Справа № 2-а-51/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2009 Гуляйпільський райсуд Запорізької області

В складі головуючого –судді  Чемолосової С.П.

При секретарі                             Польській Л.І.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Гуляйполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністраціі Запорізької області про поновлення пропущенного сроку та перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і сплати суми боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про поновлення пропущенного строку та перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і сплати суми боргу, в якому вказала, що вона є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка звернулася до відповідача з письмовою заявою про виплату їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років.

Як вважає позивачка, дані виплати були їй гарантовані державою згідно ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, згідно абзацу 3 ч.2 ст.56, пунктів 7 і 14 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, дії відповідних норм законодавства було призупинено, що позбавило її можливості реалізувати її право на отримання даної допомоги. В зв'язку з прийняттям Конституційним ОСОБА_4 України рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року про визнання неконституційними вищевказаних норм Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, починаючи з січня 2007 року, як вказала позивачка, їй щомісячно передбачена законом допомога в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років. Тому відповідно до ст.62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, та рішеннями Конституційного ОСОБА_4 України № 4-рп/2007 р. від 18.06.2007 року та № 6-рп/2007 року від 09.07.07 р., зокрема вказано, що затвердити на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу  в розрахунку на місяць у розмірі для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення: з 1 січня - 492 грн., з 1 квітня - 525 грн., з 1 жовтня - 532 грн.; дітей віком до 6 років: з 1 січня –434 грн.; з 1 квітня –463 грн.; з 1 жовтня -470 грн. Тому, як вважає заявниця, сума боргу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 4290 грн. ОСОБА_5 розрахунку слідує, що відповідач з січня 2007 року по грудень 2007 року сплатив їй 1200 грн., а згідно вищезазначених сум повинен сплатити за вирахуванням вже сплаченої допомоги 5490 грн. В зв'язку з вищевикладеним позивачка звернулася 15.10.2008 року з заявою до відповідача про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та про сплату боргу, що утворився. Однак, відповідач своїм листом повідомив її, що дана допомога здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом, порядок фінансування регламентується Бюджетним кодексом України, а саме, згідно ч.1 ст 23 Бюджетного кодексу України, будь-які платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. ОСОБА_2 власних коштів немає, а тому є лише розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Але позивачка вважає, що дана мотивація не може бути підставою для відмови їй в виплаті вищевказаної допомоги, так як рішення Конституційного ОСОБА_4 України від 06 липня 2007 року має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли в наслідок дії положень статтей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковими на території України, остаточним та не може бути оскарженим. Далі позивачка вказала, що відповідач не повідомив її про належні їй виплати своєчасно, а тому про факт порушення її прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій в програмах телевізійних передач, тобто у засобах массової інформації.

Тому позивачка прохає суд відновити строк для звернення до суду за захистом, на її думку, порушених прав, визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача зробити перерахунок її допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнути з відповідача на її користь суму боргу в розмірі 4290 грн. та зобов'язати відповідача виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно діючого законодавства України. Крім того відповідно до ст. 40 п. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, як матері застрахованій в системі загальнообов'язкового соціального страхування. Відповідно до ст. 41 цього Закону “...допомога при народженні дитини надається у сумі кратній 22,6 прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини”, тому позивачка прохає суд зобов'язати суб'єкта владних повноважень відповідача по справі, сплатити їй несплачену суму допомоги по догляду за дитиною за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 1 963 грн. 80 коп.

В судове засідання позивачка подала суду заяву, де прохала справу розглянути в її відсутність, на задоволенні заявлених вимог наполягає.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки не визнала в повному обсязі, суду пояснила, що причину пропуску строку звернення в суд позивачкою, яка вважає що її права порушено вона вважає неповажною, та вказала, що з січня 2007 року  позивачка отримує  в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення  Гуляйпільської райдержадміністрації ( далі- Управління), допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 90 грн. Позивачка являється отримувачем допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року. Позивач безпідставно вважає, що ОСОБА_2 повинно було зробити їй перерахунок допомоги у розмірі прожиткового мінімуму згідно Рішення Конституційного ОСОБА_4 України від 09.07.2007 №6-рп/2007. Цим Рішенням дійсно був визнаний неконституційним абзац 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”. Але пунктом 57 „Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми”, який затверджений ПКМУ від 27.12.2001 №1751, чітко визначено, що управління проводить перерахунки без особистого звернення громадян тільки у разі зміни прожиткового мінімуму. Проведення перерахунків в інших випадках проводиться згідно пунктів 46, 49 за заявою отримувача допомоги або за рішенням ОСОБА_2 у разі подання заявником недостовірної інформації. Іншого чинним законодавством не передбачено. Тобто, підстав для проведення перерахунку з 09.07.2007( дати набрання чинності рішення Конституційного ОСОБА_4 України) не було.

