РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Ходоровського М.В. суддів - Шевчук Г.М., Гурзеля І.В. при секретарі - Кріль Н. з участю - сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Дзвиняцької сільської ради на рішення Заліщицького районного суду від 19 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до виконавчого комітету Дзвиняцької сільської ради про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
Встановила:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до виконавчого комітету Дзвиняцької сільської ради про спростування недостовірної інформації та відшкодування заподіяної моральної шкоди.
В обгрунтування своїх позовних вимог він зазначив, що на вимогу слідчого прокуратури Заліщицького району виконком Дзвиняцької сільської ради Заліщицького району направив характеристику відносно нього за №НОМЕР_1 де викладено недостовірну інформацію, а саме вказано, що ОСОБА_1 прийшов в с/сп «ІНФОРМАЦІЯ_1» 18 вересня 1999 р. На основі с/сп «ІНФОРМАЦІЯ_1» було створено ПОГШ «ІНФОРМАЦІЯ_1». За час його керівництва довів ПОАПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» до банкрутства, про що було опубліковано в газеті «ІНФОРМАЦІЯ_2». Крім того характеристика є необ'єктивною, яка принижує його честь і гідність, ділову репутацію.
Оскільки відповідач розповсюдив недостовірну інформацію, видавши характеристику, позивачу нанесено моральну шкоду, яку він просив суд відшкодувати, стягнувши 2000 грн. з відповідачів в його користь.
Рішенням Заліщицького районного суду від 19 жовтня 2006 р. позов задоволено частково.
Визнано інформацію виконкому Дзвиняцької сільської ради, викладену в характеристиці №НОМЕР_1 на ОСОБА_1 недостовірною.
Справа №22а-1261 2006 р. Головуючий у 1 інстанції -Дудяк С.В.
Категорія - Доповідач - Шевчук Г.М.
2
Зобов'язано виконавчий комітет Дзвиняцької сільської ради відкликати характеристику №НОМЕР_1 на ОСОБА_1
Стягнути з Дзвиняцької сільської ради Заліщицького району в користь ОСОБА_1 216 грн. судових витрат.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт виконавчий комітет Дзвиняцької сільської ради просить рішення суду скасувати, як незаконне, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.
ОСОБА_1 скаргу заперечив і, просить рішення суду залишити без змін.
Заслухавши сторони, перевіривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що на вимогу прокуратури Заліщицького району виконавчий комітет Дзвиняцької сільської ради Заліщицького району подав характеристику на ОСОБА_1 від 6.07.2006 p., оскільки проти нього була порушена кримінальна справа.
В характеристиці зазначено, що позивач, як керівник довів ПОАПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» до банкрутства, будучи членом виконкому минулого скликання не приходив на засідання виконкому. У більшості односельчан не користується авторитетом.
Задовільняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем поширена відносно позивача недостовірна інформація, яка підлягає спростуванню.
Однак з таким висновком судова колегія не погоджується, а тому у відповідності до вимог ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає до часткового скасування.
Оскільки по справі зібрано достатньо доказів для ухвалення нового
рішення, колегія суддів вважає за можливе постановити нове рішення, яким
відмовити ОСОБА_1 в позові, щодо спростування недостовірної
інформації.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що особисті немайнові права позивача не порушено інформацією викладеною в характеристиці і вона носить оціночні судження.
Згідно ст.277 ЦК України - фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї (або членів) її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
В суді апеляційної інстанції апелянт пояснив, що в характеристиці викладено оціночні судження стосовно позивача, як керівника та депутата районної ради.
В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 зазначив, що він, як керівник не користується у частини односельчан авторитетом, однак вважає це несправедливим, як і висновок про те, що він довів господарство до банкрутства.
3
Судова колегія приходить до висновку, що висловлювання оціночних суджень, які містяться в характеристиці не містить елементів порушення особистих немайнових прав позивача, а тому це не є поширенням неправдивої інформації і дана інформація не принизила честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Ст.34 Конституції України, яка відтворює положення ст.10 Конвенції про захист прав людини і, основних свобод, зазначає, що кожен має право на свободу виявлення поглядів. Європейський суд по справі «ОСОБА_2 проти Австрії (1986 р.) вказав, що ^«необхідно відрізняти факти від оціночних суджень. Наявність фактів можливо довести, а правдивість оціночних суджень - ні».
Відмовляючи позивачу в задоволенні моральної - немайнової шкоди суд вірно виходив з того, що моральних збитків позивачу не завдано, оскільки не порушено його права.
Згідно ст.280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової або моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст.309, 314, 315 ЦПК, ст.277 ЦК України, судова колегія,-
Вирішила:
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Дзвиняцької сільської ради задоволити частково.
Рішення Заліщицького районного суду від 19 жовтня 2006 року в частині визнання інформації виконкому Дзвиняцької сільської ради, викладеної в характеристиці №НОМЕР_1 на ОСОБА_1недостовірною та зобов'язання виконавчого комітету Дзвиняцької сільської ради відкликати характеристику №НОМЕР_1 на ОСОБА_1
Стягнення з Дзвиняцької сільської ради Заліщицького району в користь ОСОБА_1 216 грн. судових витрат скасувати та постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1до виконавчого комітету Дзвиняцької сільської ради про спростування недостовірної інформації відмовити.
Судові витрати по справі покласти на сторони в межах ними понесених.
Решта рішення залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.