Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 2-а-6804/10
Провадження № -
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" червня 2010 р. м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючої - судді Куліченко М.В.
розглянувши в м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради неправомірними та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради недовиплачені кошти, які передбачені ст. 37 ЗУ “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ за період з 01.07.2008 року по 01.12.2009 року та ст.39 вищевказаного Закону за період з 01.07.2008 року по 01.12.2009 року, мотивуючи це тим, що вона являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення. Позивачка вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, а не в розмірах визначених ЗУ “ Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ порушує її права.
В судове засідання позивачка надала заяву, в якій просить розглянути справу в письмовому провадженні у її відсутність, вимоги позову підтримує в повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві та просить позов задоволити.
Представник відповідача УПСЗН Коростенської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заперечення проти позову, в якому позовні вимоги не визнають, просять справу слухати без них.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав. Судом встановлено, що позивачка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, яким є м Коростень. В даний час працює в ЦМЛ м.Коростень, отримує кошти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, яким встановлені компенсації та доплати громадянам, що проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення.
Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення, зоні гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат. Відповідно до вимог ст. 37 вищезазначеного Закону, громадянам, що проживають на території радіоактивного забруднення, зоні гарантованого добровільного відселення, виплачується щомісячна грошова допомога , в зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва в розмірі 0% мінімальної заробітної плати щомісячно. Суд погоджується з доводами
іозову про те, що ці вимоги Закону “Про статус...” відповідачем порушувались, іозивачка не отримувала зазначених кошт в відповідних розмірах , тому вимоги її тозову є обгрунтованими , в межах строку позовної давності, визначеного ст. )9 КАС України, річний строк звернення до суду за захистом своїх прав.
При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, ікі діяли у вказаних періодах, а саме:
-з 1.12.2008 р. - 605 грн.;
-з 1.04.2009 р. - 625 грн.;
-з 1.07.2009 р. - 630 грн.;
-з 1.10.2009 р. - 650 грн.
-з 1.11.2009 р. - 744 грн.
В зв’язку з викладеним, розмір недовиплачених позивачці коштів,
іередбачених ст.37 вищевказаного Закону у розмірі 40% мінімальної заробітної шати щомісяця, за мінусом одержаних коштів по 2,10 грн. щомісяця, ( 12 міс. х ,10 грн. = 25,20 грн.) становить виходячи з розрахунку 3005,40 грн., а саме: з 1.12.2008 р. по 01.04.2009 р. - (605 грн. х 40%) х 4 міс. = 968 грн.
з 1.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - (625 грн. х 40%) х 3 міс. = 750 грн.
з 1.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - (630 грн. х 40%) х 3 міс. = 756 грн.;
з 1.10.2009 р. по 01.11.2009 р. - (650 грн. х 40%) х 1 міс. = 260 грн.;
з 1.11.2009 р. по 01.12.2009 р. - (744 грн. х 40%) х 1 міс. = 297,60 грн. всього - 3031,60 грн.
Таким чином : 3031,60 - 25,20 = 3005,40 грн.
В зв’язку з викладеним, розмір недовиплачених позивачці коштів,
ередбачених ст. 39 Закону у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат щомісяця, а мінусом одержаних коштів по 10,50 грн. щомісяця, - ( 12 міс. X 10,50 = 126 щ.), виходячи з розрахунку становить - 15032,00 грн., а саме:
11.12.2008р. по 01.04.2009 р. - (605 грн. х 2) х 4 міс. = 4840 грн.
і 1.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - (625 грн. х 2) х 3 міс. = 3750 грн.
11.07.2009р. по 01.10.2009 р. — (630 грн. х 2) х 3 міс. = 3780 грн.
11.10.2009р. по 01.11.2009 р. - (650 грн. х 2) х 1 міс. = 1300 грн.
;1.11.2009 р. по 01.12.2009 р. - (744 грн. х 2) х 1 міс. = 1488 грн.
всього- 15158,00 грн.
Таким чином : 15158,00 - 126,00 = 15032,00 грн.
Всього: 3005,40 + 15032,00 = 18037,40 грн.
