ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

04 лютого 2011 р.                                                  Справа № 2а/0270/365/11

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду О.М.Чудак, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до господарського суду Вінницької області про зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до господарського суду Вінницької області про зобов’язання винести рішення по суті позовних вимог у справі №12/19-08, тобто додаткове рішення та зобов’язання повідомити скаржнику про рух апеляційної скарги на ухвалу від 27 грудня 2010 року у даній справі.

Розглянувши подані матеріали, суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 КАС України адміністративний позов –це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір –це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.

Публічно-правові відносини –це відносини між органами влади і їх посадовими чи службовими особами, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень і фізичними та юридичними особами.

Так, суб'єктом владних повноважень є - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. 3 КАС України).

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Як вбачається з поданих матеріалів, позивач просить зобов’язати господарський суд у Вііницькій області прийняти рішення у справі.

Зокрема, у заяві позивачем вказано, що ним до господарського суду Вінницької області подано заяву про винесення додаткового рішення по суті уточнених позовних вимог у справі №12/19-08, проте суд ухиляється від винесення останнього. Крім того, зазначено, що відповідач у порушення вимог статтей 91, 92 Господарського кодексу України не повідомляє скаржника про рух апеляційної скарги поданої 05 січня 2011 року.

За таких обставин слід зазначити, що статтею 6 Конституції України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, а статтею 124 - передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453, органи судової влади здійснюють свої повноваження виключно на підставах, у межах та порядку, передбачених Конституцією України та законами. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства.

Таким чином, єдиною владною функцією органів судової влади є здійснення правосуддя, метою якого є вирішення спорів, а не управління поведінкою суб'єктів. Інших владних функцій, окрім здійснення правосуддя, суди не здійснюють.

Під час здійснення правосуддя суди та учасники судового розгляду зобов'язані керуватися процесуальним законодавством.

Тому, виходячи із заявлених позовних вимог, та з урахуванням приписів статей 3, 17 КАС України, у відносинах з позивачем відповідач законодавче не уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта (позивача), тобто відповідач не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, а отже, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Більше того, відповідно до положень статті 47 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суди здійснюють правосуддя самостійно, судді при здійсненні правосуддя є незалежними від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов’язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

Також, слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи (бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В даному випадку, відповідач здійснював правосуддя в порядку, визначеному Господарсько-процесуальним кодексом України (ГПК України), статтею 91 якого передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

За таких обставин, ОСОБА_1 має право оскаржити дії та рішення відповідача, які стосуються справи №12/19-08 лише в порядку процесуального контролю, відповідно до вимог ГПК України до суду апеляційної інстанції.

Отже, враховуючи норми чинного законодавства можна зробити висновок, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю, а намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду, що забороняється законом.

Таким чином, на підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 17, 109, 165, 186, 254 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до господарського суду Вінницької області про зобов’язання вчинити певні дії, - відмовити.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка їх подала.

Роз’яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до статті 186 КАС України ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                        Чудак Олеся Миколаївна