ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2010 р.           Справа № 2-а-5374/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1

відповідача : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислової компанії "Ресурс Поділля"

до: Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 грудня 2009 року №0001652301/0, №0001672301/0, №0001662301/0, №0001682301/0, №0001692301, від 03 грудня 2009 року №0005111701/0,

ВСТАНОВИВ :

17 грудня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія “Ресурс Поділля” (ТОВ ТПК “Ресурс Поділля”, Товариство) звернулося в суд з позовом до Хмільницької об’єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (Хмільницької ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001652301/0, №0001672301/0, №0001662301/0, №0001682301/0, №0001692301/0 від 02 грудня 2009 року, які прийняті на підставі висновків акта про результати планової виїзної перевірки від 23 листопада 2009 року №93-23-33273446.

Зазначили, що висновки Хмільницької ОДПІ, ґрунтуються виключно на припущеннях перевіряючих, без належним чином проведеного обґрунтування встановлених в ході перевірки порушень. Крім того, сама перевірка проведена в порушення вимог ряду чинних нормативно-правових актів, зокрема, частин 9, 11 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” вiд 04 грудня 1990 року №509-XII, пункту 5 статті 19 Господарського кодексу України, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України (ДПА України) від 10 серпня 2005 року №327 та Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб’єктів господарювання – юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших документальних підрозділів та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДПА України від 11 вересня 2008 року №584, що, на думку позивача, у свою чергу зумовило необ’єктивність, недостовірність та протиправність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які, відтак, і підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

08 лютого 2010 року позивачем до суду подано письмову заяву про збільшення позовних вимог, згідно із якою Товариство також просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ від 03 грудня 2009 року №0005111701/0 (а.с. 89, т.с. 1).

В силу частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Зважаючи на права якими наділені сторони статтею 51 КАС України, збільшення позовних вимог прийняті судом, оскільки такі дії позивача не суперечать закону та не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів.

Під час судового засідання від 08 лютого 2010 року представником ТОВ ТПК “Ресурс Поділля” на підставі статті 81 КАС України заявлено клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи, у зв’язку з тим, що для з’ясування питань, які мають значення для справи необхідні спеціальні знання у галузі науки. До заявленого клопотання представник позивача надала перелік питань, які необхідно поставити на розгляд експерта.

Ухвалою суду від 08 лютого 2010 року заявлене представником позивача клопотання задоволено і у адміністративній справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Разом із цим, провадження у справі зупинено до отримання відповідного висновку експерта (а.с. 97, т.с. 1).

Відповідно до зазначеної ухвали експерту поставлено наступні питання:

1.Чи підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку ТОВ ТПК “Ресурс Поділля” порушення податкового законодавства, викладені в пунктах 3.1.1, 3.1.2, 3.1.4 акта перевірки Хмільницької ОДПІ №93-23-33273446 від 23 листопада 2009 року?

2.Чи відповідають висновки акта перевірки Хмільницької ОДПІ №93-23-33273446 від 23 листопада 2009 року щодо порушення ТОВ ТПК “Ресурс Поділля” Закону України “Про податок на прибуток” даним податкового та бухгалтерського обліку підприємства?

3.Чи підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку ТОВ ТПК “Ресурс Поділля” порушення податкового законодавства, викладені в пункті 3.2 акта перевірки Хмільницької ОДПІ №93-23-33273446 від 23 листопада 2009 року?

4.Чи відповідають висновки акту перевірки Хмільницької ОДПІ №93-23-33273446 від 23 листопада 2009 року щодо порушення ТОВ ТПК “Ресурс Поділля” Закону України “Про податок на додану вартість” даними податкового та бухгалтерського обліку підприємства?

5.Чи підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку ТОВ ТПК “Ресурс Поділля” порушення податкового законодавства, викладені в пункті 3.5.1 акта перевірки Хмільницької ОДПІ №93-23-33273446 від 23 листопада 2009 року?

01 вересня 2010 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшов висновок судово-бухгалтерської експертизи №327.

Зазначена обставини стала підставою для поновлення провадження у справі та призначення її до розгляду, відповідно до ухвали від 06 вересня 2010 року (а.с. 24, т.с. 31).

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_1 (довіреність а.с. 87, т.с.1) позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та надані у справу докази.

При цьому, лише хвалою суду від 27 вересня 2010 року за клопотанням представника позивача позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислової компанії "Ресурс Поділля" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області в частині визнання недійним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 грудня 2010 року №0001682301/0 залишено без розгляду.

Представник Хмільницької ОДПІ – старший державний податковий інспектор юридичного сектору ОСОБА_2 (довіреність на а.с. 86, т.с. 1) позовні вимоги не визнав, на підтвердження чого в матеріалах адміністративної справи містяться письмові заперечення (а.с. 76-78, т.с. 1). Додатково представник пояснив, що висновки акта перевірки об’єктивні та обґрунтовані, а дії Хмільницької ОДПІ з винесення податкових повідомлень-рішень є законними. Відтак, підстави для скасування рішень відсутні.

Суд вислухав пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача на підтвердження та спростування позовних вимог, дослідив надані у справу докази, висновок експертизи, та надав їм юридичну оцінку.

Зокрема, судом встановлено, що юридична особа ТОВ ТПК “Ресурс Поділля” відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, зареєстроване Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 27 вересня 2005 року, про що зроблено запис за №11691080003000136 (а.с. 39, т.с. 1).

Згідно з довідкою від 06 березня 2008 року №181 позивача взято на облік як платника податків у Хмільницькій ОДПІ (а.с. 73, т.с. 1).

Предметом діяльності даного Товариства є: виробництво м’яса та субпродуктів; оптова торгівля м’ясом та м’ясними продуктами; розведення великої рогатої худоби, розведення свиней; посередництво в торгівлі сільськогосподарського сировиною, живим тваринами, напіфабрикатами; інші види діяльності не заборонені діючим законодавством України.

