Справа № 1 -5/07р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2007 року Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чумаченко О.В.,
при секретарі Ткаченко НА.,
з участю потерпілого ОСОБА_2
підсудного ОСОБА_1 захисника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Богуславі кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця сГригорІвка Новоросійського району Актюбинської області (Росія), громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, працюючого приватним підприємцем, проживаючого в м.Богуславі АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ІНФОРМАЦІЯ_2 року біля 12 години ОСОБА_1, перебуваючи в своїй квартирі, яка знаходиться в м.Богуслав АДРЕСА_2, з її вікна побачив як напроти будинку на АДРЕСА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої ОСОБА_2, керуючи автомобілем допустив зіткнення із водієм мопеда, яким виявився брат ОСОБА_1. Побачивши, що ОСОБА_2, ігноруючи прохання його збитого брата, який лежав на дорозі і просив ОСОБА_2. не з'їжджати з місця ДТП, здав назад на автомобілі і об'їхавши брата, з'їхав на прилеглу до АДРЕСА_2 вулицю. Будучи сильно схвильованим протиправною поведінкою ОСОБА_2 а також відвертим та грубим порушенням ОСОБА_2. ПДР України, вибіг із своєї квартири, підбіг до водія автомобіля ОСОБА_2, який знаходився в цей час біля свого автомобіля, і вдарив останнього кулаком в голову.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_1., потерпілому ОСОБА_2. згідно висновку судово-медичної експертизи за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, були заподіяні легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я у вигляді забою м'яких тканин голови, струсу головного мозку.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України, не визнав і пояснив, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_2 року біля 12 години він знаходився вдома і у вікно побачив, що напроти його будинку на АДРЕСА_2сталася ДТП. Він побачив, що водій автомобіля "Рено" збив його брата, який їхав на мопеді. Він також побачив, що водій автомобіля "Рено" ігноруючи прохання його брата, який лежав на дорозі і просив не з'їжджати з місця ДТП, здав назад на своєму автомобілі і об'їхавши брата, з'їхав на прилеглу до АДРЕСА_2. Будучи сильно схвильованим протиправною поведінкою водія автомобіля "Рено", він вискочив з будинку, побіг до місця аварії і підбігши до ОСОБА_2 який стояв неподалік місця аварії, замахнувся на нього кулаком і хотів його вдарити, але той ухилився і він промахнувся. Він визнає, що замахнувся і хотів вдарити потерпілого, поскільки потерпілий, збивши брата та завдавши йому значних тілесних ушкоджень, з'їхав з місця пригоди, але стверджує, що не вдарив потерпілого. Він не знає звідки у потерпілого виникли тілесні ушкодження, в зв'язку з чим просив суд його виправдати.
2
Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України, не визнав, його вина в умисному спричинені потерпілому ОСОБА_2. легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, підтверджується сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів.
Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він разом з дружиною та малолітньою дитиною ІНФОРМАЦІЯ_2 року біля 12 годин їхав на своєму автомобілі "Рено" по АДРЕСА_2 і хотів повернути у вуличку, яка веде до педколеджу. Перед здійсненням повороту, для того щоб дати можливість об'їжджати його попутному транспорту з правої сторони, він зупинився по середині дороги, зайнявши частково і свою і зустрічну смугу руху. В цей час назустріч йому їхав мопед і намагаючись об'їхати його автомобіль невдало зманеврував і вдарився в праву фару його автомобіля. Оскільки він сам також намагався уникнути зіткнення із мопедом то саме зіткнення вже відбулося на зустрічній для нього полосі руху. Оскільки він сам є інструктором і навчає учнів водінню автомобіля та правилам дорожнього руху, то він знав, що з'їжджати з місця ДТП не можна. Але оскільки після ДТП він розхвилювався, то після зіткнення із водієм мопеда він здав на своєму автомобілі назад і об'їхавши постраждалого, повернув у вуличку до Ощадбанку де і зупинився. Коли він вийшов з машини, то до нього підбіг підсудний з брутальною лайкою і сильно один раз вдарив його кулаком правої руки в ділянку лівого вуха. Від цього удару він не впав, а підсудний почав шарпати його за груди і ображати. В їх сварку втрутились сторонні люди, які були присутні при цьому і підсудний його відпустив. Після цього вони стали чекати працівників міліції для оформлення матеріалів ДТП, і коли вони приїхали, то він особисто їм говорив, що підсудний його вдарив, але йому сказали, що вони займаються лише оформленням ДТП. Через два дні йому стало погано і він звернувся до лікаря, де йому визначили діагноз: струс головного мозку. Він просить суд стягнути з підсудного на його користь 3000 грн. моральної шкоди, а відносно міри покарання покладається на розсуд суду. Обґрунтовуючи розмір завданої йому моральної шкоди, потерпілий посилається на те, що він переніс сильні душевні страждання та приниження, внаслідок протиправних щодо нього дій підсудного.