Апеляційний суд Черкаської області
м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83
Справа № 11-сс/793/259/13 Головуючий по 1 інстанції
Kaтегорія: ст. 236-6 КПК Чепурний В.П.
України 1960 року Доповідач в апеляційній
інстанції - Безверхий I.B.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" серпня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Безверхого I.B.,
суддів Демиденка A.I., Євтушенка В.Г.,
при секретарі Єгоровій С.А.,
за участю прокурора Карюк Н.О.,
розглянула матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.06.2013 року, якою їй відмовлено в задоволенні скарги на незаконні дії слідчого.
Як встановлено iз матеріалів перевірки, ОСОБА_3 звернулася до суду першої інстанції зi скаргою на незаконні дії слідчого. При цьому зазначала, що 27.03.2012 року за її заявою СУ УМС України в Черкаській області була порушена кримінальна справа № 3801200134 за фактом підроблення заповіту. Нещодавно їй від ОСОБА_4 стало відомо про те, що провадження по зазначеній справі припинено, однак слідчий не повідомив її про цю обставину та не надав копію відповідної постанови за підписом ОСОБА_5
Після її ознайомлення із висновком слідства, ОСОБА_3 виявила, що жоден пункт iз її заяв не був відпрацьований слідством. Kpiм того, зi змісту постанови про закриття кримінальної справи від 12.11.2012 року вбачається про зникнення зi справи вже встановлених фактів слідством під керуванням слідчим Геращенко Л.Г., а саме: відсутні посилання на висновок експертизи від 11.06.2012 р., протокол допиту її сина ОСОБА_6 від 12.06.2012 р. та вчительки ЗОСШ № 15 м. Дніпропетровська ОСОБА_7, відповідь зазначеної школи на запит слідства про перебування ОСОБА_6 18.12.2008 р. у школі, протокол допиту ОСОБА_8, в якому вона зізнається про підробку протоколу обшуку помешкання ОСОБА_4
Зазначає, що на її нсодноразові звернення, їй повідомлялося, що справа знаходиться на постійному контролі керівництва СУ УМВС.
При цьому вказує, що її останнє звернення до прокурора Черкаської області від 17.09.2012 р. теж залишено без відповіді.
У липні 2012 року вона надіслала органу слідства заяву про визнання її потерпілою, однак i це клопотання було проігнороване органом слідства, що вказує на iгнорування слідством її прав. При цьому, від ОСОБА_4, який є свідком, їй стало відомо, що за його заявою призначено проведения повторної почеркознавчої експертизи над заповітом в іншого експерта.
На її думку, ОСОБА_4 не знав про результат першої експертизи, але їй незрозуміло, яким чином тоді він ставить питания про проведения повторної почеркознавчої експертизи, що свідчить про розголошення тайни слідства.
У зв'язку з тим, що вci її заяви слідством ігнорувалися, зокрема:
- вона не визнана потерпілою i повідомлення про це їй не надіслано;
*не зроблено запит у палац водних видів спорту «МЕТЕОР», м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 27 а, тел.: 787-66-71, 787-66-72 для витребування відеозапису внутрішнього спостереження за 18.12.2008 р., де буде видно, що ОСОБА_9 знаходилася у м. Дніпропетровську;
*не здійснений запит у банківську установу Ощадбанку у відділення № 6719 м. Дніпропетровська, вул. Робоча, 69 для витребування відеозапису зовнішнього спостереження 18.12.2008 р. та про платежі, що надходили за оплату комунальних послуг за особистим рахунком квартири АДРЕСА_1 від ОСОБА_10 протягом грудня 2008 р. для підтвердження факту знаходження ОСОБА_10 у м. Дніпропетровську;
*не зроблений запит у ТОВ «АТБ-маркет» за адресою 49101, м. Дніпропетровська, пр. Кірова, 40 м., для витребування відеозапису внутрішнього спостереження 18.12.2008 р. для підтвердження знаходження ОСОБА_10 у м. Дніпропетровську;
*не проведена очна ставка між нею та ОСОБА_4, між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, між нею та свідками, які допитувалися;
*не допитані у якості свідків ОСОБА_11 та може підтвердити знаходження ОСОБА_10 18.12.2008 р. у м. Дніпропетровську, а також ОСОБА_12, ОСОБА_13, ycix cyciдів за місцем проживания ОСОБА_10 та вахтерку цього будинку, ОСОБА_14, тренера з дзю-до ОСОБА_15 та інших людей, прізвище яких вона може вказати додатково.
