ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2011 р. Справа № 2-а-15/11/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
за участю представників сторін:
позивача : не з'явився
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Могилів-Подільської міської організації політичної партії "Наша Україна"
до: Могилів-Подільського міжрайонного прокурора
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
04 січня 2011 року Могилів-Подільська міська організація політичної партії «Наша Україна» звернулася в суд з позовом до Могилів-Подільського міжрайонного прокурора в якому просила:
1) визнати його бездіяльність протиправною й зобов’язати вчинити дію відповідно до статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України (КПК України);
2) зобов’язати прокурора вжити заходів реагування щодо забезпечення виконання посадовими особами Могилів-Подільської міської виборчої комісії постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року, якою скасовано постанову Могилів-Подільської міської виборчої комісії №20 від 04 листопада 2010 року про затвердження протоколів по виборам Могилів-Подільського міського голови;
3) зобов’язати прокурора вжити заходів реагування щодо забезпечення виконання посадовими особами Могилів-Подільської міської виборчої комісії постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року про визнання бездіяльності протиправною й зобов’язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 листопада 2010 року вони звернулися до Могилів-Подільського міжрайонного прокурора із заявою в якій по-перше, вимагали терміново вжити заходів реагування щодо забезпечення виконання посадовими особами Могилів-Подільської міської виборчої комісії постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року та постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року, а по-друге, нагадали, що в діях Могилів-Подільської міської виборчої комісії вбачаються ознаки злочину, передбаченого частиною другою статті 382 КК України.
На думку Могилів-Подільської міської організації політичної партії «Наша Україна» їх звернення здійснено в порядку подання заяв про злочин, а тому повинно було бути розглянуто відповідачем згідно із статтею 97 КПК України, яка передбачає необхідність прийняття за заявою про злочин одного з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.
Однак, Могилів-Подільський міжрайонний прокурор дій, передбачених законом по перевірці заяви про злочин не вчинив та відповідне рішення не прийняв, фактично розглянувши дану заяву в порядку Закону України «Про звернення громадян» й більше того, надавши неправдиву інформацію щодо виконання Могилів-Подільською міською виборчою комісією постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
Таким чином, посилаючись на ухилення відповідачем від виконання своїх посадових обов’язків, - міська організація політичної партії просила визнати бездіяльність Могилів-Подільського міжрайонного прокурора протиправною та зобов’язати його вчинити дії в порядку Кримінально-процесуального кодексу України й вжити заходів реагування щодо забезпечення виконання вказаних рішень судів.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.
В судове засідання 03 лютого 2011 року позивач не з’явився, надавши факсимільним зв’язком заяву з проханням розглянути справу без їх участі (а.с. 57). При цьому, суд вважає за необхідне також зазначити, що в судовому засіданні 25 січня 2011 року був присутній представник позивача – керівник Могилів-Подільської міської організації політичної партії «Наша Україна» - ОСОБА_1 (довідка з ЄДРПОУ а.с. 15), який вимоги, викладені в позовній заяві підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на надані у справу докази.
Відповідач – Могилів-Подільський міжрайонний прокурор в судові засідання 25 січня 2011 року, 03 лютого 2011 року не з’являвся. 24 січня 2011 року через канцелярію Вінницького окружного адміністративного суду за вхідними №1677, №1675 Могилів-Подільський міжрайонний прокурор подав письмові заперечення на позовну заяву та заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність (а.с. 22-25).
Отже, враховуючи висловлені сторонами позиції щодо участі у розгляді справи, суд дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку у відсутність учасників процесу.
Так, на підставі наявних матеріалів суд встановив, що Могилів-Подільська міська організація політичної партії «Наша Україна» 22 листопада 2010 року засобами поштового зв’язку звернулася до Могилів-Подільського міжрайонного прокурора із заявою в якій вимагала терміново вжити заходів реагування щодо забезпечення виконання посадовими особами Могилів-Подільської міської виборчої комісії постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року, якою постанову Могилів-Подільської виборчої комісії про затвердження протоколів по виборам Могилів-Подільського міського голови від 04 листопада 2010 року №20 скасовано.