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року біля 12 годин вона йшла до ощадного банку сплачувати комунальні послуги і побачила як АДРЕСА_2 біля Ощадбанку сталася аварія, при якій водій мопеда зіткнувся із білим автомобілем схожим на "РАФ". Після аварії цей автомобіль від'їхав з АДРЕСА_2 і зупинився біля Ощадбанку. З салону автомобіля вийшов потерпілий ОСОБА_2. і в цей час до нього підбіг підсудний, став кричати на нього, лаятися брутальною лайкою і вдарив його в ліве ухо. Побачивши, як підсудний кричить на ОСОБА_2., вона чомусь спочатку подумала, що він є працівником міліції. В той час коли підсудний вдарив потерпілого, вона стояла в безпосередній близькості біля них. Вона категорично стверджує, що особисто бачила, як підсудний вдарив потерпілого один раз в ухо та кілька разів хапав його за груди. Після цього потерпілий та підсудний підійшли до місця ДТП, де лежав на дорозі збитий водій мопеда, і підсудний знову став кричати на потерпілого, але вже не бив його. В той час коли сутичка між підсудним та потерпілим вже закінчилась і вони чекали на приїзд працівників міліції, вона зайшла в ощадкасу, заплатила за комунальні послуги і повернулась на місце ДТП, коли вже приїхали працівники міліції.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року біля 12 години вони з чоловіком та дитиною поверталися додому з ринку і хотіли повернути з АДРЕСА_2 у вуличку, яка веде до педколеджу. В цей час їм назустріч їхав мопед, який на великій швидкості вдарився в їхній автомобіль. В салоні сильно закричала дитина, чоловік з'їхав з дороги і зупинився біля Ощадбанку. Коли чоловік вийшов з автомобіля, то до нього підбіг підсудний з брутальною лайкою і вдарив його правою рукою в ліве ухо. Вона почала кричати на підсудного, щоб він не бив її чоловіка і сварка між ними припинилась. Коли чоловік хотів підійти до лежачого на дорозі водія мопеда, то підсудний знову став хапати чоловіка за груди і брутально лаятися. На другий день у чоловіка почалася блювота і він звернувся до лікарні зі скаргами на біль в голові.
3
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що в ІНФОРМАЦІЯ_4 року, числа він не пам'ятає, він бачив, що АДРЕСА_2 сталася ДТП. Він побачив, що автомобіль збив водія мопеда, який лежав біля мопеду на проїзній частині дороги. Біля приміщення Ощадбанку він побачив підсудного, який тримав потерпілого за одяг і кричав на нього. Він особисто не бачив, коли підсудний підійшов до потерпілого і як і з чого між ними почалася сварка. В його присутності підсудний не бив потерпілого, а чи бив він його раніше, коли тільки підійшов до нього, він не знає.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року біля 12 годин він знаходився у дворі Богуславської ЦРЛ і почув, що на АДРЕСА_2 сталася ДТП. В цей час він знаходився на відстані близько 70 м. від місця ДТП. Після ДТП він пішов до того місця де воно сталося. Він бачив, що водій ОСОБА_2. від'їхав з місця ДТП і зупинився на стоянці біля ощадкаси, але не бачив як підсудний підійшов до ОСОБА_2. то того місця де зупинився його автомобіль і чи бив там підсудний потерпілого ОСОБА_2. чи ні. Він лише бачив, що на самому місці ДТП на дорозі, де лежав збитий брат підсудного, останній замахнувся на потерпілого і кричав на нього але не бив його.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він не був очевидцем самої дорожньо-транспортної пригоди, але він був очевидцем того, як підсудний підбіг до потерпілого, коли останній вийшов із салону автомобіля і між ними виникла сварка. Потім він побачив, як підсудний замахнувся кулаком на потерпілого, намагався його вдарити, але промахнувся, поскільки останній ухилився від удару. В цей час він стояв на відстані близько 2 м від них. Вони стояли до нього боком, потерпілий стояв до нього правим боком, а підсудний лівим боком. Підсудний та потерпілий стояли обличчям один до одного. Підсудний замахнувся правою рукою в ліву сторону голови потерпілого, але не влучив по потерпілому. Він це стверджує тому, що потерпілий під час сутички із підсудним не падав, в нього не виникло ніяких пошкоджень на обличчі, а на його думку, якби удар підсудного влучив по потерпілому, то це б мало суттєві наслідки. Під час цієї сутички підбігла якась стара жінка і почала кричати на підсудного. Потім приїхали працівники міліції і він поїхав в місця пригоди. Він відмовився приймати участь в оформленні матеріалів ДТП оскільки самого зіткнення транспортних засобів він не бачив.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він, як інспектор патрульної служби Богуславського РВ, виїздив на місце ДТП для оформлення матеріалів ДТП. До нього підійшов ОСОБА_2 і казав йому, що його вдарив підсудний. Але він пояснив йому, що він займається лише оформленням ДТП, а з приводу заподіяння тілесних ушкоджень, які спричинені ОСОБА_2 вже після ДТП, останньому необхідно звернутися із заявою до дільничного інспектора.