Верховною Радою України, яка є єдиним законодавчим органом в Україні, зміни щодо видатків бюджету, затверджених Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, після прийняття рішення Конституційним ОСОБА_4 України не приймалися. Статтею 23 Бюджетного Кодексу України визначено, що пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються і розглядаються у порядку, встановленому для подання пропозицій до проекту бюджету. Видатки відповідно до внесених у бюджетні призначення змін здійснюються лише після набрання чинності відповідним законом, яким внесені такі зміни. Оскільки зміни до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” після прийняття рішення Конституційним ОСОБА_4 Радою не приймалися і до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” не вносилися, з 01.01.2007 по 31.12.2007 видатки здійснювалися Міністерством Фінансів України у розмірах, затверджених бюджетом.

Тому, як пояснила далі в своїх поясненнях представник відповідача, протягом 2007 року залишався чинним Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, який затверджений ПКМУ від 27.12.2001 №1751, який був єдиним нормативним актом, який визначав функції ОСОБА_2 щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до ст.51 Бюджетного кодексу України розпорядник коштів - управління, бере на себе зобов’язання та проводить виплати тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, виходячи із обсягів видатків, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Як вказав відповідач, виходячи з положень статтей 22, 23 Бюджетного Кодексу України, ОСОБА_2 не має власних коштів, а є лише розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Кошти надаються управлінню розпорядником коштів вищого рівня, тобто Кабінетом Міністрів України. Розпоряджатися цими коштами на свій розсуд, з огляду на їх певне призначення, управління не має права.

Жодним законодавчим актом не передбачена можливість збільшення розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня на свій розсуд розміру виплат. Також жодним нормативно –правовим актом не покладено на ОСОБА_2 функції щодо визначення розміру допомоги. До того ж ОСОБА_2 не має повноважень щодо надання центральним органам виконавчої влади пропозицій, заявок відносно розміру допомог. Взяття на себе зобов’язань, які не передбачені Бюджетним Кодексом України є бюджетним правопорушенням і тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність.

Крім того, позивачем зроблено розрахунок суми позову з січня 2007 року, в той час як положення законів, які визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня прийняття Рішення Конституційним ОСОБА_4 України. Крім того, розміри отриманих допомог у позові зазначені невірно. Тому представник відповідача вважає суму позову необґрунтованою.

Як вказав далі представник відповідача, 19.03.2009 ОСОБА_1 було подане клопотання, в якому вона, посилаючись на статті 40, 41 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою  втратою  працездатності  та витратами, зумовленими народженням та похованням", як матері застрахованій у системі загальнообов’язкового соціального страхування, просить сплатити несплачену суму допомоги по догляду за дитиною за період з 01.01.2007 по 31.01.2007. Положення названого Закону визначають право застрахованих осіб та розмір допомоги при народженні дитини у сумі кратній 22,6 прожиткового мінімуму, починаючи з 01.04.2005. Допомога при народженні дитини ОСОБА_1 була призначена ОСОБА_2 як непрацюючій особі за заявою від 15.03.2005 у розмірі подвійного прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на момент народження дитини, передбаченому ст.12 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, чинною на момент спірних правовідносин. Тому позовні вимоги щодо недоплати допомоги при народженні дитини у 2007 році необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

На виконання позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 13.04.2009 проведений перерахунок допомог, як того вимагала позивачка. Як видно із протоколу призначення, допомоги ОСОБА_1 призначені в тому ж розмірі. Тобто вони призначені у межах діючого законодавства, оскільки всі зміни порядку призначення допомог вносяться до програмного забезпечення на рівні Міністерства праці та соціальної політики.

Згідно п.8 ст.162 ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гуляйпільської райдержадміністрації повноважень щодо зміни розміру допомог на законодавчому рівні, порядку їх призначення та виплати на підставі Рішення Конституційного ОСОБА_4 України від 09.07.2007 року.

Як вказав предстаник відповідача, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 09.07.2008 № 609, у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку розпорядника, одержувача бюджетних коштів або інших клієнтів орган Державного казначейства не здійснює облік їх заборгованості, тобто до обсягів кредиторської заборгованості розпорядників бюджетних коштів невиконані зобов`язання за судовими рішеннями не включаються. Для здійснення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із застосуванням Рішення Конституційного ОСОБА_4 України від 09.07.2007 №6-рп/2007 з наступною її виплатою, урядовими органами повинні бути виділені кошти для здійснення зазначених виплат. У державному бюджеті на 2009 рік таке фінансування відсутнє.