Вважає за доцільне зробити запит до банківської установи, через яку здійснювалась сплата держмита за складання заповіту з метою підтвердження відсутності факту складання заповіту ОСОБА_10 18.12.2008 р. у с. Kopoбівка Черкаської області та призначити експертизу на предмет давності нанесения підпису від iмені ОСОБА_10 на підробленому заповіті. Усі докази для об'єктивності слідства не збиралися, а навпаки висновок експерта первинної експертизи безпідставно визнається необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи та викликає сумніви в його правильності. З викладеного вбачається, що слідство велося не об'єктивно, упереджено в інтересах доведения позиції ОСОБА_4 та сприянню приховування злочину. Для чого після відвідування ОСОБА_4 слідчого управління кримінальну справу було відібрано у слідчої ОСОБА_16 та передано ОСОБА_17, а постанову підписував ОСОБА_5 Вона впевнена, що це є результатом змови ОСОБА_4 зi слідством. З цього приводу нею були зроблені відповідні заяви та скарги. У поданій скарзі просить скасувати постанову про припинення кримінального провадження по кримінальній справі № 3801200134, внести кримінальну справу до державного реєстру.
Відмовляючи в задоволенні даної скарги суддя місцевого суду в yxвалі мотивував тим, що постанова про закриття кримінальної справи була винесена 12.11.2012 року. Скаргу на винесену постанову ОСОБА_3 подала лише 24.01.2013 року, i остання у своїй скарзі не просить поновити їй термін оскарження винесеної слідством постанови про закриття справи та не вказуе поважності причин пропуску цього терміну. Також суддя вказує, що згідно матеріалів справи висновком проведеної по справі експертизи № 263-П, 285-ТЕД встановлено, що об'єкт підпису у графі «підпис» в копії заповіту № 302 від 18.12.2008 року ймовірно виконаний не ОСОБА_10, а ймовірно іншою особою. Враховуючи, що слідчим Матвієнко О.М. постанова від 12.11.2012 року про закриття справи була винесена у відповідності до закону який діяв в редакції 1960 року, а тому на думку судді місцевого суду скаржниці у відповідності до вимог ст. 236-6 КПК України 1960 року необхідно відмовити в задоволенні її скарги.
Не погоджуючись iз таким судовим рішенням судді місцевого суду Гусакова О.Б. в апеляції ставить питания про його скасування та поновлення їй терміну на апеляційне оскарження, визнати дії слідчого незаконними, скасувати постанову про припинення кримінального провадження по кримінальній cправі № 3801200134, зобов'язати слідство виконати слідчі дії зазначені в її заявах.
При цьому зазначає, що на момент бездіяльності слідства був чинний КПК України в редакції 1960 року, то саме його норми були порушені слідством, а саме: слідчим не було вжито вcix заходів до встановлення події злочину, винних ociб та їх покарання, не вжито вcix заходів по всебічному, повному i об'єктивному дослідженню обставин справи, вона не була визнана потерпілою по справі та iн.
Вказує, що докази можуть бути подані підозрюваним, обвинуваченим, його захисником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем i їx представниками, а також іншими громадянами, підприємствами, установами i організаціями. Kpiм цього, докази можуть бути отримані при виконанні запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу на території інооземної держави, а також у порядку перейняття кримінального переслідування чи в ході діяльності міжнародної слідчої групи.
За таких обставин вказує про те, що в діях слідчого є незаконність, тобто порушення ст.ст. 4, 22 КПК України 1960 року.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважає ухвалу судді місцевого суду законною та просить залишити її без змін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, обміркувавши над доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 90 КПК України 1960 року пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, ухвалою суду або постановою судді.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 отримала копію оскаржуваної ухвали місцевого суду від 06.06.2013 року по пошті простою кореспонденцією лише 20.06.2013 року, про що остання зазначає в своїй апеляції. Апеляцію ОСОБА_3 подала 20.06.2013 року, а до апеляційного суду вона надійшла 25.06.2013 року. Як видно з матеріалів справи, під час прийняття оскаржуваного рішення суддею місцевого суду 06.06.2013 року апелянтка по справі ОСОБА_3 не була присутня. Також, місцевим судом копія вищезазначеної ухвали від 06.06.2013 року ОСОБА_3 відразу ж після винесення ухвали не направлялася (відповідний супровідний лист у справі відсутній).
А тому колегія суддів вci сумніви в цій частині трактує на користь апелянтки ОСОБА_3 i вважає, що апелянткою по справі був пропущений строк на оскарження ухвали судді місцевого суду з поважних причин i він повинен бути поновлений.
Перевіряючи законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення судді місцевого суду по cyтi, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно п.7 розділу 11 «Перехідних положень» КПК України 2012 року, якщо до суду першої інстанції 20 листопада 2012 року, або пізніше надійшла скарга на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи чи на постанову про закриття кримінальної справи, якщо вони подані з дотриманням строку оскарження, передбаченого КПК 1960 року, місцевий суд має розглянути відповідну скаргу, керуючись положениями КПК 1960 року.
Як вбачається з матеріалів справи, копія оскаржуваної постанови про закриття кримінальної справи від 12.11.2012 року лише 22.02.2013 року була направлена заступником начальника СУ СМВС України в Черкаській області скаржнику по справі ОСОБА_3 (див. копія супровідного листа від 22.02.2013 року в мат. справи) і вищезазначена постанова про закриття справи була оскаржена ОСОБА_3 до суду першої інстанції.