Згідно із планом проведення планової комплексної документальної перевірки ТОВ ТПК “Ресурс Поділля” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого начальником Хмільницької ОДПІ ОСОБА_3 31 серпня 2009 року (а.с. 69, т.с. 1), на підставі направлень від 31 серпня 2009 року №266 (а.с. 64, т.с. 1), зареєстрованих в журналі обліку видачі направлень на перевірку (а.с. 61, т.с. 1), працівниками Хмільницької ОДПІ, а саме, державними податковими ревізорами-інспекторами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з 31 серпня 2009 року по 28 вересня 2009 року проводилась планова документальна перевірка ТОВ ТПК “Ресурс Поділля” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року.

В подальшому, відповідно до пункту 1 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” начальником Хмільницької ОДПІ ОСОБА_3 термін проведення перевірки неодноразово продовжувався, аж до 16 листопада 2009 року, про що свідчать відповідні направлення №293 від 29 вересня 2009 року, №301 від 13 жовтня 2009 року, №314 від 27 жовтня 2009 року та №327 від 10 листопада 2009 року (а.с. 65-68, т.с. 1).

Директор ТОВ ТПК “Ресурс Поділля” ОСОБА_7 повідомлена про проведення планової виїзної документальної, а також отримала направлення на її проведення, про що свідчать розписки від 10 вересня 2009 року, від 29 вересня 2009 року, від 13 жовтня 2009 року, від 27 жовтня 2009 року та від 10 листопада 2009 року (а.с. 65-68, т.с. 1).

Перевірка проводилась з відома та в присутності керівника ТОВ ТПК “Ресурс Поділля” ОСОБА_7

За результатами перевірки складено акт від 23 листопада 2009 року №93-23-33273446 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, у якому встановлено порушення позивачем (а.с. 6-24, т.с. 1):

- п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.5.1 п. 5.5, п.п. 5.6.1 п. 5.6, п.п. 5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 статті 5, п.п. 8.3.1 п. 8.3, п.п. 8.6.1. п. 8.6 статті 8, п.п. 11.2.3 п. 11.2 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 року №283/97-ВР, внаслідок чого занижено суму податку на прибуток до сплати в сумі 576821 грн.;

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6. п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7, п.п. 11.21 статті 11 3акону України “Про податок на додану вартість” від 04 травня 1997 року №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 907484 грн.;

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7, п.п. 11.21 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” від 04 травня 1997 року №168/97-ВР, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення об'єкта оподаткування за червень 2009 року на 27563 грн.;

- п.п. 4.2.15 п. 4.2 статті 4, п.п. 6.3.2 п. 6.3 статті 6, п.п. 8.1.1 п. 8.1.2 статті 8, п.п. 9.10.3, п.п. 9.10.1 п. 9.10 статті 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року №889-ІV, внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб 162569 грн 68 коп.;

- статті 15 Декрету Кабінету Міністрі України від 20 травня 1993 року №56-93 “Про місцеві податки і збори” в результаті чого занижено комунальний податок на сумі 66 грн 30 коп.;

- пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України (МЮ України) від 13 січня 2005 року в частині порушення порядку ведення готівкового обігу;

- статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР щодо ненадходження валової виручки понад законодавчо встановлений термін.

Від підписання даного акта перевірки представники ТОВ ТПК “Ресурс-Поділля” відмовилися, про що свідчить акт відмови від підпису планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства ТОВ ТПК “Ресурс-Поділля” (а.с. 74, т.с. 1).

На підставі акта перевірки Хмільницької ОДПІ прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001692301/0 від 02 грудня 2009 року, яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) 1261118 грн ( а.с. 27, т.с. 1);

- №0001682301/0 від 02 грудня 2009 року, яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) 265 грн 71 коп. (а.с. 26, т.с. 1);

- №0001662301/0 від 02 грудня 2009 року, яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) 1814000 грн (а.с. 25, т.с. 1,);

- №0001672301/0 від 02 грудня 2009 року, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 114182,74 грн (а.с. 28, т.с. 1);

- №0001652301/0 від 02 грудня 2009 року про сплату основного платежу в розмірі 576821 грн та штрафних санкцій в розмірі 601640 грн (а.с. 29, т.с. 1);

- №0005111701/0 від 03 грудня 2009 року, згідно із яким сума основного платежу становить 162589 грн 68 коп., а штрафних (фінансових) санкцій – 325179 грн 36 коп. (а.с. 90, т.с. 1).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” вiд 25 червня 1991 №1251-XII, до загальнодержавних (обов’язкових платежів) належить податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств та податок з доходів фізичних осіб. Суми даних податків в повному обсязі зараховується до Державного бюджету України.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про податок на додану вартість” відповідач є платником податку на додану вартість.

Пунктом 7.7 статті 7 вищевказаного Закону, встановлено порядок визначення сум податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України та строки проведення розрахунків.

Згідно з пунктом 10.1 статті 10 Закону України “Про податок на додану вартість”, платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 10.4 статті 10 Закону України “Про податок на додану вартість” контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Стаття 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” відповідач також належить до платників податку з прибутку підприємств.

Так, відповідно до статті 3 даного Закону, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Порядок нарахування та строки сплати податку визначені статтею 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Разом із тим, відповідач також є платником податку з доходів фізичних осіб відповідно до положень Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (ст. 2 Закону).

Зокрема, стаття 8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” визначає порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) вказаного податку до бюджету.

Крім того, пунктом 3 частини першої статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Частиною першою статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Як встановлено із акта перевірки, за порушення положень зазначених вище нормативно-правових актів та вимог Декрету Кабінету Міністрі України “Про місцеві податки і збори”, Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Положення про ведення касових операцій у національній валюті до позивача застосовано штрафні санкції відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” вiд 21 грудня 2000 року №2181-III, який є спеціальним законом з питань оподаткування, і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

А підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом під час розгляду адміністративної справи досліджувались первинні документи (податкові накладні, прийомні квитанції на закупівлю тварин живою вагою з копіями паспортних даних, податкові декларації, інші документи), які використовувалися Товариством під час його господарської діяльності і свідчать про сплату податків в період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року.