Згідно ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень/ нормативно –правових актів чи правових актів індивідуальної дії/ дій чи бездіяльності.

Згідно ч.2 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод чи інтересів суб`єктів публічно –правових відносин розглядається адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно –правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються в порядку цивільного або господарського судочинства.

ОСОБА_2 частково виконані вимоги позивача, а саме проведений перерахунок призначених допомог, на підставі якого доведено, що допомоги призначені вірно та позивачем не доведено протиправність дій, вчинених ОСОБА_2. Заборгованості по виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини за 2007 рік ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гуляйпільської райдержадміністрації станом на 01.04.2009 не має. Тобто ОСОБА_2 при виплаті допомоги позивачу діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавстом України, а не визначені позивачем самостійно, і повністю виконало свої повноваження. Вимоги позивача ОСОБА_2 не підлягають задоволенню так як вони не ґрунтуються і не відповідають вимогам законодавства України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню з наступних підстав: судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та перебуває на обліку в ОСОБА_2 праці та соціального захисту Гуляйпільської райдержадміністрації і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. ЇЇ право на отримання зазначеної допомоги не оспорюється відповідачем. Однак позивачка  наполягає на тому, що вона отримує допомогу значно нижчу, ніж встановлено Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності  та витратами зумовленими народженням та похованням”, а саме, позивачка наполягає на отриманні допомоги в розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, тоді як фактично позивачка отримує розмір допомоги, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї  в розрахунку на одну особу  за попередні 6 місяців, але не менше 23% зазначеного прожиткового мінімуму, тому просить стягнути з відповідача недоплачену суму грошової допомоги в розмірі 2688 грн.

Відповідач, згідно довідки наданої суду, сплатив позивачці 1285 грн. 74 коп., за період з січня 2007 р. по грудень 2007 року, тобто допомога надавалася, але не в повному обсязі, який передбачений Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою  працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням”. В судовому засіданні представник відповідача посилається на положення ст. 56  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”згідно 3 абзацу якого, допомога по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку, здійснюється за рахунок коштів  відповідної субвенції  з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу  за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. для не застрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму встановленого для працездатніх застрахованих осіб. Але позивачка посилається на рішення  Конституційного ОСОБА_4 України № 6-рп/2007 р. від 09.07.07р. яким вищезазначене положення  ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007р.”визнано неконституційним, тому таким, що втрачає чинність  з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення- тобто з 09.07.2007 р.

Незважаючи на прийняття рішення  Конституційним судом України, Міністерство та Головне управління праці та соціального захисту населення у своєму листі від 06.09.2007 року пояснило, що державними органами України не прийняті урядові рішення та відповідні розпорядчі документи щодо впровадження в дію цього рішення і не визначений  порядок та механізм перерахунків сум допомоги.

Крім того Верховна Рада України 28.12.2007 року прийняла  Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, яким знову підтвердила , що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між : з 01.01.2008 року –50 %,з01.01.2009.р- 75%, а з 01.01.2010 року- 100% прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб та середньомісячним  сукупним доходом сім'ї, тобто Верховна Рада України , з урахуванням можливостей держави, знову підтвердила положення  ст. 56 Закону України “Про  Державний бюджет України на 2007 рік”, згідно 3 абзацу якого, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, здійснюється в розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого  для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців і не менше 23% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних застрахованих осіб.

Таким чином суд не може визнати докази позивачки такими, що підлягають задоволенню, а приймає до уваги доводи представника відповідача, що сума грошової допомоги, отримана УПЗСН з державного бюджету у 2007 році за цільовим призначенням, виплачена позивачці в повному обсязі, згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” і виплата цієї допомоги здійснювалася  на підставі Бюджетного кодексу України, а тому підстав визнавати дії відповідача незаконними немає.

Керуючись ст.ст. 8-11, 159-163 КАС України, ч.2 ст. 19, ч.2 ст. 95, 119 Конституції України, ст. 4 ст. 13 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, ст. 42, 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, рішенням Конституційного суду № 6-рп/2007р. від 09.07.2007 року, Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового соціального страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 13 від 11.01.2007 р., суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області про поновлення пропущеного строку та перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і сплати суми боргу відмовити.

З повним текстом постанови сторони можуть ознайомитися 20.04.2009 року.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання заяви протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя ОСОБА_6