ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2010 р. Справа № 2-а-2189/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича,
при секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні
за участю:
Позивача: ОСОБА_1
Представника позивача: ОСОБА_2
Представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Бази спеціального медичного постачання
до: Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування окремих вимог суб"єкта владних повноважень
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду заявлено позов Бази спеціального медичного постачання (далі - Бази) до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування вказаних у листі-вимозі Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області №02-04-20-14/2203 від 08.04.2010 року пунктів 3 і 4.
Ухвалою суду від 28.05.2010 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду.
Позивачем в судовому засіданні 09.07.2010 року надано суду письмову заяву про зміну позовних вимог, подання якої було зумовлено зміною Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області пунктів вимог, зазначених в листі-вимозі №02-04-20-14/2203 від 08.04.2010 року. Зокрема, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати пункт 3 листа-вимоги Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 08.07.2010 року №02-04-20-14/4714 "Про уточнення вимог" щодо зобов"язання:
- відшкодування шкоди в межах середнього місячного заробітку - 2203,63 грн. за рахунок керівника Бази в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133,136 КЗпП України, з вини якого утримались 4 понадштатні посади;
- внесення змін до штатного розпису в частині обрахунку утримання посад опалювачів тільки на опалювальний сезон - з 15 жовтня до 15 квітня поточного та наступних років;
- приведення утримання посад опалювачів у відповідність до вимог штатних нормативів та штатного розпису Бази спеціального медичного постачання та проведення відповідних коригувань фонду оплати праці та обсягів асигнувань по КЕКВ 1110 та 1120.
Позивач може протягом усього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи, а тому зміна позовних вимог була прийнята судом на підставі ч.1 ст. 137 КАС України.
Змінені позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами проведеної в період з 23.01.2010 року по 19.02.2010 року перевірки використання бюджетних коштів, збереження матеріальних цінностей, стану та достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності Бази спеціального медичного постачання за період з 01.01.2007 року по 01.01.2010 року, КРУ у Вінницькій області надіслано позивачу уточнений лист-вимогу від 08.07.2010 року №02-04-20-14/4714.
Позивач вважає дану вимогу суб"єкта владних повноважень необгрунтованою, протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, а тому звернувся до суду про визнання її протиправною та скасування.
Позивач та його представник свої змінені позовні вимоги в судовому засіданні 01.09.2010 року підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити, обгрунтовуючи свої вимоги доказами та обставинами, наведеними в адміністративному позові та доданих до нього матеріалах.
Представники відповідача з вимогами позову не погодились з підстав, викладених в письмових запереченнях (вх.№18746 від 01.09.2010 року), зокрема, зазначили наступне.
До річних розписів Бази на 2007-2009 року включено 4,0 посади кочегарів з річним фондом оплати праці, чим порушено вимоги Наказу 6-дск, яким передбачено утримання в штатах складів від 1 до 4,5 посад кочегарів на опалювальний сезон, внаслідок чого завищено потребу у бюджетних асигнуваннях по КЕКВ 1110 "Оплата праці" на загальну суму 49482,72 грн., в тому числі : 2007 рік - 12968,36 грн., 2008 рік - 16476,32 грн., 2009 рік - 20038,04 грн., відповідно завищено асигнувань по КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату" в сумі 18011,71 грн., в тому числі: 2007 рік - 4720,48 грн., 2008 рік - 5997,38 грн., 2009 рік - 7293,85 грн.
Крім того, протягом опалювального сезону 2007-2009 років на 4,0 посадах кочегарів утримувалось 8 фізичних осіб з оплатою праці кожної особи з розрахунку одного посадового окладу на місяць, тобто протягом опалювального сезону Базою утримувались 4 понадштатні посади кочегарів, на що незаконно використано 50431,62 грн. (2007 рік - 13633,90 грн., 2008 рік - 16630,84 грн., 2009 рік - 20166,88 грн.) та проведено нарахувань на заробітну плату 18357,12 грн. (2007 рік - 4962,74 грн., 2008 рік - 6053,63 грн., 2009 рік - 7340,75 грн.)
