АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

"23" січня 2007 року.   Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Гірського Б.О.

суддів - Храпак Н.М., Шевчук Г.М.

при секретарі - Жовняревич Т.М.

з участю - позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі цивільну справу

за   апеляційною   скаргою   ОСОБА_1на   рішення

Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 листопада 2006

року  по  справі  за позовом ОСОБА_1до  ОСОБА_2про стягнення аліментів,

встановила:

в липні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення в її користь аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2., який продовжує навчатися в загальній сумі 120000 грн. до досягнення дітьми 23 років, посилаючись на те, що відповідач виїхав за кордон і добровільно відмовляється надавати кошти на утримання дітей.

В листопаді 2006 року позивачка уточнила свої вимоги в частині розміру аліментів і просила суд стягнути з відповідача на утримання трьох синів аліменти в сумі 1000 грн. на кожного щомісячно.

 Рішенням Борщівського районного суду від 23 листопада 2006 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2, 1965 р.н., в користь ОСОБА_1, 1962 р.н. аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 650 грн. щомісячно та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 650 грн. щомісячно, починаючи з 18 липня 2006 року і до досягнення дітьми повноліття, а також сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2., в сумі 650 грн. щомісячно, починаючи з 18 липня 2006 року на період навчання в Інституті захисту інформації з обмеженим доступом Національної академії Служби безпеки України до досягнення ним віку 23 років.

2

Стягнуто з ОСОБА_2судовий збір в сумі 51 грн. в користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 7 грн. 50 коп. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у сумі 650 грн. скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким збільшити розмір стягнення аліментів з відповідача на утримання синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до 1000 грн. щомісячно на кожного, посилаючись на те, що судом не були враховані всі обставини по справі, які мають істотне значення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивачки, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із слідуючих мотивів.

Законодавством передбачено, зокрема ст.ст. 180, 183, 184 СК України, що батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька, а в разі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. При цьому в силу ст. 182 СК України повинні враховуватися стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, тощо.

Крім цього, у відповідності до ст.ст. 199, 200 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що слід з відповідача в користь позивачки стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 650 грн. на кожного щомісячно, оскільки як вбачається з матеріалів справи, що в період з грудня 2005 року по листопад 2006 року, тобто за 12 місяців, відповідачем за допомогою переказу на ім"я позивачки та сина ОСОБА_3 було добровільно надіслано 4650 доларів США, що становить 129,16 доларів СІНА на кожну дитину, а відповідно 652,29 грн.

₃

Жодних інших доказів відносно того, що відповідач має значно вищий дохід, позивачкою суду не було представлено. Крім цього, позивачка в судовому засіданні визнала, що у відповідача в даний час фактично є інша сім"я та народилася дитина. Вказані обставини судом також були враховані.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, прийшла до висновку, що постановлене судом рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.307 ч.іп.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів:

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Борщівського районного суду від 23 листопада 2006 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду Тернопільської області набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду Тернопільської області.