ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 р.           Справа № 2-а-4358/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача : ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

01 листопада 2010 року Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1С.) звернувся в суд з позовом до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (Гайсинська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 жовтня 2010 року №0015591701/0, №0015601701/0.

Зазначив, що працівником Гайсинської МДПІ у нього проведено планову виїзну перевірку з дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки складено акт №821/1701/НОМЕР_1 від 28 вересня 2010 року, яким встановлено порушення підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (Закон №168); статей 1, 2, 4, 5 Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 28 червня 1999 року №746/99; пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-ІV (Закон №889); статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року №13-92.

На підставі акта перевірки Гайсинською МДПІ 11 жовтня 2010 року винесені рішення №0015601701/0, №0015591701/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб і податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 980683 грн 36 коп.

Дані рішення податкового органу базувалися на тому, що ревізором під час перевірки зараховано як валовий дохід усі кошти, отримані у підзвіт для закупки худоби за договорами доручень. Таким чином, встановлено перевищення допустимого обсягу виручки від реалізації закупленої худоби у 500 тис. в 4 кварталі 2008 року, в 2009 році та в періоді з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року.

Однак, посилаючись на те, що висновки податкової інспекції зроблені із порушенням матеріального права, зокрема, без врахування того, що право власності на худобу до нього не переходило, так як закупівлю худоби в живій вазі він проводив на підставі договорів доручень від імені та за рахунок довірителя, - позивач просив визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними і скасувати.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

В судовому засіданні позивач ФОП ОСОБА_1 та представник позивача – ОСОБА_2 (договір про надання юридичних послуг на а.с. 76) позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Додатково пояснили, що за перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, був зареєстрований платником єдиного податку. За договорами доручень позивач працював із Товариством з обмеженою відповідальністю «Тульчинм`ясо» (ТОВ «Тульчинм`ясо»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницько-Хуторянський м`ясопереробний комбінат» (ТОВ «Вінницько-Хуторянський м`ясопереробний комбінат»), Публічним акціонерним товариством «Тростянецький м`ясокомбінат» (ТОВ «Тростянецький м`ясокомбінат») й проводив закупівлю худоби в живій вазі від імені та за рахунок довірителя, не набуваючи при цьому права власності на придбану худобу.

Перевіряючим не враховано, що для цілей оподаткування не можуть вважатися продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Тобто, вказані в акті перевірки суми отриманого валового доходу за 4 квартал 2008 року - 196925 грн, за 2009 рік - 1477442 грн, за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року - 675772 грн 88 коп., не можуть бути об`єктом оподаткування, так як вони не є отриманим сукупним доходом ФОП ОСОБА_5

Документальним підтвердженням того, що протягом 2008-2010 років сума виручки (доходу) ФОП ОСОБА_1 від підприємницької діяльності склала:

- за 2008 рік в загальній сумі 101615 грн 09 коп., з яких за 4 квартал по ТОВ «Вінницько-Хуторянський м`ясопереробний комбінат» - 19258 грн 70 коп., по ТОВ «Тульчинм`ясо» за повний календарний 2008 рік - 82356 грн 39 коп.;

- за 2009 рік в загальній сумі 127272 грн 20 коп., з яких по ТОВ «Вінницько-Хуторянський м`ясопереробний комбінат» - 22306 грн 90 коп., по ТОВ «Тульчинм`ясо» за повний календарний 2009 рік - 5305 грн 18 коп., по ПАТ «Тростянецький м`ясокомбінат» за 2-4 квартали - 99660 грн 12 коп.;

- за 2010 рік в загальній сумі 52552 грн, з яких по ТОВ «Вінницько-Хуторянський м`ясопереробний комбінат» за 1 квартал - 38190 грн, по ТОВ «Тульчинм`ясо» за 1 півріччя – 14362 грн – є відповідні листи цих контрагентів.