Разом з тим в процесі розгляду справи представниками відповідача неодноразово зверталась увага суду на факт притягнення Ленінським районним судом м. Вінниці директора Бази ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення за ст. 164-12 КУпАП ч. 1.
На підставі наведеного, представники відповідача просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Розглянувши адміністративну справу у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів.
В силу ч.2 вказаної норми державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. У даному випадку контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області було проведено перевірку позивача шляхом інспектування.
Частиною 5 вищенаведеної статті передбачено, що інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності контрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2010 року на підставі направлень від 25.01.2010 року №№ 71, 72, виданих начальником Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області, головним контролером-ревізором відділу контролю у сфері охорони здоров"я і соціального захисту населення ОСОБА_4 та провідним контролером-ревізором ОСОБА_5 проведено ревізію використання бюджетних коштів, збереження матеріальних цінностей, стану та достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності Бази спеціального медичного постачання за період з 01.01.2007 року по 01.01.2010 року.
За результатами ревізії складено акт від 22.02.2010 року №04-15/5, в якому відображено, зокрема, факт порушення Базою вимог Наказу Міністерства охорони здоров"я України "Про штатні нормативи та типові склади баз та складів спеціального медичного постачання органів охорони здоров"я" №6-дск від 14.08.2001 року щодо утримання в штатах складів від 1 до 4,5 посад кочегарів на опалювальний сезон, а саме: в 2007-2009 роках до штатних розписів Бази головним спеціалістом ОСОБА_6 включено 4 посади опалювачів з річним фондом оплати праці. Внаслідок цього, на думку КРУ у Вінницькій області, відбулось завищення асигнування по КЕКВ 1110 "Заробітна плата" на суму 49,5 тис. грн. та відповідно - по КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату" на суму 18,0 тис. грн. При цьому фактично за період опалювального сезону з 15 жовтня по 15 квітня 2007-2009 років по табелях обліку робочого часу складів №1048 та №1151 Бази зазначено відпрацювання робочого часу на посадах опалювачів 8 фізичних осіб з оплатою праці в розмірі одного посадового окладу для кожної фізичної особи, тоді як по штатному розпису затверджено 4 штатні посади опалювача кожного року в опалювальний сезон. Як наслідок, КРУ у Вінницькій області встановлено зайве використання бюджетних коштів для утримання 4 понадштатних посад в сумі 50431,62 грн. та проведення нарахувань на заробітну плату в сумі 18357,12 грн.
Відповідно до Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
З урахуванням вищевказаних положень Порядку, за наслідками проведеної відповідачем перевірки, останнім надіслано на адресу Бази спеціального медичного постачання лист від №02-04-20-14/2203 від 08.04.2010 року "Про усунення виявлених порушень". В процесі розгляду справи КРУ у Вінницькій області змінено свої вимоги до Бази, надіславши останній лист-вимогу "Про уточнення вимог" від 08.07.2010 року №02-04-20-14/4714, який водночас є предметом оскарження адміністративного позову.
В силу ч. 7 ст. 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” Управління має право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Частиною другою статті 15 цього Закону, встановлено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).
Форма вимоги, яку органи державної контрольно-ревізійної служби України повинні пред'являти підконтрольним установам, що ревізуються - не встановлена. Тобто юридичної форми вимоги, як рішення органу виконавчої влади - офіційного письмового документа, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, не встановлено.
Однак судом встановлено, що в даному випадку вимога Контрольно-ревізійного управління є розпорядчим документом суб’єкта владних повноважень, який обов’язковий для виконання, визначає строки виконання, порушення яких є підставою для звернення до суду в інтересах держави щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відтак має ознаки рішення в розумінні статті 17 КАС України.
Зважаючи на обов"язковий характер листа-вимоги та непогоджуваність з викладеними в ньому вимогами, позивач звернувся до суду про його скасування.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
При дослідженні штатних розписів Бази спеціального медичного постачання 2007-2009 років, а також з пояснень сторін судом встановлено, що кількість штатних посад "кочегар-опалювач" на складі №1048 (що знаходиться в с. Рахни Лісові Шаргородського району Вінницької області) та №1151 (який розташований в смт. Липовець Липовецького району Вінницької області) складає по 2 особи.