Суддею місцевого суду при прийнятті рішення 06.06.2013 року був фактично поновлений строк на оскарження ОСОБА_3 постанови про закриття кримінальної справи від 12.11.2012 року, так як було прийняте рішення по cyті за скаргою ОСОБА_3 на підставі ст. 236-6 КПК України 1960 року i було залишено скаргу останньої без задоволення. З такою позицією судді місцевого суду в частині фактичного поновлення строку на оскарження ОСОБА_3 постанови про закриття справи погоджується і апеляційна інстанція.
Згідно вимог ст. 236-5 КПК України 1960 року постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову протягом семи днів з дня отримання її копії чи повідомлення прокурора про залишення скарги на цю постанову без задоволення. Тобто, в даному конкретному випадку скаржницею ОСОБА_3 було подано скаргу до суду протягом строку, передбаченого КПК 1960 року (з врахуванням того, що остання взнала фактично про існування постанови про закриття справи в ciчні 2013 року i відразу ж звернулася до суду з відповідною скаргою на дану постанову слідчого). А тому, суду першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінальної справи від 12.11.2012 року потрібно було вирішити питания стосовно поновлення скаржниці строку на оскарження вищезазначеної постанови слідчого про закриття справи i розглянути дану скаргу в порядку, який передбачений КПК України 1960 року, а зокрема ст. 5-236-6 КПК України 1960 року.
Згідно вимог ст. 236-6 КПК України 1960 року суддя місцевого суду витребує справу, знайомиться з нею, а в разі необхідності заслуховує пояснения особи, яка подала скаргу на постанову. Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при закритті справи виконані вимоги статей 213 i 214 КПК України 1960 року, приймає одне з таких рішень: 1) залишає скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову про закриття справи і направляє справу прокурору для відновлення досудового слідства або дізнання.
Але, як вбачаеться з матеріалів скарги, а зокрема з протоколу судового засідання (див, а.с.86), суддя місцевого суду не витребував матеріали про закриття кримінальної справи i навіть в судовому засіданні не досліджував взагалі матеріали на підставі яких було прийнято слідчим вищезазначену постанову про закриття справи. З протоколу судового засідання суду першої інстанції не зрозуміло взагалі, які матеріали досліджувалися судом (можливо матеріали скарги???), не наведено найменування документів, які суд дослідив, відсутня їx номерація.
3 викладеного слідує, що суддею місцевого суду при розгляді вищезазначеної скарги ОСОБА_3 взагалі не витребовувалися i не були предметом дослідження та не вивчалися в даному судовому засіданні матеріали, на підставі розгляду яких слідчим було прийнято постанову про закриття кримінальної справи від 12.11.2012 року як того вимагає закон.
А тому, колегія суддів судової палати вважає, що висновки судді місцевого суду, викладені в оскаржуваній ухвалі від 06.06.2013 року не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні (див. мат. справи: протокол судового засідання а.с.86), що в свою чергу є безумовною підставою для скасування ухвали місцевого суду від 06.06.2013 року згідно вимог п.2 та п.3 ч.1 ст. 367 КПК України 1960 року (невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону).
За таких обставин ухвала судді місцевого суду, як незаконна, підлягає до скасування з наступним направлениям матepiaлів справи на новий судовий розгляд в той же місцевий суд, але в iншому складі суду.
Апеляційний суд, зважаючи на передбачений ст. 382 КПК України 1960 року особливий порядок та умови перевірки судових piшень по даній категорії справ, повинен з"ясувати, чи з додержанням вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув скаргу, й не повинен удаватися до перевірки тих питань, які знаходяться у віданні місцевого суду.
Вищенаведені обставини являються істотним порушенням процесуального закону i усунути його в ході розгляду апеляції неможливо iз-зa відсутності у колегії суддів судової палати відповідних процесуальних повноважень.
Усунення вищезазначених недоліків можливе тільки після скасування оскаржуваної ухвали судді місцевого суду та повторного розгляду справи в цьому ж місцевому суді, але під головуванням iншого судді.
При новому розгляді справи місцевому суду слід врахувати викладене в даній ухвалі апеляційного суду, перевірити законність постанови органу досудового слідства про закриття справи, її відповідність наявним матеріалам перевірки, повноту перевірки i в залежності від добутого постановити законне та обгрунтоване судове рішення.
При новому розгляді справи також підлягають перевірці доводи скарги ОСОБА_3 стосовно неналежного виконання слідчим своїх повноважень та інших доводів, викладених в даній ухвалі.
Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України 1960 року, п.7 розділу 11 «Перехідні положения» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ухвалила:
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2013 року.
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.06.2013 року, про залишення без задоволення скарги ОСОБА_3 на незаконні дії слідчого, -скасувати.
Матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Головуючий Судді