Згідно висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_1 д від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови, струсу головного мозку. Вищеописані пошкодження утворилися від дії твердого предмета (предметів), могли утворитися в термін і при обставинах вказаних в постанові. За ступенем тяжкості вище описані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я понад 6 днів. Згідно показів потерпілого ОСОБА_2, які вказані в мотивувальній частині постанови, підсудний ОСОБА_1 вдарив потерпілого в ділянку лівого уха. М'які тканини, які знаходяться в завушній ділянці можна вважати потиличною ділянкою голови, тобто забій м'яких тканин потиличної ділянки голови міг утворитися при обставинах, на які вказує потерпілий.
Оцінюючи досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вищевказаними доказами підтверджується вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України, і його дії правильно кваліфіковані потерпілим ОСОБА_2 в скарзі приватного обвинувачення за вказаною статтею кримінального кодексу України, поскільки він умисно спричинив потерпілому ОСОБА_2. легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Встановлюючи фактичні обставини справи, суд приймає до уваги покази потерпілого ОСОБА_2. про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень, так як вони узгоджуються із
4
показами свідківОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_9. та висновком судово-медичної експертизи, яким підтверджено, що тілесні ушкодження були виявлені на голові у потерпілого, що підтверджують його покази і могли утворитися при обставинах на які вказує потерпілий і підтверджують вищевказані свідки.
Оцінюючи покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд вважає, що вони також узгоджуються з показами інших свідків, не суперечать дослідженим в судовому засіданні доказам і не спростовують вину підсудного в нанесенні підсудним удару потерпілому, що призвело до спричинення тілесних ушкоджень. Вказані свідки не бачили коли розпочалася сутичка біля автомобіля ОСОБА_2 і ОСОБА_1 і що відбувалось між потерпілим та підсудним на початку цієї сутички. Судом же встановлено, що удар підсудним потерпілому був нанесений саме на початку цієї сутички.
Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_8. і не приймає їх до уваги в тій частині, в якій свідок вказує, що удар підсудного не досягнув потерпілого, поскільки ці його свідчення суперечать іншим доказам по справі, а саме показам свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9 та висновком судово-медичної експертизи. Крім того, суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_8 і тому, що в момент нанесення правою рукою підсудним в ліву частину голови потерпілого, він знаходився з протилежної сторони від місця контакту кулака підсудного з головою потерпілого і оскільки голова потерпілого закривала від нього місце самого контакту він міг його і не бачити. Припущення ж свідка про те, що удар не досягнув своєї цілі, оскільки його наслідки повинні б були бути іншими, спростовується іншими доказами по справі.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1., суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу та обставини, що пом'якшують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд відносить те, що він вчинив злочин в емоційно збудженому стані, викликаному протиправною поведінкою потерпілого та що він є постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії.
Оцінюючи особу підсудного, суд приймає до уваги, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання.
Враховуючи, що в наявності є декілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудного, суд вважає за необхідне перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції цієї статті і призначити ОСОБА_1. покарання за ст. 125 ч.2 КК України у вигляді штрафу із застосування до підсудного ст.69 КК України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2. про стягнення із ОСОБА_1 3000 гривень за заподіяну моральну шкоду є явно завищеним і не відповідає ступеню та характеру моральних страждань, які переніс потерпілий. Тому суд із врахуванням ступеню та характеру моральних страждань, перенесених потерпілим, їх тривалості, обставин за яких були заподіяні тілесні ушкодження, відсутності зовнішніх ознак тілесних ушкоджень, визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 400 гривень.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу в сумі 510 ( п'ятсот десять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 400 грн. (чотириста) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.
Головуючий: суддя (підпис) Чумаченко О.В.