Однак, діючи в рамках наказу Міністерства охорони здоров"я України "Про штатні нормативи та типові склади баз та складів спеціального медичного постачання органів охорони здоров"я" №6-дск від 14.08.2001 року (додаток 3), позивачем в опалювальний сезон було збільшено кількість кочегарів-опалювачів на кожному з двох складів до 4 одиниць.
Відповідно до положень вищевказаного підзаконного акту передбається додаткове введення в штати складів на опалювальний сезон від 1 до 4,5 одиниць кочегарів-опалювачів в залежності від виду опалення. Таким чином, під вказаним розуміється, що на кожен склад окрім кочегарів-опалювачів, посади яких передбачені штатним розписом, дозволяється додатково збільшити кількість кочегарів-оплювачів в опалювальний сезон від 1 до 4,5 одиниць, тобто в даному випадку до 9 одиниць на 2 склади. При цьому в даному випадку мінімальна загальна кількість працюючих кочегарів-опалювачів на 2 складах на Базі відповідно до затвердженого штатного розпису може становити 13 осіб.
Термін «штатна одиниця»в його загальному розумінні –це посадова чи робоча одиниця, передбачена штатним розписом. Вказане в свою чергу означає, що кількість штатних одиниць не обов’язково повинно становити таку ж саму кількість працівників, що працюють на штатних посадах (штатних одиниць може бути менше або більше).
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо невірності розуміння та застосування відповідачем норм чинного законодавства у ствердженнях про перевищення позивачем допустимої кількості працюючих кочегарів- опалювачів та порушення норм Наказу №6-дск.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників,показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 79 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Обов’язок доказування згідно частини 2 статті 71 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову
В силу ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Однак при доказуванні обставин по справі, зокрема стверджуючи в своїх запереченнях про перевищення позивачем кошторису при утриманні 4 понадштатних посад, представниками КРУ у Вінницькій області не надано суду жодного доказу в розумінні ст. 69,79 КАС України на підтвердження своєї позиції.
При цьому позивачем та його представником в свою чергу в судовому засіданні зазначено, що при утриманні в загальному 8 кочегарів-опалювачів межі затвердженого кошторису не було перевищено. На підтвердження своєї позиції представником позивача надано суду розрахунки фонду заробітної плати опалювачів Бази за 2007-2009 роки.
Стосовно посилань представників відповідача на факт притягнення директора Бази ОСОБА_1 Ленінський районним судом м. Вінниці до адміністративної відповідальності за порушення Наказу 6-дск та неправомірне перевищення кошторису внаслідок цього, варто відзначити наступне.
Так, 15.04.2010 року постановою Ленінського районного суду м. Вінниці директора Бази спеціального медичного постачання ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 164-12 КУпАП ч. 1.(використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, як це встановлено чинним бюджетним законодавством).
Однак при дослідженні тексту даної постанови судом не було встановлено пов’язаність прийнятого рішення з предметом даного спору, адже у постанові Ленінського районного суду м. Вінниці не конкретизується бюджетне правопорушення. Окрім того, представником позивача в судовому засіданні було зазначено про те, що за деякі правопорушення, зазначені в акті ревізії від 22.02.2010 року №04-15/5, директор Бази дійсно поніс адміністративну відповідальність, проте ці правопорушення не мають відношення до предмету спору.
Представники відповідача з даного приводу знову ж таки не належно скористались своїм правом, передбаченим ч.2 ст. 71 КАС України.
Водночас представниками відповідача в судовому засіданні не надано жодної переконливої аргументації про підстави звернення до Вінницького окружного адміністративного суду з вимогою повторного притягнення позивача по справі до відповідальності за одне і теж правопорушення.
Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи наведене, суд вважає частину 1 пункту 3 вимоги відповідача щодо зобов’язання Бази відшкодувати шкоду в межах середнього місячного заробітку - 2203,63 грн. за рахунок керівника Бази в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133,136 КЗпП України, з вини якого утримались 4 понадштатні посади, необґрунтованою, незаконною та безпідставною.
