ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2011 р.           Справа № 2-а-5277/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Чорному В`ячеславу Валерійовичу

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення ОСОБА_2 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до: Державного підприємства дослідне господарство "Артеміда" інституту картоплянства УААН

про: стягнення простроченої заборгованості

ВСТАНОВИВ :

23 грудня 2010 року відділення виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення ОСОБА_2 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ОСОБА_2) звернулося в суд з позовом до Державного підприємства дослідного господарства «Артеміда» інституту картоплярства УААН (ДПДГ «Артеміда» інститут картоплярства УААН, Підприємство) про стягнення простроченої заборгованості в розмірі 12865 грн.

Зазначали, що ДПДГ «Артеміда» інститут картоплярства УААН зареєстроване як страхувальник у відділенні виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» ДПДГ «Артеміда» інститут картоплярства УААН повинно своєчасно сплачувати страхові внески до ОСОБА_2. Проте відповідач свої зобов’язання не виконало, внаслідок чого виникла заборгованість перед належним ОСОБА_2 в сумі 12865 грн, яка добровільно не сплачена до теперішнього часу.

Посилаючись на те, що для належного виконання обов’язків вони мають право на захист інтересів щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - просили стягнути з відповідача вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

Відповідач в судові засідання, призначені на 05 січня 2011 року, 20 січня 2011 року жодного разу не з’явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 31 грудня 2010 року, 12 січня 2011 року №20451130 (а.с. 14, 19). Розгляд справи по суті у зв’язку з неявкою відповідача переносився.

При цьому, слід зазначити, що судові повістки ДПДГ «Артеміда» інститут картоплярства УААН направлялися за адресою, вказаною ОСОБА_2 у позовній заяві та у довідці про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV, відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В матеріалах справи наявна довідка Вінницького обласного управління статистики №1309 з якої вбачається, що ДПДГ «Артеміда» інститут картоплярства УААН знаходиться по вул. Шкільній, 7, м. Калинівка, Вінницька область, 22400.

Крім того, у поданому до ОСОБА_2 звіті за 2010 рік відповідачем також вказано дану адресу.

За таких обставин, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення ДПДГ «Артеміда» інститут картоплярства УААН належним чином про час, дату і місце розгляду справи для участі повноважного представника та надав можливість для реалізації ними права на судовий захист, але відповідач ним не скористався.

Крім того, суд враховує, що частиною сьомою статті 56 КАС України передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Тому, відповідно до частини першої статті 58 КАС України керівник ДПДГ «Артеміда» інститут картоплярства УААН наділений правом самостійно представляти інтереси підприємства або правом надавати доручення будь-якому працівнику для представлення інтересів відповідача в суді, але даним правом не скористався.

Більше того, письмових заперечень на позовну заяву, відповідно до ухвали суду від 24 грудня 2010 року, інших доказів по справі, будь-яких заяв чи клопотань Підприємство не надсилало, що свідчить про відсутність у нього інтересу до розгляду справи.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв’язку з чим судом ухвалено розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача – головний спеціаліст юридичного відділу ОСОБА_2Павлов (довіреність на а.с. 15) вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та докази, надані в матеріали справи.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.

Так, судом встановлено, що згідно з довідкою Вінницького обласного управління статистики №1309 ДПДГ «Артеміда» інститут картоплярства УААН включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 7).

Відповідно до звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2010 року, поданого до робочого органу ОСОБА_2, ДПДГ «Артеміда» інститут картоплярства УААН самостійно визначило прострочену заборгованість в сумі 12865 грн (а.с. 6).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що дані відносини регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону загальнообов‘язкове державне соціальне страхування у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв‘язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім‘ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов‘язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім‘ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету ОСОБА_2 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом.

Відповідно до статті 9 Закону №2240, ОСОБА_2 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Усі застраховані особи є членами цього ОСОБА_2. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам ОСОБА_2, стабільної діяльності ОСОБА_2.

Статтею 19 Закону №2240 передбачено, що джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є: страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом; суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до Закону та інших актів законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 27 Закону №2240 страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески і згідно статті 30 цього Закону несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Пунктами 1.2, 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-111 визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. А податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

А згідно пункту 5.1 статті 5 цього ж Закону самостійне узгодження податкового зобов'язання: податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Таким чином, Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності по формі Ф4-ФССзТВП, який подається відповідно до пункту 4 частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», пункту 1 Порядку подання та обліку звітів по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою правління ОСОБА_2 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 4 березня 2004 року №21 та пункту 3.3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів ОСОБА_2 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління ОСОБА_2 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року №16, - і є документом в якому страхувальник самостійно узгоджує суму заборгованості по страховим внескам до ОСОБА_2 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючими органами є органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування - стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом.

Так, відповідно до статті 10 Закону №2240, правління ОСОБА_2 здійснюють правління та виконавча дирекція ОСОБА_2. А в Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і

Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень ОСОБА_2.

Робочими органами виконавчої дирекції ОСОБА_2 та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом ОСОБА_2 може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції ОСОБА_2 та здійснюють свою діяльність від імені ОСОБА_2 в межах і в порядку, передбачених статутом ОСОБА_2 та положенням про виконавчі дирекції відділень ОСОБА_2.

Виконавчі дирекції відділень ОСОБА_2 вирішують покладені на них завдання у тісній взаємодії з профспілковими органами, роботодавцями та місцевими органами виконавчої влади.

Згідно з довідкою Вінницького обласного управління статистики від 27 червня 2006 року №1108 виконавча дирекція Вінницького обласного відділення ОСОБА_2 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності включена до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 8), а відтак має статус юридичної особи.

Статтею 13 Закону №2240 визначені повноваження виконавчої дирекції ОСОБА_2 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зокрема, здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечувати цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Тобто, тут концентрована чітко визначена законом правова підстава можливості звернення з позовом, що відповідає частині четвертій статті 50 КАС України, відповідно до якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Таким чином, оскільки відповідачем самостійно визначена прострочена заборгованість у добровільному порядку не сплачена, ОСОБА_2 звернувся до суду.

В даному позові ним заявлено вимогу про стягнення з відповідача 12865 грн.

В таких адміністративних справах за зверненням суб’єкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань суб’єкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги відділення виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, оскільки прострочена сума заборгованості страхувальником визначена самостійно, а відтак, зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку, тобто є узгодженим, а також враховуючи те, що ОСОБА_2 має право звернутися до суду про стягнення визначеної страхувальником заборгованості, а суд наділений такими повноваженнями, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 11, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства «Артеміда» інституту картоплярства УААН (вул. Шкільна, 7, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 03732258, р/р 26006352549001 в відділенні «Приватбанк», МФО 302689) на користь відділення виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21037, р/р37178500300001 в УДК у Вінницькій області, МФО 802015, ЗКПО 26076756) прострочену заборгованість в розмірі 12865 грн (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят п’ять гривень).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено: 21.01.11

Суддя          Чудак Олеся Миколаївна