Таким чином, за виконаними договорами доручень сума виручки дорівнює сумі винагороди, яка в розрізі років за останніх 24 календарних місяців звітних періодів не перевищила суму 500 тис. грн, що спростовує висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» щодо перевищення граничного обсягу виручки.

Також, позивач та його представник звернули увагу на те, що Указ Президента виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) називає лише суму фактично отриману за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

У даній ситуації отримані ФОП ОСОБА_1 від довірителів кошти на придбання від їх імені худоби є транзитними і не можуть розглядатись як такі, що отримані суб’єктом господарювання за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Більше того, у сфері правовідносин по здачі, заготівлі сільськогосподарської продукції, державою гарантується виплата дотації. Суб’єктний склад при цьому, визначається від суб’єкта господарювання до конкретної людини. ФОП ОСОБА_1 по укладеним договорам доручення та отриманим на їх виконання під звіт коштам не може враховувати чи виплачувати таку дотацію.

Крім того, представником позивача зазначено, що Гайсинською МДПІ порушено вимоги Методичних рекомендацій щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 01 жовтня 2008 року №622 в частині необхідності проведення перевірок контрагентів позивача з питань отриманих від нього відомостей щодо здійснення операцій за договорами доручення, які надають платнику податків повноваження вчиняти будь-які юридичні дії за рахунок і на користь контрагента (абз. «д» п.п. 8 п. 2.1.1).

Так, враховуючи, що позивач є суб’єктом підприємницької діяльності, який не веде первинну документацію, окрім книги обліку доходів і витрат, то для підтвердження конкретних сум із розбивкою по періодах та сум на які здана худоба від населення згідно договору доручення, сум, на яку здана худоба від сільськогосподарських підприємств згідно договору доручення й винагороди, яка отримана згідно такого договору по трьом контрагентам, необхідним було під час перевірки ФОП ОСОБА_1 провести зустрічні перевірки на ПАТ «Тростянецький м`ясокомбінат», ТОВ «Вінницько-Хуторянський м`ясопереробний комбінат», ТОВ «Тульчинм`ясо». Отримані ж перевіряючим в ході перевірки відповіді на запити не відповідають вимогам чинного законодавства, так як не містять вичерпної інформації по взаємовідносинам цих суб’єктів, в тому числі і без дослідження первинної документації контрагентів. Це, в свою чергу, потягло і застосування податковим інспектором під час перевірки непрямих методів визначення обсягу виручки від реалізації закупленої худоби та формування валового доходу позивача.

Також, перевіряючим без дослідження первинної документації суб’єктів господарювання при донарахуванні ФОП ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість не враховано подвійність у такому випадку оподаткування однієї суми різними платниками податків, оскільки загальний оборот коштів по договорам доручення уже відображено ПАТ «Тростянецький м`ясокомбінат», ТОВ «Вінницько-Хуторянський м`ясопереробний комбінат», ТОВ «Тульчинм`ясо» у своєму податковому обліку і по ним сплачені відповідні внески.

Крім того, для вказаних суб’єктів ФОП ОСОБА_1 є постачальником і розрахунки з ним проводяться по 631 рахунку «Розрахунки з постачальниками».

Позивачем та його представником окрім вказаного, також наголошено на неправомірності визначення зі сторони відповідача валового доходу позивача сукупно за 3 роки. Зокрема, вказано про необхідність дотримання правил податкового обліку та необхідність визначення у такій ситуації базових періодів по податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб із відповідними показниками.

В ході судового засідання під час з’ясування обставин у справі, зі сторони позивача зазначено і про неможливість використання податковим інспектором в ході перевірки інформації, не підтвердженої первинними документами, тобто взятої із електронної системи, а також порушення відповідачем при проведені документальної перевірки строків її проведення та прийняття в результаті податкових повідомлень-рішень і їх реєстрації.