Стосовно частини 2 пункту 3 вимоги КРУ у Вінницькій області про внесення змін до штатного розпису в частині обрахунку утримання посад опалювачів тільки на опалювальний сезон - з 15 жовтня до 15 квітня поточного та наступних років, судом приймається позиція позивача з даного питання, який вважає дану вимог неможливою для виконання у зв’язку з її виставленням на майбутній період, в той час, коли порушення виявлені в періоді, що перевірявся.
Не надано суду чіткого пояснення з боку представників відповідача і щодо резонності зобов’язання позивача привести утримання посад опалювачів у відповідність до вимог штатних нормативів та штатного розпису Бази спеціального медичного постачання та проведення відповідних коригувань фонду оплати праці та обсягів асигнувань по КЕКВ 1110 та 1120.
Так, на думку КРУ у Вінницькій області невірним є зазначення у штатному розписі Бази розрахунку фонду оплати праці кочегарів-опалювачів на рік, оскільки він працює лише 6 місяців кожного року. Однак в судовому засіданні позивачем в своїх поясненнях вказано про те, що на даний час штатний розпис затверджено відповідно до вимог чинного законодавства, а саме розраховано фонд оплати праці на кожного кочегара-опалювача на 6 місяців, з відповідним кошторисом, що є фактичним виконанням частини 3 пункту 3 листа-вимоги Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 08.07.2010 року №02-04-20-14/4714. Доказів протилежного відповідач як суб’єкт владного повноваження не надав, обґрунтованість виставленої вимоги в судовому засіданні в цій частині не довів.
Також при дослідженні обставин по справі судом встановлено, що позивачем внаслідок збільшення в опалювальний сезон кількості кочегарів-опалювачів в загальному до 8 фізичних осіб у відповідності з положеннями наказу Міністерства охорони здоров"я України "Про штатні нормативи та типові склади баз та складів спеціального медичного постачання органів охорони здоров"я" №6-дск від 14.08.2001 року (додаток 3), фактично не було перевищено кошторису, передбаченого на оплату праці і нарахування на заробітну плату, а відтак річний фонд оплати праці на кожного кочегара-опалювача, вказаний у штатному розписі, затвердженому начальником УОЗ та курортів ОСОБА_7, також не був перевищений. Зазначене свідчить про безпідставність виставлених КРУ у Вінницькій області вимог.
Отже, аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку щодо неналежного виконання суб"єктом владних повноважень його обов"язку щодо доказування правомірності свого рішення, закріпленого частиною 2 статті 71 КАС України.
При цьому варто відзначити, що представниками відповідача при доказуванні обставин по справі та правомірності винесеного КРУ у Вінницькій області рішення ненаведено переконливої законодавчо обгрунтованої аргументації в спростування позиції позивача по справі. Натомість, позивачем та його представником надано суду достатньо доказів, в тому числі і документально підтверджених (нормативно закріплених), в обгрунтування нечинності рішення відповідача.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та 3аконів України, а також міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України.
З урахуванням встановлених обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд знаходить законні підстави для скасування пункту 3 листа-вимоги Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 08.07.2010 року №02-04-20-14/4714, приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, а тому задоволняє адміністративний позов.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 3 листа-вимоги Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 08.07.2010 року №02-04-20-14/4714 щодо зобов"язання:
- відшкодування шкоди в межах середнього місячного заробітку - 2203,63 грн. за рахунок керівника Бази в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133,136 КЗпП України, з вини якого утримались 4 понадштатні посади;
- внесення змін до штатного розпису в частині обрахунку утримання посад опалювачів тільки на опалювальний сезон - з 15 жовтня до 15 квітня поточного та наступних років;
- приведення утримання посад опалювачів у відповідність до вимог штатних нормативів та штатного розпису Бази спеціального медичного постачання та проведення відповідних коригувань фонду оплати праці та обсягів асигнувань по КЕКВ 1110 та 1120.
Постанова може бути оскаржена в порядок та строки, передбачені ст. 186 КАС України, та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови оформлено: 06.09.10
Суддя Гонтарук Віктор Миколайович
01.09.2010