Крім того, судом під час розгляду адміністративної справи досліджено висновок судово-бухгалтерської експертизи №327 (а.с. 2-14, т.с. 31), на вирішення якої відповідно до ухвали суду від 08 лютого 2010 року поставленні питання, які безпосередньо стосуються підставності нарахування позивачеві податкового зобов’язання та штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішення, що оскаржуються у цій справі.

Так, суд, оцінюючи вказаний висновок експерта, вважає що він відповідно до статті 70 КАС України є належним та допустимим доказом, оскільки стосується самого предмету доказування.

В матеріалах експертного висновку проведено дослідження і надано відповіді на питання, що стосуються безпосередньо предмету розгляду справи, а саме, даний висновок містить наступні відповіді на поставлені питання:

- по першому питанню: враховуючи дослідження податкового та бухгалтерського обліку підприємства ТОВ ТПК “Ресурс Поділля” стосовно нарахування оподаткованого прибутку підприємства встановлено, що порушення податкового законодавства, викладені в пунктах 3.1.1, 3.1.2, 3.1.4 акта перевірки Хмільницької ОДПІ від 23 листопада 2009 року №93-23-3327 не відповідають даним податкового та бухгалтерського обліку ТОВ ТПК “Ресурс Поділля”;

- по другому питанню: враховуючи результати дослідження по першому питанню встановлено, що висновки акту перевірки Хмільницької ОДПІ від 23 листопада 2009 року №93-23-3327 щодо порушення ТОВ ТПК “Ресурс Поділля” Закону України “Про податок на прибуток підприємств” не підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку підприємства;

- по третьому питанню: даним дослідження не встановлено документального підтвердження даними податкового та бухгалтерського обліку ТОВ ТПК “Ресурс Поділля” порушень податкового законодавства, викладених в пункті 3.2 акта перевірки Хмільницької ОДПІ від 23 листопада 2009 року №93-23-3327, що послугували донарахуванню до сплати підприємству суми податку на додану вартість в сумі 907484 грн.;

- по четвертому питанню: зважаючи на результати дослідження по третьому питанню даної судово-бухгалтерської експертизи встановлено, що висновки акта перевірки Хмільницької ОДПІ від 23 листопада 2009 року №93-23-3327 щодо порушення ТОВ ТПК “Ресурс Поділля” Закону України “Про податок на додану вартість” не відповідають даним податкового та бухгалтерського обліку підприємства;

- по п’ятому питанню: дослідженням не встановлено підстав для проведення донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 2673 грн на суми видані ОСОБА_8, крім того, не встановлено наявності підстав для застосування підпункту 4.2.15 та підпункту 9.10.3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” та оподаткування суми 1064047 грн прибутковим податком у джерела виплати.

Тобто, з висновку експертизи вбачається, що пункти 3.1.1, 3.1.2, 3.1.4, 3.2 акта перевірки, в яких встановлені порушення позивачем податкового законодавства щодо повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість, не підтверджуюся та не відповідають даним податкового й бухгалтерського обліку ТОВ ТПК “Ресурс Поділля”.

Зокрема, що стосується податку на прибуток, то слід зазначити, що актом документальної перевірки від 23 листопада 2009 року №9323-33273446 визначено скоригований валовий дохід за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року у сумі 77901334 грн.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року актом перевірки (а.с. 7 т.с. 1) встановлено його заниження всього у сумі 234253 грн, у тому числі: завищено валовий дохід за 2 квартал 2008 року на 145885 грн; занижено валовий дохід за 3 квартал 2008 року на 18244572 грн; завищено валовий дохід за 4 квартал 2008 року на 17320086 грн; завищено валовий дохід за 1 квартал 2009 року на 530288 грн; занижено валовий дохід за 2 квартал 2008 року на 425988 грн.

Відповідно до математичного розрахунку загальна сума заниження, виявленого в ході перевірки повинна становити в цілому 674 301 грн = - 145885 + 18244572 – 17320086 – 530288 + 425988.

Тому враховуючи дані, висвітлені в таблиці «Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум скоригованого валового доходу» (а.с. 7 т.с. 1) а саме, що згідно акту перевірки відхилення становить (графа 7) за 1 квартал 2009 року - завищення підприємством валових доходів на 530288 грн, та за 1 півріччя 2009 року завищення підприємством валових доходів на 544348 грн.

В зв'язку з цим, виявлені в ході перевірки заниження валових доходів між даними перевірки та задекларовані підприємством становлять 234253 грн у тому числі: завищено валовий дохід за 2 квартал 2008 року на 145885 грн; занижено валовий дохід за 3 квартал 2008 року на 18244572 грн; завищено валовий дохід за 4 квартал 2008 року на 17320086 грн; завищено валовий дохід за 1 квартал 2009 року на 530288 грн; завищено валовий дохід за 2 квартал 2008 року на 14060 грн.

Відповідно до підпункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає:

4.1.1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

4.1.5. Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.

4.1.6. Доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

- сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

- сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;

- сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;

- сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

- сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

- вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) - та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

- сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

- сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;

- сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

- доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);

- сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Відповідно до пункту 4.3 вказаного Закону, скоригований валовий доход - валовий доход, визначений згідно з пунктом 4.1 цієї статті без врахування доходів, зазначених у пункті 4.2 цієї статті.

Так, судом розглянуті облікові реєстри по рахунках бухгалтерського обліку, залишки по матеріальних цінностях на початок 2008 року та облік по залишках грошових авансів отриманих та виданих, облікові відомості по розрахунках з покупцями та замовниками, декларації з податку на прибуток та коригування до них, які досліджувались і враховувались податковими інспекторами при проведенні документальної перевірки.