Представники відповідача – завідувач юридичного сектору Гайсинської МДПІ ОСОБА_3 (довіреність на а.с. 69) та головний державний податковий ревізор-інспектор відділу оподаткування фізичних осіб Гайсинської МДПІ ОСОБА_4 (довіреність на а.с. 68) про задоволення позову заперечили, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 50-51). Додатково пояснили, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, під терміном «виручка» слід розуміти всю суму коштів, яка надійшла на розрахунковий рахунок платника податків від продажу товарів (робіт, послуг) незалежно від форми розрахунку чи особливостей правочину.

В результаті перевірки документів первинного податкового обліку ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2008 року встановлено, що від зайняття підприємницькою діяльністю, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування останній одержав дохід в сумі 1171960 грн, суму перевищення максимального обсягу виручки платника єдиного податку, а саме 671960 грн (1171960 грн - 500000 грн = 671960 грн) відображено у звіті платника єдиного податку за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2008 року №9157 від 07 жовтня 2008 року дохід у сумі 214908 грн.

Так, з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року ФОП ОСОБА_5 продовжував здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, шляхом сплати єдиного податку. Згідно поданої до Гайсинської МДПІ податкової звітності за період з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року №2193 від 05 січня 2009 року останній вказав, що за вказаний період від зайняття підприємницької діяльності одержав виручку від реалізації в сумі 45092 грн. Тоді як перевіркою документів первинного податкового обліку позивача за вищевказаний період встановлено, що від зайняття підприємницькою діяльністю він одержав дохід в сумі 196925 грн.

В подальшому позивач продовжував здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, шляхом сплати єдиного податку і згідно поданої до Гайсинської МДПІ податкової звітності від 05 січня 2010 року за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року останній визначив одержаний ним за цей період дохід в сумі 128954 грн. Тоді як перевіркою документів первинного податкового обліку ФОП ОСОБА_5 за вказаний період встановлено валовий дохід у сумі 1477442 грн.

Згідно поданої позивачем до Гайсинської МДПІ податкової звітності платника єдиного податку від 06 липня 2010 року за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року зазначено, що ним одержано дохід в сумі 82162 грн. Тоді як перевіркою документів первинного податкового обліку ФОП ОСОБА_5 встановлено валовий дохід у сумі 675772 грн 88 коп.

Таким чином, перевіркою позивача встановлено, що в 3 кварталі 2008 року його обсяги виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) перевищили 500 тис. грн, однак він на загальну систему оподаткування не перейшов чим порушив вимоги Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, звітності суб'єктів малого підприємництва».

Крім того, якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, звітності, отримує доходи які перевищують 500 тис. грн, вони підлягають оподаткуванню у порядку, встановленому розділом 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Тому, за результатами документальної перевірки позивача донараховано податку з доходів фізичних осіб в результаті перевищення ним обсягу виручки від реалізації товарів, робіт, послуг (500 000 грн) в сумі 339986 грн 80 коп., з яких за 3 квартал 2008 року в сумі 75596 грн, за 2008 рік в сумі 97750 грн 06 коп., за 2009 рік в сумі 166212 грн 29 коп., за 1-2 квартали 2010 року в сумі 76024 грн 45 коп.

Також, враховуючи встановлені обсяги виручки ПП ОСОБА_1, перевіряючим застосовано підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної глобальної комп`ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов`язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без врахування податку на додану вартість), особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку.

Тобто, на виконання вказаних вимог ФОП ОСОБА_1 необхідно було подати заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість (ПДВ) з 01 жовтня 2008 року.

Пунктом 10.2 статті 10 вищезазначеного Закону передбачено, що особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов’язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його не нарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

На виконання вказаних вимог Гайсинською МДПІ донараховано позивачу основного платежу по ПДВ в сумі 470027 грн 98 коп., з яких за 4 квартал 2008 року в сумі 39385 грн, за 2009 рік в сумі 295488 грн 40 коп., за 1-2 квартали 2010 року в сумі 135154 грн 58 коп., а також за несплату податку застосовано відповідальність у вигляді штрафу у розмірі п’ятдесяти відсотків від заниженої суми податкового зобов’язання, тобто 170668 грн 58 коп.

Також представники Гайсинської МДПІ спростовуючи твердження позивача про подвійність оподаткування зазначили, що встановлений статтею 5 Указу Президента обов’язок платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування означає, що з настанням обставин, які виключають можливість суб’єкта господарювання перебувати на спрощеній системі оподаткування (в цьому випадку – перевищення обсягів виручки) останній втрачає право на сплату єдиного податку та зобов’язаний сплачувати податки, збори (обов’язкові платежі) на загальних підставах. Так би мовити «загальні підстави» в свою чергу передбачають інший податковий та бухгалтерський облік, необхідність ведення первинної документації, подання інакшої звітності та інші умови, які впливають на порядок формування податків та зборів й відповідно визначають порядок контролю податковою інспекцією за своєчасною та повною їх сплатою. Тобто, у випадку, якби позивач перейшов на загальну систему оподаткування, його взаємовідносини із контрагентами, зокрема, розглядуваними товариствами, підтверджувались би відповідною первинною документацією і досліджувались би в межах встановлених обставин по суті.

У даній же ситуації, враховуючи особливість пільгової (спрощеної) системи оподаткування, яка полягає у врахуванні всього фінансового потоку, який проходить через відповідного суб’єкта, перевіряючим враховано загальний оборот коштів, отриманих ФОП ОСОБА_1

Встановивши перевищення обсягів виручки та не перехід на загальну систему оподаткування, перевіряючим, а в подальшому Гайсинською МДПІ до позивача застосовано інакшу, вказану вище відповідальність у вигляді донарахування на встановлену суму перевищення податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість.

Отримані в ході перевірки у відповідь на надіслані запити листи від податкових інспекцій, на обліку яких знаходяться контрагенти ПП ОСОБА_1, сформовані належним чином та містять достатню інформацію для прийняття відповідного рішення.

Окрім вказаного, представником Гайсинської МДПІ ОСОБА_3 звернуто увагу взагалі на неправильність посилань позивача на отримання коштів від ПАТ «Тростянецький м`ясокомбінат», ТОВ «Вінницько-Хуторянський м`ясопереробний комбінат», ТОВ «Тульчинм`ясо» під звіт, так як відповідно до правил бухгалтерського обліку кошти під звіт видаються лише працівникам відповідного підприємства, установи, організації, а відтак, не можуть видаватись стороннім особам.

Крім того, представники відповідача пояснили, що відповідно до пункту 4.11 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» від 10 серпня 2005 року №327, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб’єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб’єкта господарювання до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки – протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб’єкту господарювання.

Дата реєстрації акта перевірки 28 вересня 2010 року, а податкові повідомлення-рішення прийняті та зареєстровані 11 жовтня 2010 року в межах десятиденного строку, як передбачено чинним законодавством. Період та порядок проведення самої перевірки підтверджено відповідними повідомленнями, наказами, розписками та направленнями, долученими до матеріалів справи.

Суд вислухав пояснення позивача та його представника, заперечення представників відповідача, оцінив докази на підтвердження та спростування позовних вимог в сукупності та надав їм юридичну оцінку.

Зокрема, суд встановив, що як Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва серії В00 №749792, зареєстрований Теплицькою районною державною адміністрацією Вінницької області 05 серпня 2002 року, про що зроблено запис за №21640170000000463 (а.с. 9).

Згідно із свідоцтвом про сплату єдиного податку від 01 січня 2010 року серія Є №032971, ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування за видом діяльності – посередницькі послуги, вирощування та заготівля сільськогосподарської продукції її переробка та реалізація (а.с. 10).

На реалізацію вказаних видів діяльності ним укладено ряд договорів, врахованих інспектором під час перевірки та досліджених в судовому засіданні. Зокрема, досліджено копії договору доручення №44 від 12 січня 2007 року, договору доручення №20 від 03 січня 2008 року, договору доручення №26 від 03 січня 2009 року, договору доручення №125 від 21 травня 2010 року, договору доручення №24 від 03 травня 2010 року, договору доручення від 16 квітня 2009 року, договору доручення від 14 лютого 2008 року, договору доручення №33 від 16 квітня 2009 року, договору доручення від 21 серпня 2007 року, договору доручення від 02 січня 2008 року, договору доручення від 02 січня 2009 року, договору доручення від 02 січня 2010 року (а.с. 22-37).

На підставі пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ (Закон №509) та відповідно до направлень від 31 серпня 2010 року №61, від 22 вересня 2010 року №76, виданих Теплицьким відділенням Гайсинської МДПІ та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб ОСОБА_4 (а.с. 73, 75), проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 червня 2010, відповідно до затвердженого плану перевірки.

ФОП ОСОБА_1 повідомлений про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням №6, яке вручено суб’єкту господарювання особисто 20 серпня 2010 року (а.с. 73)

На підставі наказу №340 виданого Гайсинською МДПІ перевірку призупинено на 8 робочих днів з 10 вересня 2010 року по 21 вересня 2010 року, про що ОСОБА_1 повідомлено письмовим повідомленням №7, яке він отримав особисто 10 вересня 2010 року (а.с. 74).

Поновлено перевірку відповідно до направлення від 22 вересня 2010 року №7, виданого Теплицьким відділенням Гайсинської МДПІ, яке вручено під підпис ОСОБА_1 22 вересня 2010 року (а.с. 75).

Перевірка проводилась з відома та в присутності позивача з 31 серпня 2010 року по 23 вересня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 28 вересня 2010 року №821/1701/НОМЕР_1, у якому встановлено порушення підприємцем підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 470027 грн 98 коп., статей 1, 2, 4, 5 Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» в результаті чого ФОП ОСОБА_1 донараховано податку з доходів фізичних осіб за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року в сумі 339986 грн 80 коп. (а.с. 13-20).

Крім того, за включення ФОП ОСОБА_1 до звітів за 3-4 квартали 2007, 2008, 2009 роки, за 1-2 квартали 2010 року перекручених даних та неподачу декларацій про доходи за 4 квартал 2008, 2009 роки, за 1-3 квартали 2010 року, а також за неведення обліку доходів та витрат в книзі обліку доходів та витрат, на підприємця відповідно до пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» складено протокол про адміністративне порушення.

ОСОБА_1 акт перевірки підписано та один його примірник отримано 28 вересня 2010 року, про що свідчить його підпис (а.с.20 на звороті).

На підставі даного акта, 11 жовтня 2010 року Гайсинською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0015601701/0, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 339986 грн 80 коп. та №0015591701/0, із визначенням суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) в розмірі 640696 грн 56 коп. (а.с. 11-12).

Не погодившись з виявленими порушеннями та прийнятими в результаті рішеннями, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду про їх скасування.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що держава гарантує право на підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, кожному громадянину України через систему норм національного законодавства шляхом створення сприятливого клімату для розвитку підприємництва. Відтак, запроваджений спеціальний режим оподаткування, обліку і звітності, спрямований на підтримку незахищених верств населення.

Так, відповідно до статті 11 Закону України від 19 жовтня 2000 №2063-ІІІ «Про державну підтримку малого підприємництва», застосування суб’єктами малого підприємництва спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Такий порядок, зокрема, визначає Указ Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (Указ), наказ Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року №599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі», зареєстрований Міністерством юстиції України 02 листопада 1999 року №725/4045.

Зокрема, згідно із статтею 1 Указу ця система запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Тобто, для суб’єктів малого підприємництва - фізичних осіб, реалізація права на запровадження цієї системи оподаткування, обліку і звітності залежить від виконання останнім установлених Указом правил поведінки, а саме: 1) здійснення діяльності без створення юридичної особи; 2) наявність трудових відносин не більше, ніж з 10 особами; 3) не перевищення обсягу виручки за рік 500 тис. грн.