Посилання позивачки на ст. 233 ,238 КЗпП України, якими встановлено, ;о при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові виплати, крім вимог про іплату працівникові середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу або зниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який азглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум із обмеження будь-яким строком та те, що зазначені виплати відповідно до кону України від 28.02.1991 року № 796 -XII громадянам проводились за місцем »боти та входять в структуру заробітної плати не є обгрунтованими, бо дійсно, дповідно до ст.2 Закону України “Про оплату праці” до структури заробітної лати окрім основної входять додаткова заробітна плата, яка включає доплати, Ьдбавки, компенсаційні та інші грошові виплати. Згідно ст.39 Закону “Про Іатус...”, така доплата провадиться працюючим особам, однак,-суд визнає, |о Закон України "Про оплату праці" визначає економічні, правові та Ьганізаційні засади оплати праці працівників, які перебувають в трудових Ьносинах , відповідно до ст. 1,2,4,21,22 якого, заробітна плата є
крантованою винагородою працівнику за роботу ,яку роботодавець виплачує
на підставі трудового договору і джерелом оплати якої є дохід та інші кошти підприємства або бюджетні кошти, виділені на ці цілі. Однак, передбачені ст. 39 ЗУ “Про статус... “ доплати до структури заробітної плати не входять , а відповідно до Закону України "Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" від 10 лютого 2000 року № 1445-Ш (далі -Закон № 1445-ІГІ) фінансуються за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (далі - Фонд) та інших джерел, визначених законодавством України.
Фонд утворюється у складі Державного бюджету України, кошти Фонду зараховуються на окремий рахунок Державного бюджету України, а розпорядником коштів Фонду є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ( далі - МНС України) — ст. ст. 1 -3 Закону № 1445-ІП .
Порядок використання коштів Фонду визначався постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року № 987 "Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення", яка втратила чинність у зв'язку з прийняттям постанови від 16 вересня 2005 року № 931 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи" та від 20 вересня 2005 року № 936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року № 987, встановлено новий порядок виплати доплат за роботу в зоні відчуження, згідно з яким нарахуваннями виплата доплат за роботу в зоні забруднення проводиться через управління соціального захисту населення населення місцевих органів виконавчої влади. З врахуванням наведеного, зазначені доплати не є частиною заробітної плати . а є самостійними соціальними виплатами, УПСЗН не є роботодавцем для позивачки, тому ці виплати позивачці слід провести відповідно до Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік “ та Порядку використання коштів Державного бюджету України на иконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих наслідок Чорнобильської катастрофи.
При цьому, відповідно до ст.2 та 159 КАС України, суд дослідив равосуб»єктність відповідача, його права і обов»язки , в сфері публічних равовідносин, та визначив, що він є належним відповідачем по заявлених имогах. Саме відповідач має обов»язок провадити нарахування конкретних сум 'оціальних виплат, передбачених ст.37, ст..39 ЗУ «Про статус....» - позивачці, інансування таких виплат, здійснюється за рахунок державного бюджету, ідповідач не надав суду доказів тому, що відповідні перерахування бюджетних ошт на їх рахунки для виплати позивачці не було здійснено. Аналізуючи озмір видатків, що направляються органам Мінпраці і соціальної політики з ержавного бюджету, для соціальних виплат потерпілим від аварії на ЧАЕС, суд
становив,що джерело фінансування таких виплат було недостатнім, однак, евизначення відповідних бюджетних видатків, в Законі «Про державний бюджет ^країни », не може приводити до обмеження витрат на загальносуспільні отреби, порушення прав людини і громадянина, встановлених Конституцією країни. Згідно наказу № 147 від 02.04.2004 року Міністерства праці та оціальної політики України - , за якими головним розпорядником бюджетних оштів, призначених для видатків на соціальний захист громадян, постраждалих наслідок Чорнобильської катастрофи є Міністерство Праці та соціальної політики [країни, а на місцях відповідні Управління праці та соціального захисту населення і Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені, тому суд, стягує ізначені кошти з Управління праці та соціального захисту населення оростенської міської Ради.
Керуючись ст. ст. 99,100, 159 - 163 КАС України, ст.19 Конституції країни, ст. ст. 37, 39 ЗУ “ Про статус і соціальний захист громадян, які рстраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, Постановою Кабінету іністрів України № 987 від 20.06.2000 року “Про затвердження порядку ікористання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків зрнобильської катастрофи та соціального захисту населення”, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково .
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту селення Коростенської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 в повному обсязі кошт, передбачених ст. ст. 37, 39 ЗУ “Про статус і соціальний сист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення іростенської міської ради на користь ОСОБА_1 кошти, редбачені ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 3005,40 грн., за період |)1.12.2008 року по 01.12.2009 року, передбачені ст. 39 цього Закону в розмірі 32,00 грн., за період з 01.12.2008 року по 01.12.2009 року, а всього 18037,40 В решті позову - відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі заяви апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному язі, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про ляційне оскарження.
Постанова набирає чинності: 1/ якщо заяву про апеляційне оскарження не було іано - після закінчення строку подання заяви; 2\якщо заяву було подано, але не іано після цього протягом 20 днів апеляційної скарги - після закінчення строку ня апеляційної скарги; 3\ в разі подання апеляційної скарги - після розгляду и апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Суддя