Відтак, що стосується фактів порушення податкового законодавства, викладених в пунктах 3.1.1, 3.1.2, 3.1.4 акта перевірки Хмільницької ОДПІ на підставі наявного податкового та бухгалтерського обліку TOB ТПК «Ресурс Поділля», судом встановлено, що згідно акта документальної перевірки (а.с. 8 т.с. 1) доходи від продажу товарів в 3 кварталі 2008 року за даними головної книги визначено в сумі 16607402 грн за бухгалтерською проводкою д-т 361 к-т 701 , в той же час відповідно до головної книги (том 39 аркуші справи 15,28) сума доходу по бухгалтерській проводці д-т 36 к-т 701 становить 16487417 грн, або на 119985 грн менше вказаного в акті.

Згідно акта документальної перевірки (а.с. 8 т.с. 1) доходи від продажу товарів в 4 кварталі 2008 року за даними головної книги визначено в сумі 22942564 грн за бухгалтерською проводкою д-т 361 к-т 701, в той же час відповідно до головної книги (а.с. 15, 28 т.с. 39) сума доходу по бухгалтерській проводці д-т36 к-т 70 становить 22082 342 грн, або на 860222 грн менше вказаного в акті.

Таким чином, сума розбіжності при визначенні валового доходу від продажу товарів між даними по головній книзі визначена в акті перевірки за період 3-4 квартал 2008 року та даними відображеними власне в самій головній книзі становить 980207 грн = 119985 грн + 860222 грн, а отже на дану суму в акті документальної перевірки було збільшено і суму валового доходу при розрахунку за 3-4 квартали 2008 року.

Відповідно до акта документальної перевірки (а.с. 8 на звороті т.с. 1) встановлено порушення пункту 5.9 статті 5 3акону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, згідно з цим пунктом, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів. З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Згідно порушення пункту 5.9 статті 5, встановленого в акті перевірки (а.с. 8 на звороті т.с. 1) ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» занижено приріст балансової вартості запасів на кінець перевіряє мого періоду з 01 квітня 2008 року по 30 вересня 2009 року на суму 2029 грн, в тому числі по періодах :

квартал 2008 року - завищено приріст на 145885 грн;

квартал 2008 року - занижено приріст запасів на 1606902 грн;

квартал 2008 року - завищено приріст запасів на 844585 грн;

квартал 2009 року - завищено приріст запасів на 603875 грн;

квартал 2009 року - завищено приріст запасів на 10528 грн.

Судом враховано, що розрахунок приросту, проведений в ході експертного дослідження і наведений в додатку №1 до висновку судово-бухгалтерської експертизи №2. Однак в зв'язку з відсутністю даних станом на 01 січня 2008 року експерт не в змозі був встановити наявність розбіжності між задекларованими в декларації з податку на прибуток товариством за 2008 рік приростом в сумі 1800000 грн (а.с. 7 на звороті т.с. 1) та даними визначеними податковим органом чи експертизою.

В результаті порівняння даних приросту балансових запасів товарно-матеріальних цінностей за 1 -2 квартал 2009 року встановлено, що підприємством задекларовано суму приросту у розмірі 1085274 грн. Приріст балансової вартості запасів по даних головної книги фактично становить в цілому за 1-2 квартали 2009 року 470178 грн, що на 615096 грн менше задекларованих підприємством та на 693 грн менше встановлених актом документальної перевірки.

Таким чином, враховуючи те що актом документальної перевірки встановлено заниження валового доходу за 2-4 квартали 2008 року на загальну суму 778601 грн, а експертним дослідженням встановлено розбіжність між сумами доходу від продажу, визначеними актом документальної перевірки по бухгалтерській проводці д-т36 к-т 701 згідно даних головної книги та власне самої головної книги (а.с. 15, 28 т.с. 39) на 860222 грн менше вказаного в акті, та враховуючи розбіжності виявлені при розрахунку приросту-убутку балансової вартості запасів, не може бути підтверджено відповідність порушень податкового законодавства, викладених в пунктах 3.1.1 акта перевірки даним податкового та бухгалтерського обліку ТОВ ТПК «Ресурс Поділля».

Також, в ході документального дослідження розрахунку валових витрат, відображених Товариством розрахунку оподаткованого прибутку підприємств встановлено, що по результатах складеного акта документальної перевірки (а.с. 10 т.с. 1) виявлено порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в наслідок чого завищено валові витрати на придбання на 1064048 грн, в тому числі: за 2 квартал 2008 року на суму 584688 грн; за 3 квартал 2008 року в сумі 479360 грн. Дане завищення, згідно акта перевірки виникло внаслідок відсутності закупівельних квитанцій по авансових звітах ОСОБА_9 на загальну суму 1064048 грн.

Однак, відповідно до додатково наданих матеріалів встановлено, що відповідно до авансових звітів №00000000026 від 01 квітня 2008 року на 71450 грн, №00000000027 від 02 квітня 2008 року на 71212 грн 50 коп., №00000000028 від 03 квітня 2008 року на 70387 грн 50 коп., №00000000029 від 04 квітня 2008 року на 31575 грн, №00000000037 від 19 травня 2008 року на 109125 грн, №00000000038 від 20 травня 2008 року на 108075 грн, №00000000039 від 21 травня 2008 року на 122862 грн 50 коп. та №00000000042 від 01 вересня 2008 року на 479359 грн 62 коп. всього на загальну суму 1064047 грн 12 коп. проведено закупку худоби, свиней від населення. Надані згідно із супровідним листом від 14 квітня 20010 року №18/11/372/334-5е приймальні квитанції підтверджують використання коштів ОСОБА_9 на загальну суму 1064048 грн в повному обсязі.

Згідно із статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються:

5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

5.2.7. Суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

5.2.8 Суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. Для банків та інших небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з урахуванням норм статті 12 цього Закону.

5.2.9 Суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону.

До складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

В ході проведених експертом розрахунків встановлено наступну структуру валових витрат (додатки 2-6 до висновку судово-бухгалтерської експертизи).

В результаті проведених розрахунків (додаток №7 до висновку судово-бухгалтерської експертизи) експертним дослідженням встановлено завищення підприємством валових витрат в 2008 році на суму 81702 грн, та заниження валових витрат за 1 півріччя 2009 року на суму 981110 грн. В зв'язку з цим, неможливо підтвердити відповідність порушень податкового законодавства, викладених в пунктах 3.1.2 даним податкового та бухгалтерського обліку ТОВ ТПК «Ресурс Поділля».

Таким чином, враховуючи результати дослідження податкового та бухгалтерського обліку підприємства TOB ТПК «Ресурс Поділля» стосовно нарахованого оподаткованого прибутку підприємства встановлено, що порушення законодавства, викладені в пунктах 3.1.1, 3.1.2, 3.1.4 акта перевірки Хмільницької ОДПІ не відповідають даним податкового та бухгалтерського обліку TOB ТПК «Ресурс Поділля».

Далі, що стосується податку на додану вартість, то слід зазначити, що порушення податкового законодавства Товариством, зокрема при визначені сум податку на додану вартість, про що зазначено у висновку акта, регулюються в основному Законом України "Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями в редакції періоду першого півріччя 2007 року.

Так, відповідно до акта документальної перевірки (а.с. 24) податковими інспекторами встановлено порушення наступних підпунктів Закону, що регулює податковий облік податку на додану вартість:

7.2.4. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.

7.3.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

7.4.1. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної

(контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо

договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

11.21. Сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Так, порядок нарахування, виплати і використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Зазначена норма діє без обмеження строку її застосування і призупиняється, коли у законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачено, що сума податку на додану вартість, яка сплачується до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти та іншу продукцію переробки тварин і птиці, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), спрямовується до спеціального фонду державного бюджету з подальшим використанням на здійснення доплат на одну корову, наявну на 1 січня відповідного року, на підставі довідок, виданих сільськими, селищними, міськими чи районними у містах радами, - для фізичних осіб та копії звіту про стан тваринництва (форма №24 (річна) стосовно наявності корів, засвідчену органами державної статистики,- для юридичних осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбачений статтею 8-1 цього Закону, і на загальних підставах вважаються платником податку на додану вартість, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

Згідно встановлених податковими інспекторами порушень даних підпунктів до ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» застосовано донарахування податку на прибуток на додану вартість в загальному розмірі 907484 грн, в тому числі: за квітень 2008 року в сумі 154978 грн, за травень 2008 року в розмірі 87819 грн, за червень 2008 року в сумі 134729 грн, за липень 2008 року в сумі 128515 грн, за серпень 2008 року в сумі 114366 грн, за вересень 2008 року в сумі 53677 грн, за жовтень 2008 року в сумі 100414 грн, за листопад 2008 року в сумі 15666 грн, за січень 2009 року в сумі 189747 грн, за лютий 2009 року в сумі 15587 грн.

Крім того, перевіркою встановлено завищення податку на додану вартість за червень 2009 року в сумі 88015 грн, та завищення залишку від’ємного значення об’єкту оподаткування за червень 2009 року в сумі 27563 грн.

Також, актом перевірки (а.с. 15 на звороті т.с. 1) визначено заниження податкового зобов'язання від реалізації м'ясопродуктів в сумі 1607532 грн, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 267922 грн на підставі довідки з ветеринарної медицини №2-04/2/2534 від 07 жовтня 2009 року про те що забійний цех, який належить ТОВ ТПК «Ресурс-Поділля» й знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Довженка, 91, не працює з 01 січня 2008 року. Дана довідка видана Козятинською районною санітарно-епідеміологічною станцією і не містить інформації про припинення діяльності забійного цеху, а лише припущення що забій худоби проводився до кінця 2007 року, про що свідчить останній протокол про порушення санітарних норм від 12 грудня 2007 року.

Також, судом встановлено що відповідно до первинних документів Товариство здійснювало придбання в населення та підприємств - сільськогосподарських виробників худоби та свиней в живій вазі з подальшим їх забоєм та переробкою. Дані обставини підтверджуються обліковими даними аналітичного та синтетичного обліку Товариства. Так, відповідно до даних акта документальної перевірки (а.с. 20 т.с. 1) Товариство перераховувало суми в розмірі податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що виникли в зв'язку з переробкою і продажем продукції на окремий спецрахунок, що відповідає вимогам постанови Кабінету міністрів України «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» від 12 травня 1999 pоку №805.

Матеріалами справи (а.с. 3-58 т.с. 18 «звіт по виробництву») підтверджується здійснення Товариством забою придбаних тварин (а.с. 280 т.с. 5 «прийомна квитанція 858») та виробництво готової продукції, згідно даних головної книги за 2008 рік (а.с. 40 т.с. 39) бухгалтерською проводкою д-т 90 «собівартість реалізації», к-т 26 «готова продукція» списано для визначення фінансового результату отриманого від реалізації готової продукції власного виробництва за квітень 2008 року в загальній сумі 221254 грн.

Крім того, ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» являється переробним підприємством, однак проведеною документальною перевіркою не встановлено факт реалізації в квітні 2008 року, в той же час наявні в матеріалах справи документи, які підтверджують здійснення Товариством переробної діяльності та отримання доходу від такої реалізації в квітні 2008 року.

Таким чином, різниця між сумою податкових зобов'язань задекларованих підприємством в загальній декларації в розмірі 359727 грн та сумою податкових зобов'язань визначеною в акті документальної перевірки, виходячи з загальних обсягів реалізації в розмірі 422301 грн, а саме 62574 грн, є сумою податку на додану вартість отриманого від продажу продукції власного виробництва, яка підлягає включенню до спеціальної декларації сільськогосподарського виробника.