Також, вжити заходів щодо забезпечення виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року, якою визнано бездіяльність Могилів-Подільської виборчої комісії щодо залишення скарги кандидата на посаду міського голови м. Могилів-Подільський ОСОБА_2 щодо подвійного громадянства кандидата на посаду міського голови м. Могилів-Подільський ОСОБА_3 без розгляду – протиправною й зобов’язано комісію вирішити питання щодо можливості розгляду даної скарги відповідно до вимог розділу ХІІ Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».
Та забезпечити призначення дати нових виборів міського голови відповідно до законодавства.
Крім того, позивачем здійснено нагадування, що в діях посадових осіб Могилів-Подільської виборчої комісії вбачаються ознаки злочину, передбаченого частиною другою статті 382 Кримінального кодексу України, а саме, умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили або перешкоджання його виконанню (а.с. 5).
Дана заява відповідно до Інструкції з діловодства в органах прокуратури, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 01 квітня 2010 року №18, 23 листопада 2010 року за вхідним №2206 зареєстрована в книзі обліку вхідної кореспонденції Могилів-Подільської міжрайонної прокуратури №68 (а.с. 56).
В межах проведеної по ній перевірки прокуратурою зібрано ряд документів. Зокрема, це постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року, лист начальника Могилів-Подільського МВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 від 12 листопада 2010 року №10571, скарга кандидата на посаду міського голови м. Могилів-Подільський ОСОБА_2 до Могилів-Подільської виборчої комісії від 01 листопада 2010 року, скарга кандидатів на посаду міського голови м. Могилів-Подільський ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Могилів-Подільської виборчої комісії від 31 жовтня 2010 року, протокол Могилів-Подільської міської виборчої комісії від 02 листопада 2010 року №15, лист Могилів-Подільської міської виборчої комісії на адресу кандидата на посаду міського голови м. Могилів-Подільський ОСОБА_2 від 02 листопада 2010 року №103, лист Могилів-Подільської міської виборчої комісії на адресу кандидатів на посаду міського голови м. Могилів-Подільський ОСОБА_5, ОСОБА_6 від 02 листопада 2010 року №105, заява членів Могилів-Подільської міської виборчої комісії про скликання засідання комісії для розгляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року, протокол засідання Могилів-Подільської міської виборчої комісії від 26 листопада 2010 року №22 та постанова Могилів-Подільської міської виборчої комісії від 26 листопада 2010 року №24 (а.с. 32-51).
Таким чином, 02 грудня 2010 року Могилів-Подільською міжрайонною прокуратурою Вінницької області на адресу позивача надіслано лист №3840 за підписом прокурора А.В.Гулька про те, що їх заява розглянута. При цьому, повідомлено, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду надійшла до Могилів-Подільської міської виборчої комісії на виконання 22 листопада 2010 року й розглянута комісією на засіданні 26 листопада 2010 року, про що прийнято рішення та винесено постанову №24 від 26 листопада 2010 року.
Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року Могилів-Подільською міською виборчою комісією виконана (а.с. 6).
Не погоджуючись із порядком розгляду їх заяви відповідачем, Могилів-Подільська міська організація політичної партії «Наша Україна» звернулася до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що за приписами статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Отже, усім гарантовано можливість захисту своїх прав, зокрема, як шляхом подання заяви про злочин так і шляхом звернення до відповідних органів із скаргою, порядок яких передбачений КПК України, Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 28 грудня 2005 року №9гн (Інструкція), Законом України «Про звернення громадян».
Так, КПК України передбачено, що завданням кримінального судочинства насамперед є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Приводами до порушення кримінальної справи є:
1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;
3) явка з повинною;
4) повідомлення, опубліковані в пресі;
5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину (ст. 94 КПК України).
В свою чергу, заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджається про відповідальність за неправдивий донос, про що відмічається в протоколі.
Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку.
Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових осіб повинні бути викладені в письмовій формі (ст. 95 КПК України).
Статтею 97 КПК України передбачено, що прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.
По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
В свою чергу Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України встановлений порядок розгляду і вирішення звернень громадян, службових та інших осіб, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також прийому громадян, службових та інших осіб у Генеральній прокуратурі України, прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратурах регіонів та Військово-Морських Сил України, міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокуратурах.
