УХВАЛА

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

"28" грудня 2006 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Козака І.О.

суддів - Демковича Ю.Й., Дикун СІ.

при секретарі - Стець І.В.

з участю позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, представника органу опіки та піклування Петрусевич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4до ОСОБА_1про усунення перешкод у спілкування та вихованні дитини та онучки,

Встановила:

ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 вересня 2006 року, яким позовні вимоги ОСОБА_2,ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково. Суд надав ОСОБА_2 можливість зустрічей у м. Тернополі з дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження:

·        щосереди - з 17.30 год до 19 год у осінньо-зимовий період та з 17.30 год до 20.00 год у весняно-літній період;

·        у першу та третю суботу місяця - з 15 год до 19 год у осінньо-зимовий період та з 15 год по 20 год у весняно-літній період.

·        у другу та четверту неділю місяця - з 15 год до 19 год у осінньо-зимовий період та з 15 год до 20 год у весняно-літній період.

Суд надав можливість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можливість зустрічей у м. Тернополі з онучкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження :

Справа №22а-1277 2006 р.                                 Головуючий у 1 інстанції-ТаліянЛ.Є.

Категорія - сімейні правовідносини                                    Доповідач -Дикун СІ.

2

 у другу та четверту неділю місяця - з 15 год до 19 год у осінньо-зимовий період та з 15 год до 20 год у весняно-літній період.

Апелянт просила скасувати рішення суду та відмовити позивачам у задоволенні їхніх вимог, зазначивши, що суд безпідставно надав позивачам можливість зустрічей з дитиною у відсутності матері тривалістю по 4 - 5 год, не зважив на її малолітній вік та не врахував при цьому рекомендацій органу опіки і піклування та дитячого психолога. А також апелянт вказувала, що суд не врахував факту вчинення позивачами протиправних дій відносно неї та її батьків.

Під час розгляду справи в апеляційному суді позивачі та представник органу опіки і піклування апеляційної скарги не визнали.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 09.10.2004 року. Від шлюбу народилась дитина - дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Дитина проживає з матір'ю за адресою АДРЕСА_1 А позивачі -батько дитини, дід та баба проживають окремо від дитини у АДРЕСА_2 Мати дитини перешкоджає позивачам спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні.

Висновком опікунської ради при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради від НОМЕР_1 рекомендовано ОСОБА_1 поважати батьківські права ОСОБА_2 та з урахуванням малолітнього віку дитини побачення батька з дочкою проводити в присутності матері.

Відповідачка ухилялась від виконання зазначеного рішення органу опіки і піклування та перешкоджала батьку спілкуватись з дитиною, не впускала його у квартиру.

Відповідно до висновку від 04.08.2006 року орган опіки і піклування вважає за доцільне визначити в судовому порядку способи спілкування та участі позивачів у вихованні ОСОБА_5 з урахуванням вікових особливостей малолітньої дитини.

Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із слідуючих мотивів.

Згідно із ч.3 ст.157СК той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 159 СК суд вирішує спори щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, а саме: визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні та систематичні побачення, можливість спільного відпочинку тощо), місце та час їхнього

3

спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків та інших обставин, що мають істотне значення.

За вимогами ст. 257GK баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватись із своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. А батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав що виховання внуків, правнуків.

Задовольняючи частково позовні вимоги та надаючи батьку, бабі та діду можливість періодичних та систематичних побачень з дочкою та внучкою ОСОБА_5, суд виходив з тих обставин, що мати дитини чинить позивачам перешкоди у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, чим порушує права позивачів у сфері сімейних правовідносин. А також, що такий спосіб їх участі у вихованні дитини найбільше відповідає її малолітньому віку, стану здоров'я та не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду, як із таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що суд безпідставно не обумовив присутності матері при зустрічах позивачів з дитиною, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки у додатковому рішенні Тернопільського міськрайонного суду від 17 листопада 2006 року зазначено про обов'язкову присутність матері дитини при таких зустрічах.

При встановленні конкретного графіку побачень позивачів з дитиною судом враховано висновок органу опіки і піклування та рекомендації представника цього органу в судовому засіданні, а також малолітній вік дитини, стан її здоров'я, те, що вона для нормального розвитку потребує постійного догляду матері, а тому доводи апелянта, що суд при встановленні побачень не прийняв до уваги пропозицій органу опіки і піклування та дитячого психолога, є безпідставними.

Колегія суддів вважає необгрунтованими також і твердження апелянта про неправомірну поведінку позивачів відносно неї та її батьків, оскільки доказів щодо наведених обставин ОСОБА_1 не представила як суду першої інстанції, так і апеляційному суду.

Суд ухвалив рішення з додержанням . норм матеріального та процесуального права і підстав до його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

4

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: Судді: