Апеляційний суд Черкаської області

м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83

Справа № 33/793/89/13 Суддя по 1 інстанції

Категорія: ч.1 ст.172-6 Соколишина Л.Б.

КУпАП Суддя в апеляційній інстанції

Охріменко I.K.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року суддя апеляційного суду Черкаської області Охріменко I.K., з участю прокурора Сидорова Г.Ю. та скаржника ОСОБА_3, розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1 на постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 31.08.2012 року

встановив:

Постановою судді Черкаського районного суду від 31.08.2012 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн.

Як вбачається з постанови суду, ОСОБА_3, будучи депутатом Геронимівської сільської ради Черкаського району, який згідно п. «б» п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання i протидії корупції» є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, на якого покладено обов'язок подачі у строк до 01.04.2012 року декларації про майно, доходи, витрати i зобов'язання фінансового контролю, передбачених п.1 ст. 12 зазначеного Закону, станом на 22.06.2012 року не подав таку декларацию до Геронимівської сільської ради Черкаського району у вказаний строк чим допустив порушення вимог фінансового контролю, передбаченого п.1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі просить визнати поважною причину пропуску на її подання та поновити строк на апеляційне оскарження, приводячи для цього відповідні мотиви та скасувати вказану постанову, провадження по справі закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

В обгрунтування своєї скарги ОСОБА_3 посилається на те, що ухвалюючи постанову, суд виходив з того, що скаржником порушені вимоги п.1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання i протидії корупції», але не взяв до уваги, що дана стаття набрала чинності з 01.01.2012 року, згідно «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону, тому ніхто не зобов'язаний подавати декларацію про доходи за період до вказаної дати.

На думку ОСОБА_3, його обов'язок, як депутата місцевої ради, подавати за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати i зобов'язання фінансового характеру за минулий рік виник з 01.01.2012 року, тобто зазначену декларацію він повинен подавати до 01.04.2013 року за минулий 2012 рік, а не за 2011 рік. Вважає, що декларацію про доходи він не повинен здавати до Геронимівської сільської ради, працівником якої він на постійній основі ніколи не був.

Заслухавши ОСОБА_3, який підтримав свою апеляційну скаргу, просить скасувати постанову місцевого суду, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, міркування прокурора, який вважає постанову судді законною та обгрунтованою, яку просить залишити без змiн, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, поновивши строк на апеляційне оскарження, який пропущений з поважних причин, вважаю, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП ( в чинній редакції від 17.11.2008 року), апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процессуального права, апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх районним судом.

Kpiм того, за змістом ст.ст.252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити вci обставини справи в їх сукупності та з'ясувати чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значения для правильного вирішення справи.

Зазначені вимоги закону при розгляді даної справи суддею не дотримані, який допустив помилку, визнавши дії (бездіяльність) ОСОБА_3 корупційними.

Так, відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», що набрала чинності з 01.01.2012 року, посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи декларацію про майно, доходи і витрати i зобов'язання фінансового характеру за минулий piк.

При цьому, як вбачається iз змісту ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в чaci, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їx вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Виходячи з наведеного, а саме того, що ст. 12 Закону України «Про засади запобігання i протидії корупції» вступила в силу з 01.01.2012 року, ОСОБА_3 не повинен був подавати декларацію за період часу, не передбачений даним Законом, тобто за 2011 piк.

За таких обставин судом першої інстанції прийнято помилкове рішення про визнання винним та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 cт. 172-6 КУпАП, оскільки в його діях відсутній склад корупційного діяння, а тому вказане судове рішення підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови суддi Черкаського районного суду від 31.08.2012 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальнсоті за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити.

Постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області про визнання винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн. скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу даного правопорушення.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.К.Охріменко