Так, заяви та повідомлення про вчинений злочин або той, що готується, розглядаються в порядку, передбаченому законодавством, і обліковуються у звіті за ф. 2-Є. Зареєстровані як звернення громадян, за наслідками перевірки яких прийнято рішення відповідно до статті 97 КПК України, виключаються з обліку звернень та реєструються у книзі обліку заяв і повідомлень про злочини (п.п. 2.2 п. 2 Інструкції).
Відповідно до підпункту 2.4. пункту 2 Інструкції, звернення може бути усним (записаним на особистому прийомі службовою особою) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідної прокуратури особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. У зверненні має бути викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути підписано заявником із зазначенням дати.
Відповідальність за своєчасний і якісний розгляд звернень покладається на керівників структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратур регіонів та Військово-Морських Сил України, міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокурорів (п.п.3.1 п. 3 Інструкції).
По кожному зверненню в прокуратурах усіх рівнів може бути виконана одна з таких дій:
- прийнято до розгляду;
- передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури;
- направлено до іншого відомства;
- долучено до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи.
При вирішенні звернень для перевірки їх доводів в обов'язковому порядку мають бути витребувані необхідні документи, пояснення службових та інших осіб, дії яких оскаржуються. За підсумками складається мотивована довідка, а якщо у зверненнях йдеться про вчинення злочину, то приймається рішення відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.
Відповідно до підпункту 4.14 пункту 4 Інструкції, за підсумками вирішення звернень може бути прийнято одне з таких рішень:
- задоволено - вжито заходів до повного або часткового поновлення прав і законних інтересів заявника. Не може вважатися задоволеним звернення, рішення по якому прийнято не за вимогами громадянина, а результатами виявлених недоліків або порушень закону; - частково задоволене звернення - звернення, в якому міститься дві чи більше вимог, і за результатами перевірки якого не всі з них визнані обґрунтованими;
- повторно задоволене - звернення щодо оскарження відповіді певної прокуратури, за яким приймалося рішення про відмову в задоволенні раніше поданого звернення. При цьому первинне рішення скасовується;
- відхилено - вимоги заявника, викладені у зверненні, визнані необґрунтованими;
- роз'яснено - за зверненням, у якому не містилося прохань про задоволення будь-яких вимог або клопотань, надано роз'яснення з питань правового характеру.
Також, звернення громадян, запити, звернення народних депутатів України, депутатів місцевих рад вважаються вирішеними та знімаються з контролю, якщо поставлені в них питання перевірено, вжито необхідних заходів, дано вичерпні відповіді згідно з чинним законодавством і направлено письмову відповідь (п.п. 6.1 п.6 Інструкції).
Крім того, частиною першою статті 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено можливість звернення до органів державної влади особам із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
В силу частини першої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Відповідно до статті 3 вказаного Закону, заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання – це письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 19 вищевказаного Закону передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
-об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
При цьому слід звернути увагу на те, що згідно зі статтями 4, 12 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать у сфері управлінської діяльності такі, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально - процесуальним законодавством.
Як вбачається із матеріалів справи, у поданій Могилів-Подільською міською організацією політичної партії «Наша Україна» до прокурора заяві міститься вимога терміново вжити заходів реагування щодо забезпечення виконання посадовими особами Могилів-Подільської міської виборчої комісії рішень судів, забезпечення призначення дати нових виборів міського голови відповідно до законодавства та при цьому, нагадування, що таке невиконання містить ознаки злочину.
Тобто, у даному звернені позивачем фактично вимагається, щоб Могилів-Подільський міжрайонний прокурор передбаченими для нього чинним законодавством заходами та межами повноважень зобов’язав посадових осіб виборчої комісії виконати рішення судів в частині призначення дати нових виборів міського голови.
У цій же ситуації міською організацією політичної партії нічого не вказується про наявність самого факту невиконання рішення, повідомлення про уже вчинений злочин та необхідність притягнення конкретних осіб за його вчинення до кримінальної відповідальності.