Перевіряючими в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» зменшено суму податкового кредиту на суму податку на додану вартість в загальному розмірі 245150 грн, зазначену в податкових накладних: №263 від TOB «Бон-Ексім»; №290 від TOB «Бон-Ексім»; №250 від TOB «Arpo Інвест»; №346 від TOB «Вознесенська продовольча компанія»; №317 від TOB «Вознесенська продовольча компанія»; № 1874 від TOB «Велді»; №326 від TOB МКП «Приднестрянський»; №1319 від TOB «Олексіївське»; №34 від ПП ХСВ 85; б/н від 01 жовтня 2008 року від TOB «Амбар».

Проте в ході розгляду справи, позивачем додатково надані вищевказані податкові накладні якими підтверджуються суми податкового кредиту на суми податку на додану вартість а саме:

TOB «Бон-Ексім» №263 від 01 квітня 2008 року на суму 46788 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 9357 грн;

TOB «Бон-Ексім» №290 від 01 квітня 2008 року на суму 51013 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 10202,64 грн;

TOB «Arpo Інвест» №250 від 15 квітня 2008 року на суму 74706 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 14941,33 грн;

TOB «Вознесенська продовольча компанія» №346 від 16 квітня 2008 року на суму 243672 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 48734 грн;

TOB «Вознесенська продовольча компанія» №317 від 01 травня 2008 року на суму 228409 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 45681 грн;

ВАТ «Холодокомбінат №3» №457 від 30 квітня 2008 року на суму 4901 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 982 грн;

TOB «Велді» №1874 від 04 червня 2008 року на суму 13177 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 2635 грн;

TOB МКП «Приднестрянський» №326 від 13 травня 2008 року на суму 28635 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 5727 грн;

TOB МКП «Приднестрянський» №365 від 28 травня 2008 року на суму 9339 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 1867 грн;

TOB МКП «Приднестрянський» №365 від 28 травня 2008 року на суму 78762,84 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 15752 грн;

TOB «Олексіївське» №1319 від 02 липня 2008 року на суму 13177 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 2635 грн;

ПП «ХСВ 85»№34 від 04 серпня 2008 року на суму 184394 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 36878 грн;

TOB «Амбар» №5143 від 01 жовтня 2008р на суму 48096 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 8016 грн.

Що стосуються порушення ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» шляхом подвійного включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних судом встановлено наступне.

Відповідно до підпункту 7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника

Згідно підпункту 7.4.5. цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справ, ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» в січні місяці 2009 року включено до складу податкового кредиту суму по податку на додану вартість по податкових накладних №21 від 13 лютого 2008 року на загальну суму 77212 грн (а.с. 17 т.с. 36) та податковій накладній №14 від 06 лютого 2008 року на загальну суму податку на додану вартість 30675 грн (а.с. 18 т.с. 36). Дані податкові накладні отримані позивачем від TOB ВО «Олексіївське» та відображені в реєстрі податкових накладних за січень 2009 року під №1 та №4 (а. с. 123 т.с. 4), а тому перевіряючими безпідставно зроблено висновок про подвійне відображення Товариством даних сум за січень місяць 2009 року.

В акті документальної перевірки зазначено, що Товариством двічі віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковій накладній №13 від 31 січня 2008 року, отриманій від TOB «Агроінвест» та включеній до податкового кредиту в листопаді 2008 року та в березні 2009 року. З матеріалів справи вбачається, що в березні 2009 року податок на додану вартість по даній податковій накладній в сумі 12333 грн 33 коп. дійсно включено в загальний обсяг податкового кредиту - стрічка 17 (а.с. 108 т.с. 4). Дана податкова накладна визначена як уточнююча. В той же час перевіряючими дана сума виключена з складу податкового кредиту як «надлишково включена» двічі: перший раз як включена в листопаді 2008 року, другий раз - як включена в березні 2009 року.

Що стосується подвійного включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковій накладній отриманій від TOB «Велді» за №1146 від 05 серпня 2008 року на загальну суму 20285 грн, в тому числі податок на додану вартість в розмірі 3380 грн судом встановлено, що під вказаним номером рахується податкова накладна з загальною сумою податкового кредиту з податку на додану вартість 8603 грн 31 коп.

Крім того, Товариством в перевіряємому періоді проводились уточнюючі розрахунки податкового кредиту з податку на додану вартість в зв'язку з самостійним виявленням помилок в загальній сумі 244773 грн.

Таким чином, враховуючи те, що в реєстрі отриманих податкових накладних за березень 2009 року (а.с. 108 т.с. 4) рахуються уточнюючі розрахунки по TOB «Arpo - Інвест» та TOB «Західноукраїнська Аграрна Компанія», тобто по підприємствах, по яких актом документальної перевірки встановлено факт подвійного включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, то судом, в тому числі і на підставі висновку експертизи, не встановлено факту завищення ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» сум податкового кредиту з податку на додану вартість шляхом подвійного включення податкових накладних в квітні 2008 року по TOB «Західноукраїнська аграрна компанія» та в серпні 2008 року, жовтні 2008 року і листопаді 2008 року по TOB «Агро-Інвест».

Також, перевіряючими в ході проведення перевірки встановлено, що за період з 01 квітня 2008 року по 31 червня 2009 року TOB ТПК «Ресурс Поділля» задекларовано податку на дану вартість по бюджетній декларації, що підлягає сплаті до бюджету податку на додану вартість у сумі 207691 грн, податку що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів у сумі 297806 грн.

З матеріалів справи вбачається, що TOB ТПК «Ресурс Поділля» являється переробним підприємством, та відповідно до Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року №805 та пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що має бути сплачена до бюджету, в повному обсязі спрямовується на виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними переробному підприємству м'ясо в живій вазі.

Згідно декларацій переробного Товариства за період з 01 квітня 2008 року по 31 червня 2009 року податкові зобов'язання, що виникли в зв'язку з переробкою і продажем продукції, виготовленої з м'яса в живій вазі, закупленого в сільгосптоваровиробників, перераховувались на окремий спецрахунок.

За період з 01 квітня 2008 року по 31 червня 2009 року TOB ТПК «Ресурс Поділля» задекларувало податкових зобов'язань по податку на додану вартість відповідно до переробної декларації у сумі 267922 грн.

В той же час, як вбачається з акта документальної перевірки податкові зобов'язання з податку на додану вартість задекларовані підприємством в спеціальній декларації та які підлягають перерахуванню та виплаті сільгоспвиробникам, що здали на Товариство сільськогосподарських тварин в живій вазі, податковими інспекторами віднесені до податкових зобов'язань перед бюджетом на підставі довідки Козятинської районної санітарно-епідеміологічної станції №02-04\2\2534 про те, що останній протокол про порушення санітарних норм на TOB ТПК «Ресурс Поділля» складений 12 грудня 2007 року.

Відповідно до вимог підпункту 4.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з не встановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податки податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку передбаченому законодавством.

При цьому, згідно з абзацом 2 підпункту 4.3.2 вказаного Закону визначено, що якщо підставою для застосування непрямих методів є відсутність окремих документів обліку, такий метод може застосовуватися виключно для визначення об'єкта оподаткування або його елементів, пов'язаних із такими документами. Якщо платник податків подає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення показників відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються.

Враховуючи наявність в матеріалах справи копій прийомних квитанцій на закупку худоби, свиней від населення (форма ПК-2) , авансових звітів на закупку тварин в живій вазі, облікових даних про переробку тварин (бухгалтерський рахунок 21 «поточні біологічні активи»), то не підтверджується зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по спеціальній декларації та збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по загальній декларації на суму податку на додану вартість в загальному розмірі 267922 грн, в тому числі за травень 2008 року – 36411 грн, за червень 2008 року - 132094 грн, за липень 2008 року - 65536 грн, за серпень 2008 року - 6619 грн, за вересень 2008 року - 27262 грн.

Так, актом №93-23-33273446 зазначено, що перевіркою дотримання строків сплати податку на додану вартість за період з 01 квітня 2008 року по 31 червня 2009 року порушень не встановлено.

Виходячи з вищевказаного TOB ТПК «Ресурс Поділля» сплачено за перевіряємий період до бюджету суму податку на додану вартість у розмірі 207691 грн та перераховано на спеціальний рахунок суму податку на додану вартість для компенсації сільгоспвиробникам в розмірі 267922 грн.

Таким чином, судом встановлено, що висновки акта перевірки Хмільницької ОДПІ №93-23-33273446 від 23 листопада 2009 року щодо порушення TOB ТПК «Ресурс Поділля» Закону України «Про податок на додану вартість» не відповідають даним податкового та бухгалтерського обліку підприємства, а відтак відповідачем безпідставно донараховано суми податку на додану вартість в розмірі 907484 грн.

Що стосується порушення ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» при наданні соціальної пільги, донараховано податку з доходів фізичних осіб 309 грн, а саме: ОСОБА_10 донараховано 154 грн 52 коп., ОСОБА_11 донараховано 38 грн 62 коп., ОСОБА_12 донараховано 38 грн 62 коп., ОСОБА_13 донараховано 77 грн 24 коп. Не утримано з джерела виплати податок з доходів фізичних осіб при закупці сировини, приймальна квитанція №1015 від 16 травня 2008 року ОСОБА_14 на суму 17820 грн. Донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 2673 грн.

Так, в ході документальної перевірки податковими інспекторами визначено, що кошти, отримані ОСОБА_9 по авансовим звітам №00000000026 від 01 квітня 2008 року, №00000000027 від 02 квітня 2008 року, №00000000028 від 03 квітня 2008 року, №00000000029 від 04 квітня 2008 року, №00000000037 від 19 травня 2008 року, №00000000038 від 20 травня 2008 року, №00000000039 від 21 травня 2008 року та №00000000042 від 01 вересня 2008 року в загальній сумі 1064047 грн 12 коп. підлягають оподаткуванню за ставкою 15 %.

В матеріалах справи наявні копії прийомної квитанції №1015 на закупку худоби, свиней від населення в фізичної особи ОСОБА_8 Так, 16 травня 2008 року придбано дві одиниці великої рогатої худоби молодняку на загальну суму 17820 грн. Ветеринарні картки до паспортів великої рогатої худоби СС №766021 та СС 766020 видані на ім'я ОСОБА_8 Відповідно до довідки №171 виданої 25 квітня 2008 року Хмільницькою міською радою у власності останнього по вул. І.Богуна знаходиться присадибна ділянка та підсобне господарство для вирощування 2 голів великої рогатої худоби та 8 свиней (а.с. 133 т.с. 3).

Відповідно до підпункту 4.3.36 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва Враховуючи наявність паспортів великої рогатої худоби СС №766021 та СС 766020 виданих на ім'я ОСОБА_8 та довідки №171 виданої 25 квітня 2008 року Хмільницькою міською радою про ведення особистого селянського господарства, суд вважає безпідставним проведення донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 2673 грн на суми видані ОСОБА_8

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до авансових звітів №00000000026 від 01 квітня 2008 року на 71450 грн, №00000000027 від 02 квітня 2008 року на 71212 грн 50 коп., №00000000028 від 03 квітня 2008 року на 70387 грн 50 коп., №00000000029 від 04 квітня 2008 року на 31575 грн, №00000000037 від 19 травня 2008 року на 109125 грн, №00000000038 від 20 травня 2008 року на 108075 грн, №00000000039 від 21 травня 2008 року на 122862 грн 50 коп. та № 00000000042 від 01 вересня 2008 року на 479359 грн 62 коп. всього на загальну суму 1064047 грн 12 коп. Товариством проведено закупку худоби, свиней від населення.

Згідно з підпунктом 4.2.15 вказаного Закону до оподаткованого доходу відноситься сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону.

Підпунктом 9.10.3 пункту 9.10 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту.

Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту.

Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає суму надміру витрачених коштів або вона стягується з такого платника податку за рішенням суду, перерахунок податкових зобов'язань такого платника податку не здійснюється, а сума штрафу не відшкодовується.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт використання отриманих під звіт ОСОБА_9 коштів по авансовим звітам №00000000026 від 01 квітня 2008 року, №00000000027 від 02 квітня 2008 року, №00000000028 від 03 квітня 2008 року, №00000000029 від 04 квітня 2008 року, №00000000037 від 19 травня 2008 року, №00000000038 від 20 травня 2008 року, №00000000039 від 21 травня 2008 року та №00000000042 від 01 вересня 2008 року в загальній сумі 1064047 грн на придбання товарно -матеріальних цінностей, а саме сільськогосподарських тварин в живій вазі.

В зв'язку з цим встановлені податковими інспекторами в ході проведення перевірки порушення підпункту 4.2.15 та підпункту 9.10.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та оподаткування суми 1064047 грн прибутковим податком у джерела виплати є безпідставними.

Таким чином, з системного аналізу матеріалів справи та висновку експертизи, судом встановлено, що порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, положень законів України “Про податок на прибуток підприємств”, “Про податок на додану вартість”, “Про податок з доходів фізичних осіб”, які відображені в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження, оскільки не відповідають даним податкового та бухгалтерського обліку підприємства.

Відтак, податкові повідомлення-рішення від 02 грудня 2009 року №0001652301/0 (оподаткування прибутку підприємств), №0001662301/0 (податок на додану вартість), від 03 грудня 2009 року №0005111701/0 (податок з доходів фізичних осіб), прийняті на підставі акта перевірки від 23 листопада 2009 року №93-23-33273446, у якому зафіксовані порушення позивачем податкового законодавства, що не відповідають дійсності, а тому, на переконання суду, фактично прийняті безпідставно та необґрунтовано, без урахування таких принципів як об’єктивність, повнота і всебічність.

Що стосується решти податкових повідомлень-рішень, зокрема, №0001672301/0 (порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті), №0001692301 (ведення касових операцій в національній валюті) від 02 грудня 2009 року, на думку суду, слід врахувати наступне.

Податковим органом у зв’язку з тим, що ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» по касі не проведена закупка, прийнято податкове повідомлення-рішення №0001692301 від 02 грудня 2009 року, яким визначено фінансову санкцію в розмірі 1261118 грн. Проте, висновком експерта та матеріалами справи підтверджується факт проведення по касі звітності, оскільки по кожному факту отримання коштів наявні авансові звіти, які в подальшому були здані.

Крім того, вирішуючи питання правомірності прийняття податковим органом рішення за порушення позивачем норм регулювання обігу готівки у формі податкового повідомлення-рішення, то суд звертає увагу на наступне.

У преамбулі Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов’язкових платежів), сплата яких передбачена Законами з питань оподаткування, тобто він не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

У відповідності до пунктів 1.2, 1.9 статті 1 цього Закону податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючих та податкових органів про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання та погасити суму податкового боргу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ця форма акта ненормативного характеру може застосовуватися лише щодо обов’язків по сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів), вичерпний перелік яких визначено у статтях 14 та 15 Закону України “Про систему оподаткування”.

В даному випадку, ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» податкове законодавство не порушувало, а тому накладений відповідачем на позивача штраф не визначений як податок або збір (обов’язковий платіж). Тому обов’язки суб’єкта підприємницької діяльності по сплаті штрафу за порушення ним касової дисципліни не відноситься до категорії податкового зобов’язання або податкового боргу, а тому прийняття рішення податковим органом про визначення штрафних санкцій як податкового зобов’язання у формі податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

Відповідно до податкового повідомленням-рішенням №0001652301/0 від 02 грудня 2009 року ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» нарахована пеня за порушення зовнішньоекономічної діяльності. Дане рішення підлягає скасуванню з тих підстав, що пеня не пов'язана з порушенням норм податкового законодавства, а податкові повідомлення-рішення виносяться лише у випадку, коли порушується податкове законодавство.

Як вже зазначалось раніше, якщо порушується не податкове законодавство, а інші закони і нормативно-правові акти, які в свою чергу передбачають відповідальність за інші порушення, то податковим органом повинно прийматись рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0001652301/0 від 02 грудня 2009 року є незаконним і підлягає скасуванню, як юридично неправильно оформлене.

Таким чином, з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів, встановлених у справі обставин та на підставі вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 02 грудня 2009 року №0001652301/0, №0001672301/0, №0001662301/0, №0001692301/0, від 03 грудня 2009 року №0005111701/0 прийняті без урахування всіх обставин, що мали значення у даному випадку, у зв’язку з чим вони підлягають скасуванню, оскільки підстави для їх винесення в судовому засіданні не підтвердились.

В силу частини першої статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства та, як наслідок, про правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а тому підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 грудня 2009 року №0001652301/0, №0001672301/0, №0001662301/0, №0001692301/0, від 03 грудня 2009 року №0005111701/0.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України. Квитанцією (а.с. 2 т.с. 1) документально підтверджено судові витрати здійснені позивачем в розмірі 03 грн 40 коп., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Згідно з частиною першою статті 92 КАС України витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

В матеріалах справи міститься акт здачі-приймання висновку судового експерта від 16 серпня 2010 року, згідно із яким витрати на проведення судово-бухгалтерської експертизи становлять 5563 грн 92 коп. (а.с. 23 т.с. 31). Однак, враховуючи відсутність в матеріалах справи клопотання позивача про стягнення на користь останнього витрат, понесених у зв’язку з проведенням експертизи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такого стягнення.

Таким чином, на підставі викладеного, керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції від 02 грудня 2009 року №0001652301/0, №0001672301/0, №0001662301/0, №0001692301/0, від 03 грудня 2009 року №0005111701/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислової компанії "Ресурс-Поділля" витрати по сплаті судового збору в розмірі 03 грн 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено: 04.10.10

Суддя/підпис/          ОСОБА_15

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

27.09.2010