Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.09.2009 р. № 2-а- 39921/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання Глазунової А.В.
за участі:
прокурора Божко О.В. (посвідчення № 42 видане 24.04.2007 року);
представника позивача Чорної Л.В. (довіреність № 83-07/33 від 06.01.2009 року)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕП" про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
06 липня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини А 4104 в якому після уточнення позовних вимог, просить суд визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо невиплати матеріальної допомоги та допомоги на оздоровлення неправомірною та стягнути з відповідача заборгованість з матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік у розмір 2031,25 грн., допомогу на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 606,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем в адміністративному позові зазначено наступне. Позивач проходив військову службу у військовій частині А 4104, має військове звання - капітана. 30 січня 2008 року командиром військової частини А 4104 видано наказ № 19, де передбачено виплату позивачеві матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Вказана матеріальна допомога для для вирішення соціально-побутових питань була нарахована працівниками фінансово-економічного відділу військової частини А 4104 та частково виплачена, не виплаченою залишається сума 606,25 грн. Також, 01 липня 2008 року командиром військової частини А 4104 було видано наказ № 121, яким передбачено виплату позивачеві грошової допомоги на оздоровлення. Вказана грошова допомога на оздоровлення була нарахована працівниками фінансово-економічного відділу військової частини А 4104 в розмірі 2031,25 грн., але до цього часу не була виплачена.
Позивач у судове засідання прибув, просив суд задовольнити змінений позов.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав заперечення проти позову в яких, визнає наявність заборгованість в/ч А 4104 перед позивачем з виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2031,25 грн. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в розмірі 606,25 грн. Зазначає, що кошти не виплачені у зв'язку з обмеженим фінансуванням. Також, в запереченнях наголошується на пропущені позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши докази, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 проходить військову службу в Збройних Силах України, був військовослужбовцем військової частини А 4104, має військове звання капітана, займав посаду начальника групи - старшого інструктора групи бойового управління навчально-тренерувального комплексу.
25.01.2008 року позивач подав рапорт з проханням клопотати перед вищестоящим командуванням про надання матеріально допомоги для вирішення матеріально-побутових питань за 2008 рік, що підтверджується копією рапорту (а.с. 12).
Наказом командира військової частини А 4104 № 19 від 30.01.2008 року капітану ОСОБА_2 було призначено до виплати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, що підтверджується копією витягу з наказу (а.с. 13).
23.06.2008 року позивач подав рапорт з проханням клопотати перед вищестоящим командуванням про надання чергової відпуски та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік, що підтверджується копією рапорту (а.с.10).
Наказом командира військової частини А 4104 за № 121 від 01 липня 2008 року капітану ОСОБА_2 було призначено до виплати грошову допомогу на оздоровлення, що підтверджується витягом з наказу (а.с.11).
Судом встановлено, що зазначена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення позивачеві не виплачені до цього часу.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, витрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входить: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійних характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
На підставі п.п. 1.1. Наказу Міністерства оброни України "Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" № 75 від 05.03.2001 року (що діяв на час винесена наказу про виплату матеріальної допомоги) грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Воно складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення. До окладів грошового утримання належать оклади за військовим званням та посадові оклади. Додаткові види грошового забезпечення включають підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові й місячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги і премії.
Відповідно до п. п. 36.1. Наказу Міністерства оброни України "Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" № 75 від 05.03.2001 року особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), солдатам (матросам), сержантам і старшинам, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога у розмірі місячного окладу грошового утримання.
Згідно п. п. 36.2. Наказу Міністерства оброни України "Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" від 05.03.2001 року № 75 матеріальна допомога надається військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у нього розміру допомоги.
Відповідно до п. 30.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженої наказом Міністора оборони України № 260 від 11.06.20008 року (надалі Інструкція) особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі вибуття в щорічну основну відпустку виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення підлягає виплаті військовослужбовцям, яким надана щорічна основна відпустка, тривалість якої визначена відповідно до законодавства України.
Згідно п. 33.1 Інструкції 33.1. особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Судом встановлено, що наказ командира військової частини А 4104 за № 19 від 30 січня 2008 року щодо виплати позивачеві матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в розмірі 606 грн. 25 коп.(згідно довідки № 1/9/18/751 від 15.06.2009 року дана сума залишилась до сплати), наказ № 121 від 01 липня 2008 року щодо виплати допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2031грн. 25 коп. не скасовані, є чинними, позивач вимагав виплатити йому суми передбачені до сплати але виплата вказаних сум здійснена не була, а тому зазначені виплати підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не наведено та не надано доказів щодо правомірності не виплати позивачу вказаних матеріальних допомог.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо посилання представника відповідача на пропущення позивачем строку встановленого ст. 99 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідач робить висновок про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду виходячи з дати наказів командира військової частини А 4104 № 19 від 30.01.2008 року та 01.07.2008 року якими передбачена виплата ОСОБА_2 коштів.
Проте суд зазначає, що з моменту видання командиром військової частини А 4104 вказаних наказів позивач набув права на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, при цьому права позивача порушені не були. Дата виплати коштів в наказах не зазначені.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 03.10.2008 року був призначений інтерном НЛК кафедри факультету 31В Харківського університету ПС. При переведенні з військової частини А 4104 з позивачем розрахунок по заборгованості не був зроблений.
Отже, право ОСОБА_2 на отримання призначеної матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових потреб та грошової допомоги на оздоровлення було порушено 03.10.2008 року, час переведення з військової частини А 4104.
Таким чином, позивачем не було пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Суд зазначає, що не виконання відповідачем своїх обов’язків щодо виплати позивачеві матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення, отримання якої передбачено діючим законодавством, призводить до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, а тому, бездіяльність відповідача не може вважатися законною і обґрунтованою.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, наказом Міністра оборони України № 75 від 05.03.2001 року „Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України", наказом Міністерства оборони України "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деякім іншим особам" № 260 від 11.06.2008 року, ст. 9, ст. 11, ст. 158, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до військової частини А-4104 про визнання бездіяльності неправомірною, відшкодування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення – задовольнити.
Визнати бездіяльність військової частини А - 4104 щодо невиплати ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік, допомоги на оздоровлення за 2008 рік - неправомірними.
Стягнути з військової частини А - 4104 (м-н.Авіатор, м.Чугуїв, Харківська область, код ЄДРПОУ 07785381) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму допомоги на оздоровлення в розмірі 2031 (дві тисячі тридцять одна) грн. 25 коп., суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 606 (шість сот шість) грн. 25 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ –з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі зави про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст постанови виготовлено 28.08.2009 року.