У разі порушення наведених умов передбачено можливість (обов’язок) переходу платника податків на загальну систему оподаткування.

Органами державної податкової служби у разі виявлення таких порушень вживаються відповідні заходи, в тому числі щодо донарахування суб’єктам господарювання податкових зобов’язань, із прийняттям за результатами перевірок відповідних податкових повідомлень-рішень.

Як вбачається із матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 за перевіряємий період здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування й здійснював закупівлю м`яса великої рогатої худоби (ВРХ) та свиней у живій вазі на території України згідно з договорами доручення укладеними з TOB «Тульчинм`ясо», TOB «Вінницько-Хуторянський м`ясопереробний комбінат», ПАТ «Тростянецький м`ясокомбінат».

За умовами цих договорів ФОП ОСОБА_1 (Повірений) зобов’язався від імені та за рахунок TOB «Тульчинм`ясо», TOB «Вінницько-Хуторянський м`ясопереробний комбінат», ПАТ «Тростянецький м`ясокомбінат» (Довірителі) здійснювати закупку м`яса ВРХ та свиней у живій вазі на території України у Товаровиробників сільськогосподарських підприємств і у особистих підсобних господарств по цінах не вище узгоджених сторонами в додатку до цих договорів. Довірителі зобов`язалися сплачувати Повіреному винагороду, розмір якої визначено в цих договорах. При укладенні відповідних угод з постачальниками, Повірений зобов’язаний діяти від імені, за рахунок та в інтересах Довірителя як комерційний представник останнього.

На виконання взятих на себе договірних зобов’язань ФОП ОСОБА_1 за рахунок коштів TOB «Тульчинм`ясо», TOB «Вінницько-Хуторянський м`ясопереробний комбінат», ПАТ «Тростянецький м`ясокомбінат» проводив розрахунки за закупку м`яса ВРХ та свиней у живій вазі із Товаровиробниками сільськогосподарських підприємств і особистими підсобними господарствами та отримував за це від Довірителя винагороду.

Закупка проводилась позивачем на підставі прийомних квитанцій, одна з яких залишалась сільгоспвиробникам, а дві інші разом із авансовим звітом здавались ним в бухгалтерію м’ясокомбінатів. Конкретні суми кошти для проведення закупки та у випадку часткового повернення ФОП ОСОБА_1 отримував в касі товариств під звіт чи повертав на підставі прибуткового касового ордеру відповідно. ОСОБА_1 винагороду підприємець отримував окремо.

Такі обставини встановлені ревізором-інспектором під час перевірки на підставі наданих самим позивачем договорів доручення та отриманих на його запити із Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції, Тростянецької об’єднаної державної податкової інспекції та Державної податкової інспекції у Тульчинському районі – листів із зазначенням конкретних сум взаєморозрахунків ФОП ОСОБА_1 з TOB «Тульчинм`ясо», TOB «Вінницько-Хуторянський м`ясопереробний комбінат», ПАТ «Тростянецький м`ясокомбінат» відповідно до цих договорів.

Таким чином, враховуючи, що згідно з положенням пункту 4 статті 1 Указу, під виручкою розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) – перевіряючим, а в подальшому і Гайсинською МДПІ зроблено висновок про те, що усі кошти, отримані позивачем в касі м’ясокомбінатів під звіт є коштами, що надійшли в його касу, а відтак, визначають виручку підприємця.

Розрахувавши суму виручки, під час перевірки встановлено перевищення її граничного розміру, тобто фактично констатовано відсутність необхідної умови для перебування суб’єкта малого підприємництва - фізичної особи на спрощеній системі оподаткування.