За таких обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено можливість звернення суб’єктів до органів державної влади із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За результатами таких звернень суб’єктом владних повноважень чи його посадовою особою можуть бути вжиті передбачені для них чинним законодавством заходи по відновленню прав, свобод та інтересів заявника. При цьому, суб’єктом владних повноважень, якому адресоване звернення, необхідно насамперед перевірити доводи заявника шляхом витребування необхідних документів, відібрати пояснення у службових та інших осіб, дії яких оскаржуються. За підсумками надається мотивована відповідь.
В той час, передбачений статтями 94-97 КПК України порядок прийняття та розгляду заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, а відтак і вирішення питання щодо порушення кримінальної справи, передбачає необхідність встановлення достатніх даних, які вказують на наявність в діях, зокрема, конкретних посадових осіб ознак злочину.
У поданих Могилів-Подільським міжрайонним прокурором письмових заперечення зазначено, що проведеною за заявою позивача перевіркою встановлено, що 04 листопада 2010 року відбулося засідання Могилів-Подільської міської виборчої комісії Вінницької області, на якому були встановлені результати виборів депутатів міської ради і міського голови. Із 7 кандидатів на посаду міського голови найбільшу кількість голосів набрав кандидат на посаду міського голови м. Могилева-Подільського ОСОБА_3 Даний результат зафіксований протоколом Могилів-Подільської міської виборчої комісії Вінницької області від 04 листопада 2010 року про підсумки голосування з виборів Могилів-Подільського міського голови і постановою Могилів-Подільської міської виборчої комісії Вінницької області від 04 листопада 2010 року про результати виборів депутатів Могилів-Подільської міської ради та міського голови.
Оспорюючи законність обрання міського голови м. Могилева-Подільського ОСОБА_3, оскільки, на думку окремих кандидатів на посаду міського голови, він має подвійне громадянство, кандидати на посаду міського голови 05 листопада 2010 року звернулися з адміністративним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду, в якому просили визнати протиправною та скасувати постанову №20 від 04 листопада 2010 року Могилів-Подільської міської виборчої комісії Вінницької області про затвердження протоколів по виборах міського голови ОСОБА_3, як таку, що порушує чинне законодавство, виборчі права та законні інтереси суб'єктів виборчого процесу.
Згідно постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Дану постанову оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду та постановою суду від 10 листопада 2010 року постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2010 року скасована. Відповідно до нової постанови адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову №20 від 04 листопада 2010 року Могилів-Подільської міської виборчої комісії Вінницької області про затвердження протоколів по виборах міського голови м. Могилева-Подільського Вінницької області.
26 листопада 2010 року Могилів-Подільська міська виборча комісія Вінницької області розглянула постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року про скасування постанови №20 від 04 листопада 2010 року щодо виборів міського голови та затвердження протоколів Могилів-Подільської міської виборчої комісії Вінницької області про підсумки голосування та результати виборів в одномандатному виборчому окрузі з виборів Могилів-Подільського міського голови. З даних питань винесена постанова №24 від 26 листопада 2010 року Могилів-Подільської міської виборчої комісії Вінницької області, якою постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року визнана формальною та підтверджені результати виборів Могилів-Подільського міського голови. Тобто, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року Могилів-Подільською міської виборчої комісії розглянута і виконана з дотриманням вимог частини восьмої статті 90 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» відповідно до якої у разі визнання судом рішення відповідної виборчої комісії протиправним, у тому числі з питань визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, установлення підсумків і результатів голосування, встановлення результатів виборів, рішення з цього питання приймається виборчою комісією, рішення якої було визнане протиправним, або виборчою комісією вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому, виборча комісія не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, визнане судом протиправним, крім випадку, коли рішення було скасовано з формальних підстав.
Крім того, необхідно взяти до уваги той факт, що згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року, суд визнав протиправною та скасував постанову №20 від 04 листопада 2010 року Могилів-Подільської міської виборчої комісії про затвердження протоколів по виборах міського голови м. Могилева-Подільського Вінницької області і даний пункт резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду виконати неможливо, оскільки він не відповідає вимогам статті 76 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», оскільки міська виборча комісія не наділена повноваженнями затверджувати протоколи по виборах міського голови, а відповідно до статті 76 вказаного закону тільки встановлює результати виборів міського голови по протоколах виборчих дільничних комісій, що нею і було виконано та розглянуто рішення суду з дотриманням вимог статті 90 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».
