому в задоволенні позову в цій частині також слід відмовити.
Керуючись статтями 24, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про стягнення частини заробітної плати, пов'язаної з утриманням податку з доходів фізичних осіб.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання вказаної заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі 18 вересня 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Логойда Т. В.