В свою чергу, підставою оскарження ФОП ОСОБА_1 такої позиції відповідача є відмінне трактування платником податків термінів «виручка» і «статус платника податків». А саме, на думку позивача, під його виручкою слід розуміти лише винагороду за надані по договорам доручення послуги, яка за розглядувані податкові періоди не перевищила граничного розміру 500 тис. грн., а відтак і не потягла необхідності переходити на загальну систему оподаткування.

З такою позицією суд погодитись не може, оскільки мова йде про надходження коштів на рахунок чи у касу такого суб’єкта незалежно від особливостей правочину, тобто наявність контролю зі сторони держави за оборотом коштів у суб’єктів малого підприємництва.

Із системного аналізу наведених вище положень вбачається, що наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців - платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків – тягне необхідність перереєстрації платника єдиного податку платником податків на загальних підставах, відповідно до статті 5 Указу, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Отже, суд дійшов висновку, що позивач, отримавши у власну касу (під звіт) суму яка перевищує дозволений Указом розмір виручки, а саме 500000 грн, повинен був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, а також сплачувати податки на загальних підставах, починаючи з наступного звітного податкового періоду (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, пункт 9.4 статті 9 Закону «Про податок на додану вартість»).

Оскільки позивач, всупереч викладеному, не зареєструвався платником податку на додану вартість, останній, в силу пункту 9.4 статті 9 Закону №168 має нести відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Судом досліджено в межах застосування такої відповідальності правомірність самого донарахування позивачу податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб, врахування при цьому об’єкта, бази оподаткування, формування валового доходу, визначення періодів, врахування в 3 кварталі 2008 року 500 тис. грн граничного рівня та інше. При цьому встановлено, що первинні дані податковим інспектором взяті із листів податкових інспекцій, на обліку в яких знаходяться контрагенти позивача та електронної системи податкової служби.

Так, при дослідженні питання визначення в акті перевірки суми одержаного ФОП ОСОБА_1 за 1-2 квартали 2010 року валового доходу виявлено невідповідність її наявним матеріалам. Як пояснив в судовому засіданні представник Гайсинської МДПІ має місце математична помилка (заниження доходу на 13 грн).

Однак суд вважає за необхідне зазначити, що сума 675772 грн 88 коп. вплинула на формування суми витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходу відповідно до інструкції про податок з доходів фізичних осіб – 25%, а саме, 168943 грн 22 коп., суми чистого (оподатковуваного) доходу – 506829 грн 66 коп., та в цілому на суму податку з доходів фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності 76024 грн 45 коп. Те саме стосується і податку на додану вартість.

Тому дані обставини уже можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Гайсинської МДПІ від 11 жовтня 2010 року №0015591701/0, №0015601701/.

Крім того, судом встановлено, що оскільки листи податкових інспекцій по контрагентам ФОП ОСОБА_1 містили різну розшифровку взаєморозрахунків, ревізором-інспектором з метою визначення валового доходу позивача застосовано непрямий метод, який передбачає визначення суми через врахування конкретних відсотків по договору із сумою нарахованого доходу (ТОВ «Тульчинм’ясо» за 1-2 квартали 2010 року). Таку методику у даних правовідносинах суд не може визнати правильною.

Більше того, слід зазначити, що при дослідженні обставин перерахунку та оплати зі сторони м’ясокомбінатів заготовленої продукції оглянуті наявні в матеріалах справи платіжні доручення №27 від 16 січня 2009 року на суму 29886 грн 07 коп., №218 від 13 травня 2010 року на суму 19050 грн 16 коп., №16891 від 26 травня 2010 року на суму 15563 грн 80 коп., які підтверджують той факт, що кошти за закупку м`яса ВРХ та свиней у живій вазі у певних випадках перераховувались TOB «Тульчинм`ясо», TOB «Вінницько-Хуторянський м`ясопереробний комбінат», ПАТ «Тростянецький м`ясокомбінат» безпосередньо на рахунки Товаровиробників сільськогосподарських підприємств і особистим підсобними господарствам, а не на рахунок або в касу ФОП ОСОБА_1 (а.с. 89, 134, 187).