Таким чином, відповідачем за встановленими в ходів перевірки обставинами зроблено висновок про те, що підстав для проведення перевірки заяви Могилів-Подільської міської організації політичної партії «Наша Україна» в порядку статті 97 КПК України не було.
Відповідно, Могилів-Подільським міжрайонним прокурором заявнику направлено лист від 02 грудня 2010 року №3840 в порядку Закону України «Про звернення громадян» та Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України. При цьому, в самому листі зазначено, що у випадку незгоди міської організації політичної партії з постановою Могилів-Подільської міської виборчої комісії від 26 листопада 2010 року, вони відповідно до частин четвертої, п’ятої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) можуть оскаржити дане рішення до Вінницького окружного адміністративного суду.
Дані наведені обставини підтверджують те, що фактично мало місце звернення позивача до Могилів-Подільського міжрайонного прокурора з приводу, на їх думку, порушених політичних прав, тобто, позбавлення можливості прийняти участь у виборах у зв’язку із не призначенням повторних виборів. В ході перевірки по цій заяві відповідачем встановлено виконання Могилів-Подільською міською виборчою комісією рішення суду і як наслідок відсутність приводів і підстав для вирішення питання про порушення кримінальної справи, але при цьому, наявне зі сторони позивача непогодження з прийнятою на виконання рішення постановою по суті. Тому, прокурором перевірено викладений факт можливого порушення прав позивача та надано обґрунтовану і у встановлені строки відповідь.
Перевіряючи правомірність заявлених Могилів-Подільською міською організацією політичної партії «Наша Україна» вимог, суд керувався положеннями частини третьої статті 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність застосування у даних відносинах Закону України «Про звернення громадян», Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України та дотримання, при цьому, вимог частини третьої статті 2 КАС України, а тому не вбачає підстав для визнання бездіяльності Могилів-Подільського міжрайонного прокурора протиправною та зобов’язання його вчинити дії відповідно до статті 97 КПК України й терміново вжити заходів реагування щодо забезпечення виконання посадовими особами Могилів-Подільської міської виборчої комісії рішень судів.
В той же час, варто враховувати таке. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень збоку посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Особливість адміністративного судочинства полягає у більш активній ролі суду. Саме на суд покладено обов’язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного і повного з’ясування обставин у справі. Тобто, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб ухвалити справедливе та законне рішення.
Встановивши у даній справі порядок розгляду Могилів-Подільським міжрайонним прокурором звернення позивача, судом встановлено недотримання з його боку вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян», якою передбачено об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень та письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Так, у зверненні Могилів-Подільської міської організації політичної партії «Наша Україна» ставилось питання щодо необхідності зі сторони прокурора терміново вжити заходів до забезпечення виконання посадовими особами Могилів-Подільської міської виборчої комісії двох рішень судів.
У відповіді ж прокурора від 02 грудня 2010 року вказано про встановлене за результатами розгляду цієї заяви виконання Могилів-Подільською міською виборчою комісією лише постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року.
Отже, застосовуючи характерні для адміністративного судочинства принципи змагальності та офіційності суд, відповідно до частини другої статті 11 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких вони просять, а, відтак, зобов'язати Могилів-Подільського міжрайонного прокурора розглянути заяву Могилів-Подільської міської організації політичної партії «Наша Україна» від 22 листопада 2010 року №02-14/01 в частині поставленого ними питання щодо забезпечення виконання посадовими особами Могилів-Подільської міської виборчої комісії постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року про визнання бездіяльності протиправною й зобов'язання вчинити дію та, - надати відповідь.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а також за відсутності витрат позивача, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статями 11, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Вийти за межі позовних вимог.
Зобов'язати Могилів-Подільського міжрайонного прокурора розглянути заяву Могилів-Подільської міської організації політичної партії "Наша Україна" №02-14/01 від 22 листопада 2010 року в частині поставленого ними питання щодо забезпечення виконання посадовими особами Могилів-Подільської міської виборчої комісії постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року про визнання бездіяльності протиправною й зобов'язання вчинити дію та, - надати відповідь.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Чудак Олеся Миколаївна