СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
31.08.2009 Справа № 2-а-555/08/2701
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Кучерука О.В.
секретар судового засідання Антонова Н.В.
за участю сторін:
позивача: ОСОБА_1,
відповідач: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі місті Севастополя на постанову Балаклавського районного суду міста Севастополя (суддя Бухарева Т.І.) від 29.12.2008
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя (вул. Урицького, 2, місто Севастополь, 99018)
про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя про нарахування недоплаченої, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2007 роки в сумі 2733,30грн.
У судовому засіданні 29.12.2008 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд зобов'язати місцевий орган Пенсійного фонду України здійснити йому перерахунок пенсії за період з 01.01.2006 по 31.12.2007 на підставі вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Постановою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 29.12.2008 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. В поновлені пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Визнані протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно зі вимогами статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 жовтня по 31 грудня 2007 року, стягнуто з місцевого бюджету Балаклавського району міста Севастополя на користь позивача судові витрати в сумі 8,50грн. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя просить скасувати постанову Балаклавського районного суду міста Севастополя від 29.12.2008, у позовних вимогах відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, відповідач вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми статей 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 28, 72, 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно зі статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а кошти Пенсійного Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
У судове засідання 31.08.2009 представник відповідача не з'явився, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Балаклавським районним судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18.11.2004 (із змінами та доповненнями). Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто, на час закінчення Другої світової війни йому було менш 18 років, є пенсіонером за віком і має статус "дитина війни".
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, а саме має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі: з 1 січня - 380,00грн., з 1 квітня -406,00грн., з 1 жовтня - 411грн. (частина перша статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік").
Відповідно до частини третьої статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1%.
Відповідно розмір мінімальної пенсії за віком становив: з 01.04.2007 по 30.09.2007 -410,06грн., з 01.10.2007 по 31.12.2007- 415,11грн.
Дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
При цьому, Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Викладені в апеляційній скарзі відповідача доводи про те, що законодавством не передбачено механізму розрахунку підвищення пенсії дітям війни та те, що частинами першої, другої статті 73 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного Фонду України та їх використання тільки за призначенням, не приймаються апеляційною інстанцією до уваги у зв'язку з їх недоведеністю.
При цьому судова колегія зазначає, що відповідно до вимог статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Таким чином, для розрахунку вказаної державної соціальної щомісячної допомоги необхідно керуватися статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, яка передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, який в свою чергу встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Доводи апеляційної скарги про те, що відсутній механізм виплат вказаної допомоги, не заслуговують на увагу та спростовуються також наступним. Відсутність механізму виплат вказаної державної соціальної допомоги в законі відповідно до статті 3 Конституції України не дає підстав відповідачу відмовляти позивачу в її виплаті, оскільки норма статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є діючою, а за відсутності закону, який регулює дані правовідносини, повинен застосовуватися закон, який регулює подібні правовідносини, відповідно до вимог частини четвертої статті 8 і частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Право позивача на отримання підвищення пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок на здійснення виплати щомісячної державної соціальної допомоги позивачу покладено саме на Управління Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя.
Судова колегія відзначає, що з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення статті 58 Конституції України, реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Судовою колегією встановлено, що в адміністративному позові позивач просить відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу.
Згідно з уточненнями, позивач просив суд також зобов'язати відповідача призвести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Але судова колегія зазначає, що задоволення таких позовних вимог не зможе забезпечити повний захист прав позивача, оскільки існують різні редакції статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, різне тлумачення мінімальної пенсії за віком та інше.
В обґрунтування позовних вимог позивач наводить розрахунок допомоги за 2007 рік без урахування збільшення прожиткового мінімуму на 1%.
Таким чином, розмір підвищення пенсії позивачу, як дитині війни, за жовтень, листопад, грудень 2007 року розмір підвищення пенсії складає по 124,53 грн., виходячи із розміру мінімальної пенсії 415,11 грн. Отже, загальна сума підвищення розміру пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, з жовтня 2007 року (з дати звернення до суду з адміністративним позовом - 09.10.2008) по 31.12.2007 повинна складати 373,59грн. (жовтень 2007 - 124,53 грн., листопад 2007 - 124,53 грн., грудень 2007 - 124,53 грн.), яку і зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя нарахувати та виплатити позивачу.
На підставі викладеного, з урахуванням статей 11, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія вважає можливим вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача сплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з жовтня по грудень 2007 року в сумі 373,59 грн.
Враховуючи, що вимоги позивача про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за 2006 рік та січень-липень 2007 року є обґрунтованими, але позивачем без поважних причин пропущено встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до адміністративного суду за захистом зазначеного порушеного права.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 1,70грн. з Державного бюджету України на підставі частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки пунктом 2 частини третьої розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що дорівнює 3,40грн., зайво сплачене держмито у сумі 5,10грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України відповідно до пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" за його заявою.
Відповідно до статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Балаклавського районного суду міста Севастополя від 29.12.2008 підлягає зміні, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 11, 105, 162, частиною першою статті 195, пунктом 2 частини першої статті 198, статтею 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
Постанову Балаклавського районного суду міста Севастополя від 29.12.2008 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
"Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно зі вимогами статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, мешкає за адресою: АДРЕСА_1), як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з жовтня по грудень 2007 року в сумі 373,59 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, мешкає за адресою: АДРЕСА_1) 1,70грн. судового збору.
У решті позовних вимог відмовити".
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Повний текст судового рішення
складено та підписано 07 вересня 2009 р.