Дані кошти, на думку суду, не можуть формувати виручку позивача. Тому із загальних сум по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_1 із контрагентами, ревізору-інспектору необхідно було виокремити їх відповідно до дослідженої первинної документації. Це є можливим при проведені відповідної перевірки, чи додаткових запитів.

Так, підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства, затверджених наказом ДПА України 01 жовтня 2008 року за №622 (Методичні рекомендації), передбачено проведення перевірок з питань підтвердження відомостей, зокрема контрагентів, які перебували у господарських відносинах в істотних обсягах з платником податків щодо здійснення операцій серед яких за договорами комісії, дорученнями або іншими договорами, які надають контрагенту повноваження вчиняти будь-які юридичні дії за рахунок і на користь платника податків або такі, які надають платнику податків повноваження вчинювати будь-які юридичні дії за рахунок і на користь контрагента.

Необхідність проведення перевірок таких контрагентів визначається за результатами проведеного аналізу даних автоматизованих інформаційних систем органів Державної податкової служби України (ДПС України) або інформації та документів, отриманих в ході проведення перевірки або від підрозділів податкової міліції, з інших внутрішніх або зовнішніх джерел, які свідчать (можуть свідчити) про порушення чинного податкового та іншого законодавства такими платниками податків. Перевірка з питань підтвердження відомостей проводиться органом ДПС, на обліку в якому перебуває такий контрагент шляхом надіслання запиту на необхідність проведення такої перевірки. Результати проведених перевірок контрагентів заносяться у Реєстр направлених запитів.

В свою чергу Гайсинська МДПІ жодних дій по проведенню перевірок TOB «Тульчинм`ясо», TOB «Вінницько-Хуторянський м`ясопереробний комбінат», ПАТ «Тростянецький м`ясокомбінат» у підтвердження відомостей щодо перерахунку коштів ФОП ОСОБА_1 чи сільськогосподарським виробникам безпосередньо, не вчиняла.

Даний факт також підтверджується відповідями наданими TOB «Тульчинм`ясо», TOB «Вінницько-Хуторянський м`ясопереробний комбінат», ПАТ «Тростянецький м`ясокомбінат» на запит адвоката ОСОБА_2, що документальні зустрічні перевірки не проводились й документи не витребовувались (а.с. 133, 183-184).

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи усі наведенні обставини в їх сукупності, суд вважає, що Гайсинською МДПІ при здійсненні перевірки ФОП ОСОБА_1 правильно зроблено висновок щодо включення отриманих ним коштів під звіт до виручки, і як наслідок перевищення встановленого Указом Президента граничного розміру виручки та необхідність перейти на загальну систему оподаткування. Однак при визначенні конкретних зобов’язань по податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності відповідачем допущено ряд порушень. Зокрема, допущено математичну помилку, яка вплинула на визначення самого розміру податку, застосовано непрямий метод та не досліджено в повному обсязі питання щодо надходження коштів в касу підприємця, тобто не виключено суми, які перераховувалися м’ясокомбінатами безпосередньо уникаючи жодним чином позивача.

Прийняття Гайсинською МДПІ оскаржуваних податкових повідомлень-рішень із такими порушеннями дає суду підстави визнати, що вони не відповідають дійсним обставинам справи, а відтак суперечать чинному законодавству та не кореспондуються з положеннями частини третьої статті 2 КАС України, що тягне їх скасування.

Оскільки, ФОП ОСОБА_1 при звернені до суду шляхом подання позовної заяви понесено витрати по сплаті судового збору, а також те, що його позов до суб’єкта владних повноважень задоволено повністю, то згідно зі статтею 94 КАС України сплачене ним мито у розмірі 03 грн 40 коп. підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

Керуючись статями 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Теплицького відділення Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області від 11 жовтня 2010 року №0015591701/0, №0015601701/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 03 грн 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя          Чудак Олеся Миколаївна